Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4582/21
Номер провадження 2/711/2/25
21 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Кобилки Є.О., за участі: представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , представників відповідачів ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника третьої особи Олененко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна, ОСОБА_10 , про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,-
встановив:
ОСОБА_7 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Е.А., ОСОБА_10 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.
Ухвалою суду від 05.08.2021 року року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.09.2021 року, яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати, до участі у справі буза залучена ОСОБА_10 , як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.12.2021 року у справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Підготовче провадження у справі зупинене
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.03.2025 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.03.2025 року задоволено клопотання експерта КВ КНДІСЕ І.Шевченко про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.
Справу повернуто до Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової оціночно-будівельної експертизи, яка призначена ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.12.2021 року.
Підготовче провадження у справі зупинене
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.08.2025 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.11.2022 року задоволено клопотання про надання додаткових матеріалів щодо подальшого виконання експертизи.
Цивільну справу №711/4582/21 повернуто до Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, для проведення судової оціночно-будівельної експертизи, яка призначена ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.12.2021 року.
На час проведення експертизи провадження по справі зупинене.
15.01.2025 року до суду надійшов висновок експерта.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.01.2025 року поновлено провадження у справі.
Після поновлення провадження у справі, розгляд справи неодноразово відкладався.
В судове засідання, яке призначене на 14:00 год. 25.09.2025 року позивач та його представник адвокат Сененко К.В. не з'явилися, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
25.09.2025 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Сененко К.В. в якій адвокат повідомила про те, що договір про надання правничої допомоги у цивільній справі №711/4582/21 між адвокатом Сененко К.В. та ОСОБА_7 розірвано. В зв'язку з цим адвокат Сененко К.В. не буде приймати участі у розгляді цивільної справи №711/4582/21.
У зв'язку з неявкою в судове засідання позивача та його представника, розгляд справи було відкладено до 15:00 год. 21.10.2025 року.
В призначене судове засідання позивача повторно не з'явився, причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення SMSповідомлення на його мобільний номер телефону, яке він отримав 35.09.2025 15:47:37.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у «розумні строки». У своїй практиці Європейським Судом з прав людини були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження, це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів (рішення ЄСПЛ у справах «Странніков проти України», «Науменко проти України», «Полтораченко проти України»).
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року (заява №3236/03, п. 41) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивача не з'явився в підготовче судове засідання повторно без поважних причин.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак,суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.
Нез'явлення в судове засідання позивача та його представника перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).
У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив «:…. саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні»
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, сторона позивача повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 257, ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна, ОСОБА_10 , про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Головуючий: Р. В. Демчик