Справа № 632/695/25
провадження № 1-кп/632/151/25
23 жовтня 2025 року м. Златопіль
Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження: прокурора - ОСОБА_3 , захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (який також представляє інтереси ОСОБА_6 - особи щодо майна якої вирішувалося питання про арешт майна), обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , представника потерпілого - Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області ОСОБА_15 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023220000001039 від 07 вересня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка, Первомайського району. Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Роздолля, Первомайського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
уродженця смт. Гути, Богодухівського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця
м. Первомайський, Харківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , в силу ст. 89 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м.
Первомайський, Лозівського району Харківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 ,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця
Російської федерації, с. Юхново, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с. Роздолля, Первомайського району, Харківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 ,
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м Первомайський, Первомайського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ,
яким висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України, -
17 квітня 2025 року до Златопільського міськрайонного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , яким висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України..
17 квітня 2025 року ухвалою суду зазначене провадження призначене до підготовчого судового засідання.
Під час підготовчого судового засідання, прокурор, обвинувачені, захисники, представник потерпілого, кожний окремо вважали можливим призначити судовий розгляд, за відсутності підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 2 ст. 314 КПК України.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, відповідно до положень ст.ст. 314, 314-1 КПК України, яка регламентує порядок і межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, доходить подальшого висновку.
Кримінальне провадження підсудне Златопільскому міськрайонному суду Харківської області, обвинувальний акт складено відповідно до положень КПК України, підстав для закриття кримінального провадження судом не встановлено, клопотань про укладення угоди в порядку ст. 469 КПК України у цьому кримінальному провадженні не надходило, відтак суд доходить висновку про можливість призначення судового розгляду.
Щодо вирішення питань, пов'язаних з підготовкою справи до судового розгляду (ст. 315 КПК України) суд доходить таких висновків.
Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Під час підготовчого судового засідання Олексіївською сільською радою Лозівського району Харківської області (яка згідно обвинувального акту є потерпілим у цьому кримінальному провадженні) пред'явлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідачами у якому є обвинувачені - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Представник потерпілого - ОСОБА_15 прохав прийняти цивільний позов до розгляду разом з кримінальним провадженням відповідно до вимог ст. 128 КПК України.
Прокурор не заперечував проти прийняття цивільного позову до розгляду разом з кримінальним провадженням.
Сторона захисту вважала, що цивільний позов необхідно залишити без руху, оскільки зміст позовної заяви не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зокрема щодо обґрунтованого розрахунку сум, що підлягає стягненню та наданню доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства (ч. 4 ст. 128 КПК України).
Положення ч. 3 ст. 175 ЦПК України дійсно містить ряд вимог до змісту та реквізитів позовної заяви, недотримання яких може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення в порядку ч. 1 та ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
У той же час, вказані вимоги мають застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 128 КПК України).
Так, одночасний розгляд судом обвинувального акта й цивільного позову, з точки зору доказування, має ряд особливостей, які посилюють захист прав та законних інтересів держави/осіб, що зазнали шкоди від кримінального правопорушення, й сприяють більш швидкому та повному її відшкодуванню.
Визначені у ст. 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тісно пов'язані із предметом доказування за позовними заявами про відшкодування шкоди у позовному провадженні за правилами ЦПК України, та, відповідно, окремими, змістовними вимогами до оформлення позовної заяви. Це, зокрема, стосується (1) осіб позивача та відповідача; (2) підстави позову (виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини); (3) ціни позову, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 81 ЦПК України та ст. 92 КПК України, суд звертає увагу, що на відміну від цивільного судочинства, в якому обов'язок доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на неї, у кримінальному провадженні доказування зазначених обставин покладається, зокрема, на сторону обвинувачення, яка наділена відповідними повноваженнями для його здійснення.
Тобто, зазначені вище відомості містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, зібраних стороною обвинувачення, та будуть відомі у подальшому суду, який розглядає обвинувальний акт по суті. Водночас винуватість тієї чи іншої особи встановлюється за результатом судового розгляду у вироку суду і не може бути достеменно відома до початку судового розгляду.
Викладене свідчить про особливий характер дотримання цивільним позивачем вимог щодо форми і змісту цивільного позову у кримінальному провадженні в зазначеній вище частині та недоцільність висування судом до цивільного позивача вимог дублювання в позові тієї інформації, яка буде надана в розпорядження суду під час судового розгляду на доведення події кримінального правопорушення та учасників.
Дослідивши зміст цивільного позову, суд не встановив його невідповідності положенням ст. 128 КПК України та ст. 175-177 ЦПК України. Цивільний позов містить необхідні елементи/реквізити, а отже відповідає формальним вимогам Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням особливостей кримінального процесуального законодавства.
Тобто підстав, які б перешкоджали суду розглянути цивільний позов по суті разом з обвинувальним актом в цьому кримінальному провадженні, не встановлено, за такого суд приймає його до розгляду в одному провадженні з обвинувальним актом.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що судовий розгляд належить здійснювати за участю сторони обвинувачення - прокурора, сторони захисту- обвинувачених/цивільних відповідачів, їх захисників/представників цивільних відповідачів та з повідомленням представника потерпілого/цивільного позивача.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачені, їх захисники представника потерпілого - представника цивільного позивача.
