Справа № 692/1287/19
Провадження № 1-кп/692/18/25
28.10.2025
23 жовтня 2025 року с-ще Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015250120000448 від 09.10.2015 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бирлівка, Драбівського району Черкаської області, громадянина України, одруженого, освіта вища, працюючого на посаді заступника директора з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України,
У провадженні Драбівського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України.
22.10.2025 від захисник ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про закриття кримінальної справи у зв'язку з закінченням строків давності. У клопотанні захисник вказав, що на розгляді суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364, ч. 1,3 ст. 358 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2015 за №12015250120000448. Матеріали справи описують події кримінальних правопорущень, що мали місце з травня 2015 по жовтень 2015 року. На даний час ОСОБА_4 не змінював місця проживання, на протязі останніх десяти років не притягувався до кримінальної відповідальності. Вказав, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України є тяжким злочином. З посиланням на норми КК та КПК України зазначив, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до набрання вироком законної сили минуло десять років. Звернув увагу, що ОСОБА_4 не заперечує проти закриття відносно нього кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності. Тому просив кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364, ч. 1,3 ст. 358 КК України, закрити у зв'язку з закінченням строків давності та звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні 23.10.2025 захисник ОСОБА_5 клопотання про закриття кримінального провадження підтримав, на його задоволенні наполягав.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання захисника підтримав, не заперечував проти закриття відносно нього кримінального провадження з вказаних підстав. Зазначив, що йому зрозуміло, що у такому разі кримінальне провадження буде закрито з нереабілітуючих підстав
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення цього клопотання, так як це передбачено чинним кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством.
Обвинуваченому роз'яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, зокрема, що таке звільнення не є звільненням з реабілітуючих підстав.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, є нетяжким злочином (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011), за який передбачено покарання у виді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, є злочином середньої тяжкості (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011), за який передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.
Згідно обвинувального акту кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України було вчинено у травні 2015 року, але не пізніше 25.05.2015, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України було вчинено у період часу з травня 2015 року по 01.10.2015, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України було вчинено у період часу з травня 2015 року по 01.10.2015.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові по справі № 598/1781/17 від 17 червня 2020 року звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеної у справі № 455/229/17 від 11.11.2020 року, дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням.
Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою (Постанова ВС від 19.11.2019 року в справі № 345/2618/16-к).
Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення (Постанова ВС ККС від 26.03.2020 справа № 730/67/16-к).
Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення у період з травня 2015 року по 01.10.2015, найтяжче з яких, відповідно до ст.ст. 5, 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, а згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у разі вчинення тяжкого злочину встановлюється строк давності притягнення до кримінальної відповідальності 10 років, тому, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України та ст. 285, ч. 4 ст. 286 КПК України, ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, встановлених для даної категорії кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284, 285-288 КПК України, п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження № 12015250120000448 від 09 жовтня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1, ч. 3 ст. 358КК України - закрити.
Процесуальні витрати віднести за рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд протягом 7 діб з дня її винесення.
Судя ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлений 28 жовтня 2025 року.