Справа № 643/18422/25
Провадження № 1-кс/643/5969/25
27.10.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62023170020000894 від 06.05.2023,
До Салтівського районного суду міста Харкова 21.10.2025 надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62023170020000894 від 06.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 286 КК України, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 10 травня 2023 року у справі № 642/2350/23.
В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 10 травня 2023 року у справі № 642/2350/23 за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні № 62023170020000894 від 06.05.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, накладено арешт на автомобілі «Ford Fiesta», р. н. НОМЕР_1 , та «ВАЗ 2101», р. н. НОМЕР_2 . Постановою слідчого від 29.08.2025 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62023170020000894 від 06.05.2023, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на виконання вимог ч. 4 ст. 132 КПК України постановлено повернути власникам майно, на яке у кримінальному провадженні накладено арешт. У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 є законним користувачем та відповідно володільцем майна, на яке накладено арешт, звертається до суду з цим клопотанням.
23.10.2025 заявник звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання про скасування арешту майна без його участі, у якому зазначає, що підтримує клопотання.
27.10.2025 до суду від слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 надійшла заява, у якій зазначено, що він не заперечує проти скасування арешту з майна - автомобіля «Ford Fiesta», д. н. з. НОМЕР_1 , та не заперечує проти розгляду клопотання без його участі.
Учасники справи у судове засіданні не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, встановив таке.
ОСОБА_3 є представником власника автомобіля «Ford Fiesta», д. н. з. НОМЕР_1 , за довіреністю з правом, зокрема, експлуатації та відчуження цього транспортного засобу.
У кримінальному провадженні № 62023170020000894 від 06.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 286 КК України, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 10 травня 2023 року у справі № 642/2350/23, накладено арешт, у тому числі, на автомобіль «Ford Fiesta», д. н. з. НОМЕР_1 .
Постановою слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 від 29.08.2025 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62023170020000894 від 06.05.2023, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. На виконання вимог ч. 4 ст. 132 КПК України постановлено повернути власникам майно, на яке у кримінальному провадженні накладено арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою слідчого органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння»№ 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
За вказаних обставин, у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.
Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
Вказаний правовий висновок викладений в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року по справі № 554/2506/22.
Окремо слідчий суддя зазначає, що власником/володільцем майна не надано доказів, що він звертався до уповноважених органів та посадових осіб органів досудового розслідування тощо, щодо повернення вказаного автомобіля, як зазначено у постанові про закриття кримінального провадження, що свідчить відсутність підстав для здійснення контролю слідчим суддею в частині вирішення питання щодо зняття арешту, в межах повноважень під час досудового розслідування.
Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження № 62023170020000894 від 06.05.2023закрито постановою слідчого, а відтак постановлення ухвали про скасування арешту майна після закриття кримінального провадження не відноситься до компетенції слідчого судді. Отже, слідчий суддя доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись ст. 7, 26, 132, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62023170020000894 від 06.05.2023 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6