Провадження № 1-кп/643/156/25
Справа № 643/8913/23
28.10.2025
28 жовтня 2025 року місто Харків
Салтівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Харкова кримінальне провадження за обвинувальним актом №1202320000000780, внесеного до ЄРДР від 10.07.2023, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, працюючого на посаді вантажника МК «Галичина», одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
ОСОБА_6 10.07.2023 приблизно о 10:30 керував технічно справним автомобілем «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним йому на праві власності, на якому рухався по пр. Ювілейному в м. Харкові зі сторони вул. Гвардійців-Широнінців у напрямку пр. Льва Ландау зі швидкістю приблизно 20км/год.
Під час руху, в районі будинку №36 по пр. Ювілейному, ОСОБА_6 перед початком перестроювання ліворуч, із подальшим розворотом, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим створив небезпеку для руху, що призвело до зіткнення із транспортним засобом, а саме автомобілем «Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , яка рухалась в попутному напрямку, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України згідно з якими:
- п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п.10.4 «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою».
За наслідками події потерпілій ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-медичної експертизи заподіяно тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді перелому мечовидного виростку зі зміщенням.
Згідно з висновками судових автотехнічних експертиз, дії водія автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України та знаходились з технічної точки зору у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_6 10.07.2023 приблизно о 10:30, керуючи технічно справним автомобілем «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить йому на праві власності, рухаючись зі швидкістю приблизно 20 км/год по пр. Ювілейному в м. Харкові зі сторони вул. Гвардійців-Широнінців у напрямку пр. Льва Ландау, ОСОБА_6 проявив неуважність, діючи необережно, під час руху в районі будинку №36 по пр. Ювілейному, перед початком перестроювання вліво, із подальшим розворотом, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим створив небезпеку для руху , що призвело до зіткнення із транспортним засобом, а саме «Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , яка рухалась у попутному напрямку, чим порушив вимоги п.п10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_4 спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.
ОСОБА_6 свою провину не визнав повністю та пояснив суду, що 10.07.2023 близько 10 години, керував належним йому автомобілем «Renault Megane», виїхавши з вул. Якутської, рухався по пр. Ювілейному в напрямку пр. Льва Ландау в м. Харкові. Оскільки виникла необхідність здійснити розворот та переїхати на протилежну смугу руху, побачив для цього розрив смузі та, оскільки дорога була порожня, пропустив один автомобіль, переконавшись, що відсутні інші перешкоди для розвороту, продовжив рух для закінчення маневру. Між тим, на відстані 100м. побачив автомобіль потерпілої, який рухався по крайній лівій смузі на великій швидкості та без гальмування зіткнувся з його автомобілем, який розгорнуло і відкинуло на дорозі. Автомобіль потерпілої юзом понесло на іншій бік дорозі, який зупинився наїхавши на бордюр. Крім того, ОСОБА_6 зазначив, що потерпіла перед зіткненням не гальмувала, сліди гальмування виникли після удару.Звуковий сигнал автомобіля потерпілої чув, знаку заборони переміщення на ліву смугу руху та перетину дороги у цьому місці, не було. Виїжджав на головну дорогу та перетинав дві смуги, уникнути зіткнення не міг, так як дивився і на іншій смуги, їхав у розрив перпендикулярно на зустрічну смугу, дивившись праворуч. Потерпілу забрала ШМД, при працівниках поліції остання не на що не скаржилась, аналіз на стан наркотичного або іншого сп'яніння у потерпілої не збирали. Також зазначив, що слідство проводилось неякісно, формально. З висновками експертиз не згодний, будь-яких заяв клопотань не заявляв. Винною у ДТП вважає ОСОБА_4 . Позовні вимоги в частині заподіяння моральної шкоди визнає частково, в іншої частині - не визнає повністю. У вчиненому не покаявся, від відповіді на питання щодо ставлення до скоєного, відмовився. Просить закрити кримінальне провадження відносно нього через відсутність об'єктивних доказів на підставі п.3 ч.1 ст. 284КПК України.
Незважаючи на невизнання вини у інкримінованому злочині, суд, аналізуючи надані та досліджені докази, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 , що вбачається із такого.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.07.2023 за №120232200000780 за ч.1 ст.286 КК України (т.2 а.с.5).