Щодо здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.
Стороною обвинувачення не подано клопотання про виклик свідків, водночас наголошено, що відповідне клопотання буде подано після з'ясування позиції обвинувачених щодо висунутого обвинувачення, тобто під час встановлення порядку дослідження доказів по справі.
Від сторони захисту клопотань про допит свідків також не надходило, водночас сторона захисту зазначали, що у разі необхідності такі клопотання будуть подані у подальшому.
Відтак на стадії підготовчого судового засідання судом визначено вирішити зазначення питання під час судового розгляду за наявності клопотань.
Щодо розгляду інших клопотань, зокрема клопотань сторони захисту, суд зазначає таке.
До суду від захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 подано скаргу на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, разом із запереченнями на рішення слідчого, прокурора та слідчих суддів.
Частинами 1, 2 ст. 309 КПК України встановлено вичерпний перелік ухвал слідчих суддів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Водночас, інші ухвали слідчих суддів згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Суд констатує, що положення Кримінального процесуального кодексу України, які регламентують стадію підготовчого судового засідання, жодним чином не регулюють порядок розгляду скарг та заперечень, враховуючи, що на час проведення підготовчого судового засідання суд отримав лише обвинувальний акт. Законодавством не передбачено, які рішення суд може ухвалити за результатами їх розгляду.
Тому, оскільки надана суду скарга із запереченнями на ухвали слідчого, прокурора та слідчих суддів стосуються оцінки доказів, їхній розгляд під час підготовчого провадження є недоцільним, адже це питання є предметом судового розгляду.
Вказане також узгоджується з позицією висловленою захисником у підготовчому судовому засіданні.
Отже, суд вважає доцільним подану захисником скаргу із запереченнями на рішення слідчого, прокурора та слідчих суддів долучити до матеріалів справи та надати оцінку, викладеним в них доводам, на відповідній стадії судового провадження.
Також під час підготовчого судового засідання від представника особи, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023220000001039 від 07 вересня 2023 року ОСОБА_6 - ОСОБА_5 надійшло клопотання про скасування арешту майна, у якому він просить скасувати арешт, накладений на підставі ухвали Київського районного суду м Харкова від 30 жовтня 2024 року, а саме на мішки загальною кількістю 348 штук з дерев'яним вугіллям, які належать ФОП ОСОБА_6 та зобов'язати уповноважену особу СУГУНП в Харківській області повернути ОСОБА_6 мішки загальною кількістю 348 штук з дерев'яним вугіллям.
Сторона обвинувачення заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки зазначене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023220000001039 від 07 вересня 2023 року, та підлягає дослідженню під час судового розгляду.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, дійшов подальшого висновку.
Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до реєстру матеріалів кримінального провадження ухвалою Київського районного суду м Харкова від 30 жовтня 2024 року накладено арешт на майно, що вилучено під час обшуку.
Суд констатує, що при накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Отже, аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, суд вважає, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави, на які посилається ОСОБА_5 , які свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки судом на стадії судового розгляду.
За вказаних обставин, на стадії підготовчого судового засідання за наявними у суду матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності на мішки загальною кількістю 348 штук з дерев'яним вугіллям обумовлене законними критеріями, тобто вчинено з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідно принципу верховенства права. Також, судом встановлено, що на даний час забезпечується справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
Таким чином, суд констатує, що представником ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак доходить до висновку про необхідність залишення без задоволення клопотання про скасування арешту.
Розглядаючи клопотання прокурора стосовно направлення письмового запиту до органу пробації про надання досудової доповіді щодо обвинувачених, суд доходить висновку, що воно підлягає задоволенню, з урахуванням вимог ч.ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України.
Відтак суд вважає за необхідне доручити Лозівському РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області скласти досудову доповідь у встановлені законом строки.
На підставі вищезазначеного та враховуючи, що судом проведені всі підготовчі дії, передбачені нормами КПК України, суд вважає можливим призначити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до судового розгляду.
Керуючись вимогами ст.ст. 314 - 317 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023220000001039 від 07 вересня 2023 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , яким висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України, на 29 жовтня 2025 року о 14 год. 10 хв. у залі судового засідання в приміщенні Златопільського міськрайонного суду Харківської області.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, за участю прокурора, обвинувачених, їх захисників та з повідомленням представника потерпілого - представника цивільного позивача.
Доручити Лозівському РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області скласти досудову доповідь щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до 29 жовтня 2025 року.
Цивільний позов Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023220000001039 від 07 вересня 2023 року, прийняти до розгляду в одному провадженні з обвинувальним актом.
Скаргу захисника ОСОБА_5 на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та заперечення на ухвали слідчих суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023220000001039 від 07 вересня 2023 року долучити до матеріалів справи та надати оцінку на відповідній стадії судового провадження.
Клопотання ОСОБА_5 - представника особи, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023220000001039 від 07 вересня 2023 року ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали Київського районного суду м Харкова від 30 жовтня 2024 року - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя:ОСОБА_1