Суддя Баронін Д. Б.
Справа № 641/6181/25
Провадження № 2/644/4670/25
28 жовтня 2025 р. м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.
28.09.2018 було укладено кредитний договір № 22035000087318 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 15/12/21, відповідно до умов якого до ТОВ «Цикл Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 22035000087318.
ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 22035000087318 від 28.09.2018 в загальному розмірі 31380,02 грн., яка складається з наступного: 15850,11 грн. - заборгованість по кредиту; 3251,91 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, заборгованість по комісії 9548 грн.
Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 22035000087318 від 28.09.2018 в розмірі 31380,02 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 657,42 грн., 3% річних у розмірі 108,43 грн. та судові витрати.
1.2. В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідачки також не надходило.
1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідачки. У зв'язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідачки, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Судом встановлено, що 28.09.2018 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22035000087318, згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 24800 грн. зі строком кредитування 24 місяці та терміном повернення до 28.09.2020. Процентна ставка за користування кредитними коштами становить 0,001% річних на строкову заборгованість та 56% річних на прострочену заборгованість. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту складає 3,5% від суми кредиту. Банк формує графік платежів із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки. Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро».
З розрахунку заборгованості за договором № 22035000087318 від 28.09.2018 вбачається, що станом на 14.12.2021 заборгованість ОСОБА_1 складає 31381,02 грн., з яких 18580,11 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3251,91 грн. заборгованість за відсотками простроченими, 9548,00 грн. заборгованість за простроченою комісією.
Відповідно до виписки по особовому рахунку відповідачки, їй 28.09.2018 було перераховано кредитні кошти в розмірі 24800 грн.
2.2. 15.12.2021 АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» уклали Договір факторингу № 15/12/21 відповідно до якого клієнт передає, а фактор приймає права вимоги в розмірі портфеля заборгованості. Права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним Договором та підписання акту приймання-передачі прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
Відповідно до витягу з реєстру божників до Договору факторингу № №28/03/24 від 28 березня 2024 року, ТОВ «Цикл Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 31380,02 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 18580,11 грн., заборгованість за відсотками 3251,91 грн., заборгованість за комісією 9548 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 15.12.2021 до Договору факторингу №15/12/21 від 15.1.2021 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників від 15.1.22021, у кількості 8179 божників.
Відповідно до акту приймання-передачі прав вимог за Договором факторингу від 15.12.2021 №15/12/21 клієнт передав, а фактор прийняв права грошових вимог станом на дату підписання сторонами Договору, згідно з реєстром боржників та Додатком 1 до цього акту на суму 206 650 394,24 грн.
2.5. Відповідно до розрахунку інфляційних витрат за період з 15.12.2021 по 23.02.2022 витрати складають 657,42 грн., а 3% річних за період з 15.12.2021 по 31.12.2021 складають 108,43 грн.
3. Релевантні джерела права
3.1. Відповідно до частин першої, другої 1 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено , що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
3.3. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, станом на 2018 рік, коли було укладено спірний кредитний договір) для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов'язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.
У п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, яка була чинною протягом 2021-2022 років, коли позивачем здійснювалося 3% річних та інфляційних втрат, вказано, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
3.4. В постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором, наступними кредиторами та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).
4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено наступне укладення договорів факторингу між первісним кредитором, його наступниками та позивачем щодо спірного договору.
Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальника перед первісним кредитором за кредитним договором № 22035000087318 від 28.09.2018 в загальній сумі 31380,02 грн., яка складається з наступного: 15850,11 грн. - заборгованість по кредиту; 3251,91 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, заборгованість по комісії 9548 грн.
Разом з тим, 3% річних та інфляційні втрати, які були нараховані позивачем протягом 2021 та 2022 років, не підлягають стягненню на підставі п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, яка була чинною протягом 2021-2022 років, оскільки такі нарахування були заборонені в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19.
4.3. Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані частково, а відтак підлягають частковому задоволенню, на суму в загальному розмірі 31380,02 грн., яка складається з наступного: 15850,11 грн. - заборгованість по кредиту; 3251,91 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, заборгованість по комісії 9548 грн.
У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 15.08.2025 про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 97,62% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 2364,75 грн. (2422,40 х 0,9762).
5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п'ятою, дев'ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
На підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги представником позивача було надано: Договір про надання правничої допомоги №43453613 від 02 січня 2025 року укладений між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Кеню Д.В., додаткову угоду №22035000087318 від 02.01.2025 відповідно до якої адвокат зобов'язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , акт 22035000087318 від 15.08.2025 відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу загальною вартістю 3000 грн.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Оскільки позивачем надано докази на підтвердження понесення ним витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., враховуючи факт часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 2928 грн. 60 коп. (3000 х 0,9762) в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Цикл Фінанс» (04112, Київ, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код в ЄДРПОУ: 43453613, НОМЕР_3 у АТ «СЕНС БАНК») заборгованість за Кредитним договором № 22035000087318 від 28.09.2018 у загальному розмірі 31380 грн. 02 коп., яка складається з наступного: 15850,11 грн. - заборгованість по кредиту; 3251,91 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; заборгованість по комісії 9548 грн.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Цикл Фінанс» (04112, Київ, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код в ЄДРПОУ: 43453613, НОМЕР_3 у АТ «СЕНС БАНК») судові витрати у розмірі 2364 грн. 75 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2928 грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Денис БАРОНІН