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 10.07.2023 зі схемою та ілюстрованою таблицею до протоколу, із чого вбачається загальний вид місця події, огляд транспортних засобів тощо (т.2 а.с.6-19).
Поясненнями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні зазначила, що 10.07.2023 близько 10 години, керуючи автомобілем «Renault Megane Scenic», рухалася по пр. Ювілейному у крайній лівій смузі, в напрямку пр. Льва Ландау в м. Харкові по робочих справах. Попереду із середньої смузі, без сигналу повороту, став рухатися автомобіль «Renault Megane», зрозуміла, що буде маневрувати, тому здійснила звуковий сигнал, на що водій не реагував та продовжував рухатися перед її автомобілем, у зв'язку з чим ОСОБА_4 намагаючись уникнути зіткнення, зробила маневр ліворуч, не перетинаючи зустрічну смугу, однак вже в процесі гальмування на своєї крайньою лівої смузі, автомобілі зіткнулися. Після зіткнення її автомобіль кинуло на бордюр протилежної частини дороги, який його і зупинив. Отже, отримала подвійне зіткнення. В результаті ДТП приїхала поліція, потерпілу забрала ШМД, так як отримала тілесні ушкодження та неї було зле. Також потерпіла пояснила, що при ДТП була пристебнута ременем безпеки та при зіткненні автомобілів спрацювала подушка безпеки. При зіткненні автомобілів отримала удари грудини та голови, а після наїзду на бордюр - вдарилася о кермо автомобілю. Знаходилась 4 дні у міської клінічної лікарні ШМД ім.проф. О.І. Мещанінова, де проходила комплексне обстеження, а в подальшому більше 30 дні перебувала на лікуванні у домашніх умовах. Внаслідок ДТП отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, перелом грудної клітини тощо, зазнала сильного стресу, а автомобіль значних механічних ушкоджень. ОСОБА_4 також додала, що автомобіль ОСОБА_6 рухався під кутом, без належного перестроювання по смугам, відстань між його виїздом та розворотом близько 10 метрів, здійснив маневр через полоси руху. Дорожня відомість була добра. В ході слідчого експерименту ОСОБА_6 плутався у поясненнях тощо. Обвинувачений не запропонував допомоги, жодного разу не зателефонував, до теперішнього часу не вибачився, вчинену шкоду не відшкодував, а тому ОСОБА_4 вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі. Потерпіла у повному обсязі підтримала заявлені вимоги цивільного позову.
Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , із яких вбачається, що 10.07.2023 вранці йшов по пр. Ювілейному та побачив, що по проїзної частині проспекту у крайній лівій смузі рухався автомобіль чорного кольору, як раптом «вискочив» автомобіль білого кольору та вони зіткнулися, після чого чорний автомобіль врізався о бордюр. Із автомобіля вийшла жінка. Крім того свідок зазначив, що йшов по проспекту, зрівнявшись з СТО та бачив, як біле авто виїжджало з СТО та намагалося розвернутися, проїхавши дві смуги, після чого виникла ДТП. Тобто, біле авто пересікало дорогу. Звуку сигналу не чув, так як усе дуже швидко сталося Зіткнулися автомобілі посередні дороги, у крайній лівій смузі, по якій рухався чорний автомобіль піл керуванням жінки, який від удару «пролетів» бордюр та зупинився у стовпа. Викликали поліцію та ШМД, чоловік із білого авто не підходив. На дорозі, де відбулось зіткнення автомобілів було багато скла.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 08.08.2023 за участю обвинуваченого ОСОБА_6 зі схемою до протоколу (т.2 а.с.99-103).
Протоколом слідчого експерименту від 08.08.2023 за участю потерпілої ОСОБА_4 зі схемою до протоколу (т.2 а.с.109-113).
Протоколом слідчого експерименту від 08.08.2023 за участю свідка ОСОБА_8 зі схемою до протоколу (т.2 а.с.119-123).
Протоколом перегляду відеозапису від 15.07.2023, розташованого на фасаді АЗС «БРСМ» за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний,45А (т.2 а.с.26,27).
Від допиту свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні сторона обвинувачення відмовилась через неможливість його явки.
