Справа № 645/7556/25
Провадження № 2-з/645/40/25
28 жовтня 2025 р. м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Спесивцев О.В.., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ястребової Євгенії Богданівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" про стягнення матеріальних та моральних збитків, завданих внаслідок ДТП, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП", в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , матеріальні збитки, що завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 10 січня 2025 року в м. Харків, проспект Героїв Харкова, 269А за участю автомобіля AUDI A4 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля CHEVROLET EVANDA 2005 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 , у розмірі 18 768 грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , моральні збитки, що завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 10 січня 2025 року в м. Харків, проспект Героїв Харкова, 269А за участю автомобіля AUDI A4 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля CHEVROLET EVANDA 2005 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 , у розмірі 20 000 грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі остаточного розрахунку сум судових витрат.
Згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 24.10.2025 року визначено склад суду - головуючого суддю Мартинову О.М.
На даний час провадження у справі не відкрито.
Також, разом з поданням позовної заяви 24.10.2025 року, представником ОСОБА_1 - адвокатом Ястребовою Євгенію Богданівною подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль AUDI A4 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане майно ОСОБА_2 .
В обґрунтування клопотання представник позивача посилається на те, що оскільки, виплати від ПАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" не задовольняють у повному обсязі повної суми всіх витрат, які має здійснити позивач на ремонт свого автомобіля, то існують ризики відчуження ОСОБА_2 автомобіля AUDI A4 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить їй на праві приватної власності. На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову. Виконання рішення у майбутньому може бути утруднене, оскільки майно ОСОБА_2 перебуватиме на праві власності у інших осіб і змусить позивача доводити своє майнове право на нього, повертати таке майно, що є новим судовим спором.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.10.2025 року визначено склад суду : головуючий суддя Мартинова О.М.
Розпорядженням керівника апарату суду від 27.10.2025 року, на підставі рапорту помічника судді ОСОБА_3 - Мусатової О. та у зв'язку із перебуванням судді Мартинової О.М. у нарадчій кімнаті з 16.40 24.10.2025 року до 04.11.2025 року, призначено проведення повторного автоматичного розподілу судової справи №645/7556/25 (провадження №2-з/645/40/25).
Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 року, для розгляду заяви про забезпечення позову визначено склад суду: головуючий суддя Спесивцев О.В.
Розглянувши заяву про забезпечення позову і не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.
Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно.
За змістом зазначених норм убачається, що забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили.
Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом. Такий правовий висновок викладений у п. 30 постанови Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з'ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, щодо якого інша сторона просить вжити заходи забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суд повинен перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що предметом позову є вимога про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , матеріальні збитки, що завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 10 січня 2025 року в м. Харків, проспект Героїв Харкова, 269А за участю автомобіля AUDI A4 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля CHEVROLET EVANDA 2005 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 , у розмірі 18 768 грн. та моральних збитків у розмірі 20 000 грн.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, підставами для її подачі, є припущення позивача про вчинення відповідачем дій щодо відчуження належного їй майна, що, на думку позивача, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист її прав.
Суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року (справа № 183/5864/17-ц, провадження № 61-38692св18).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин не свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову та про співмірність вказаного способу забезпечення позову заявленим позовним вимогам.
Крім того, заявником не наведено обґрунтувань того, яким чином незабезпечення позову може реально утруднити або унеможливити виконання рішення про стягнення боргу, які дії відповідача свідчать про її наміри відчужити майно або навмисно уникнути цивільної відповідальності.
Враховуючи зазначене, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволені заяви про забезпечення позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ястребової Євгенії Богданівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про стягнення матеріальних та моральних збитків, завданих внаслідок ДТП - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено положенням Цивільного процесуального кодексу.
Ухвал, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Спесивцев