Справа №694/1526/24
провадження № 6/694/49/25
про розстрочку виконання рішення
23.10.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
представника позивача Марченко О.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Дубового І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка Черкаської області заяву представника відповідача Дубового Ігоря Анатолійовича про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі директора відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих без обліковим споживанням електричної енергії,
встановив:
Представник відповідача Дубовий І.А. звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Черкаської ПАТ «Черкасиобленерго» в особі відокремленого підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих безобліковим споживанням енергії. Просить суд розстрочити виконання рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 30.06.2025 по справі № 694/1526/24, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в розмірі 81806 (вісімдесят одна тисяча вісімсот шість) грн. 04 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. рівними платежами в розмірі однієї тисячі гривень на місяць.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що відповідач є інвалідом II групи, єдиним джерелом доходу є пенсія в розмірі 5007,05 грн., що недостатньо для забезпечення мінімальних життєвих потреб. Здійснювати повне погашення заборгованості за зазначеним рішенням суду в розмірі 84 834,04 грн. є для нього неможливим та призведе до погіршення умов життя.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали заяву та просили її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_3 не заперечувала проти розстрочення виконання рішення суду, однак вказала на те, що відповідно до норм ЦПК України таке розстрочення можливе не більш як на 12 місяців.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи № 694/1526/24, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 30.06.2025 року по справі № 694/1526/24 позов Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі директора відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих безобліковим споживанням електричної енергії задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в розмірі 81806 (вісімдесят одна тисяча вісімсот шість) грн. 04 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
08.08.2025 року вказане рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до копії пенсійного посвідчення ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 28.04.2021 р. він є особою з інвалідністю ІІ групи довічно (а.с.163).
Відповідно до виписки по картці/рахунку НОМЕР_2 від 13.10.2016 за період 01.03.2025-31.08.2025 сума надходжень (пенсії) складає: 30 042 (тридцять тисяч сорок дві) грн. 30 коп. (а.с.164).
Згідно з ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Згідно з ч.ч.1, 3, 4ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з
певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є право перетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
24.02.2022 згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який у подальшому продовжено і діє на момент постановлення даної ухвали суду.
Відповідно до положень ч. 1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 має намір добровільно виконати рішення суду, є інвалідом II групи та єдиним джерелом доходу є пенсія в розмірі 5007 грн. 05 коп., із врахуванням того, що сплата сума боргу 81 806,04 грн. одноразовим платежем створить для нього надмірний тягар, а розстрочення виконання рішення суду не буде створювати привілейовані умови для ОСОБА_1 , оскільки такі дії заявника спрямовані саме на забезпечення виконання рішення суду і на відновлення порушених прав позивача, суд приходить до висновку, що виконання вказаного рішення слід розстрочити.
Разом з тим, виходячи з приписів ч.5 ст 435 ЦПК України, суд дійшов переконання, що необхідно розстрочити виконання рішення на дванадцять місяців зі сплатою щомісячного платежу рівними частинами по 6817 грн. 17 коп. (81806 грн. : 12), до 30 числа поточного місяця, а тому заяву слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258 - 261, 353, 354, 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд
постановив:
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 30.06.2025 по справі № 694/1526/24 - задовольнити частково.
Розстрочити відповідачу ОСОБА_1 виконання рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 30.06.2025 року по справі №694/1526/24 за позовом Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі директора відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих безобліковим споживанням електричної енергії,розстрочити на дванадцять місяців шляхом сплати ОСОБА_1 по 6817 (шість тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 17 коп. щомісячно, не пізніше 30 числа кожного місяця.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної
ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Т.М. Кравченко