Далі, відповідно до висновку експерта №21255 за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи від 21.08.2023 встановлено, що в момент первинного контакту автомобіль «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , своїм правим переднім кутом кузова був звернений до лівої бокової частини автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Величина кута між повздовжніми осями автомобіля Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в момент первинного контакту складала близько 20-30 градусів. Місце зіткнення автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 і автомобіля «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , розташувалося до подряпини на смузі руху в напрямку проспекту Льва Ландау. З причин викладених в дослідницькій частині висновку, встановити розташування місця зіткнення як геометричну точку, з проекцією на поверхню проїзної частини, неможливо. Фототаблиця №1 до висновку експерта (т.2 а.с. 38-55).
Відповідно до висновку експерта №21216/22505 від 24.08.2023 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи вбачається, що як на момент проведення експертного огляду, так і на момент ДТП, робоча гальмова система та рульове керування автомобіля «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходися в працездатному стані та не мали несправносте, які б були, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. На момент проведення експертного огляду ходова частина автомобіля «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходилася в працездатному стані та не мали несправностей, які б були, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
На момент проведення експертного огляду ходова частина автомобіля «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходилася в несправному стані. Безпосередньо перед зіткненням ходова частина автомобіля «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходилася в працездатному стані та не мала несправностей, які б були, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
З причин, які викладені в дослідницькій частині висновку, питання «Чи могли дані несправності бути виявлені водієм ОСОБА_4 до події?», - експертом не вирішувалося. Фототаблиця з висновком експерта (т.2 а.с.58-74).
Відповідно до висновку експерта №21215 за результатами проведення автотехнічної експертизи від 24.08.2023 вбачається, що як на момент проведення експертного огляду, так і на момент ДТП робоча гальмова система, рульове керування та ходова частина автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилися в працездатному стані та не мав несправностей, які б були, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Фототаблиця до висновку експерта (т.2 а.с.77-92).
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/17466-ІТ від 16.08.2023 за показаннями свідка ОСОБА_6 вбачається, що з причин, вказаних в дослідницької частині висновку, відповісти на запитання постанови «Як повинні були діяти водій автомобіля «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 та водій автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 в даній дорожній обстановці згідно вимоги Правил дорожнього руху?», за показаннями свідка ОСОБА_6 , не виявляється можливим.
З причин, вказаних в дослідницької частині висновку, відповісти на запитання постанови «Чи мав водій автомобіля «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 та водій автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 технічну можливість запобігти зіткненню з моменту виникнення небезпеки для їх руху?», за показаннями свідка ОСОБА_6 не виявляється можливим.
З причин, вказаних в дослідницької частині висновку, відповісти на запитання постанови «Чи є в діях водія автомобіля «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 та водія автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які знаходилися б в причинному зв'язку з вказаною подією?», за показаннями свідка ОСОБА_6 не виявляється можливим.
Місце зіткнення автомобілів «Renault Megane» та «Renault Scenic» знаходиться перед початком подряпин на асфальті по ходу в напрямку пр. Льва Ландау (поз.4 на схемі до протоколу огляду місця ДТП). Більш точно встановити, де відносно меж проїжджої частини знаходилося місце зіткнення транспортних засобів, по зафіксованій схемі до протоколу огляду місця ДТП слідовій інформації не представляється можливим. Фототаблиця до висновку експерта (т.2 а.с. 105-107).
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/17468-ІТ від 18.08.2023 за показаннями потерпілої ОСОБА_4 вбачається, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Renault Megane», ОСОБА_6 повинен бути діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «Renault Scenic» ОСОБА_4 повинна була діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху.
У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобіля «Renault Megane», ОСОБА_6 визначалася виконанням ним вимог п.п.10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. З причин, вказаних у дослідницькій частині висновку, відповісти на питання про те, чи мала водій ОСОБА_4 технічну можливість запобігти зіткненню з моменту виникнення небезпеки для її руху, за показаннями потерпілої ОСОБА_4 не виявляється можливим.
У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Renault Megane», ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п.п.10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП. З причин, вказаних в дослідницької частині висновку, відповісти на питання про те, чи є в діях водія ОСОБА_4 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, як знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП, за показаннями потерпілої ОСОБА_4 не виявляється можливим.
Місце зіткнення автомобілів «Renault Megane» та «Renault Scenic» знаходиться перед початком подряпин на асфальті по ходу руху в напрямку пр. Льва Ландау (поз.4 на схемі до протоколу огляду місця ДТП). Більш точно встановити, де відносно меж проїжджої частини знаходилося місце зіткнення транспортних засобів, по зафіксованій на схемі до протоколу огляду місця ДТП слідовій інформації не представляється можливим (т.2 а.с.115-117).
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/17464-ІТ від 15.08.2023 вбачається, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Renault Megane», ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «Renault Scenic» ОСОБА_4 повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.
У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобіля «Renault Megane», ОСОБА_6 визначалася виконанням ним вимог п.п.10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. З причин, вказаних у дослідницькій частині висновку, відповісти на питання про те, чи мала водій ОСОБА_4 технічну можливість запобігти зіткненню з моменту виникнення небезпеки для її руху, за показанням свідка ОСОБА_8 не виявляється можливим.
Місце зіткнення автомобілів «Renault Megane» та «Renault Scenic» знаходиться перед початком подряпин на асфальті по ходу руху в напрямку пр. Льва Ландау (поз.4 на схемі до протоколу огляду місця ДТП). Більш точно встановити, де відносно меж проїжджої частини знаходилося місце зіткнення транспортних засобів, по зафіксованій на схемі до протоколу огляду місця ДТП слідовій інформації не представляється можливим (т.2 а.с. 125-127).
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/17467-ІТ від 17.08.2023 за показами свідка ОСОБА_9 вбачається, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Renault Megane» ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «Renault Scenic» ОСОБА_4 повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.
У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобіля «Renault Megane» ОСОБА_6 виконанням ним вимог п.п.10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. З причин вказаних в дослідницькій частини висновку, відповісти на питання про те, чи мала водій ОСОБА_4 технічну можливість запобігти зіткненню з моменту виникнення небезпеки для її руху, за показаннями свідка ОСОБА_9 не виявляється можливим.
У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Renault Megane» ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП. З причин вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на питання про те, чи є в діях водія ОСОБА_4 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП, за показаннями свідка ОСОБА_9 не виявляється можливим.
Місце здійснення автомобілів «Renault Megane» та «Renault Scenic» знаходиться перед початком подряпин на асфальті по ходу руху в напрямку пр. Льва Ландау. Більш точно встановити, де відносно меж проїжджої частини знаходилося місце зіткнення транспортних засобів, по зафіксованій на схемі до протоколу огляду місця ДТП слідовій інформації не представляється можливим (т.2 а.с.135-138).
В судовому засіданні старший судовий експерт Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» ОСОБА_10 підтримав висновок транспортно-трасологічного дослідження №21255 від 21.08.2023 за фактом зіткнення автомобіля «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 , а також висновок за результатами проведення автотехнічної експертизи №21216/22505 від 24.08.2023 за фактом зіткнення вищевказаних транспортних засобів під керуванням зазначених водіїв. Розвернуте відповів на виникли питання учасників процесу, в тому числі, сторони захисту. Дослідження проводились за участю ОСОБА_6 , будь-яких зауважень у останнього не було.
В судовому засіданні судовий експерт Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_11 також підтримав висновок судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/17466-ІТ від 16.08.2023 за фактом зіткнення автомобіля «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 , що мало місце 10.07.2023, на підставі показань свідка ОСОБА_6 та автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/17468-ІТ від 18.08.2023 за фактом зіткнення вказаних ТЗ та водіїв, на підставі показань потерпілої ОСОБА_4 , а також висновок судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/17464-ІТ від 15.08.2023 за фактом зіткнення вказаних ТЗ та водіїв, на підставі показань свідка ОСОБА_9 . Експерт надав вичерпні відповіді на постановленні учасниками процесу запитання, в тому числі захисника.
Експерти також зазначили, що для їх висновків вистачало усіх вихідних даних.
Під час проведення дослідження експерти з будь-якими клопотаннями до органу досудового розслідування не зверталися.
Відповідно до висновку №12-14/387-А/23 від 09.08.2023 вбачається, що з урахування даних з медичної документації та даних консультації лікаря-ренгенолога у відповідь на постановлені слідчим питання, експерт дійшов висновку, що у ОСОБА_4 у зв'язку з дорожньо-транспортною подією 10.07.2023, мали місце: гематома та садна м'яких тканин лівого плеча садна м'яких тканин лівого передпліччя, перелом мечовидного виростку зі зміщенням.
Вищевказані ушкодження утворилися від ударної травматичної дії тупого твердого предмета (предметів). Індивідуальні особливості травматичної поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися. При цьому, характер не виключав можливості утворення їх в умовах дорожньо-транспортної події 10.07.2023 у водія автомобіля, за обставин, що відомі з постанови слідчого.
Більш конкретно судити про механізм творення тілесних ушкоджень тільки на основі наявних даних не представляється можливим.
Перелом мечовидного виростку зі зміщенням не є небезпечним для життя в момент його утворення, а спричинив за собою тривалий розлад здоров'я понад 3-х тижнів (21 дня) і за цією ознакою відповідно до п.2.2.1. «а,б,в», п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 належить до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Гематома та садна лівої верхньої кінцівки належать до категорії легких тілесних ушкоджень, відповідно до п. 2.3.2 «б», п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 (т.2 а.с. 94-96та ).
В судовому засіданні лікар -ренгенолог ОСОБА_12 пояснила, що на підставі наданих знімків зробила письмовий консультативний висновок. Зазначивши, що для постановлення такого висновку, судово-медичний експерт збирає дані, в тому числі ренгенодослідження, а оскільки таке дослідження має вузьку спеціальність, то як ренгенолог надала відповідну консультацію, доводи якої підтримує.
Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно зі ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Як вбачається з наданих та досліджених у судовому засіданні доказів (документів), наданих стороною обвинувачення, у ході досудового розслідування кримінального провадження призначалися та проводилися судово транспортно-трасологічна, судово автотехнічна, судово медична та інші експертизи, на розв'язання яких поставлено усі необхідні питання та надані відповідні цьому висновки.
Аналізуючи дані висновки експертів, суд вважає, що такі складені з дотриманням вимог, встановлених Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5 та інших нормативних актів, експерт попереджений про кримінальну відповідальність відповідно до вимог закону, проведення експертизи без предмета дослідження обумовлено тим винятковим випадком, що на дату проведення експертизи телефон відсутній (потерпілій не повернутий у зв'язку з його інкасацією ломбардом).
Жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість експертиз, або таких, які б викликали сумніви в їх правильності, суперечності експертиз іншим матеріалам справи, не мають місця та обвинуваченим або його захисником не надано.
Відповідно до ст.7 КПК України, однією з загальних засад кримінального провадження, є безпосередність дослідження показань, речей і документів.
Відповідно до ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв'язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.
Приписами ст. 85 КПК України встановлено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Частиною 1 ст. 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.93 КПК).
Суд, оцінюючи вищевказані докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про належність, допустимість та достовірність вказаних вище доказів, а їх сукупність є достатньою для висновку про доведеність винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення
Таким чином, надані сторонню обвинувачення докази, що досліджені судом, підтверджуються у своєї сукупності, як визнані належні та допустимі, зокрема показами потерпілої, протоколами слідчих дій та висновками експертів, а тому встановленні обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 10.07.2023, переконано свідчать, що в діях ОСОБА_6 мають місця порушення правил Дорожнього руху України, внаслідок чого виникло зіткнення з автомобілем потерпілої ОСОБА_4 , яка отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, а її автомобіль механічні пошкодження, що перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням вказаних наслідків.
Доводи ОСОБА_6 , його захисника про те, що перед виїздом на головну дорогу переконався у безпечності свого руху і подальшому завороту, перед зіткненням з автомобілем ОСОБА_4 не бачив, оскільки остання рухалася із перевищеною швидкістю, на висновки суду не впливають.
Так, згідно п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п.10.4 передбачено, що «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою», а тому не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються поясненнями свідка, висновками наведених експертиз, що у суду сумнівів не викликає.
Ствердження обвинуваченого, його захисту у порушенні саме потерпілою ПДР, що вбачається на їх думку в перевищенні швидкості, невжиття заходів до зменшення швидкості, повної зупинки, відсутності гальмування, маневр ліворуч тощо, на увагу суду не заслуговують й через те, що водій ОСОБА_4 , виходячи з п. 1.4 ПДР, мала право розраховувати на те, що попереду не буде перешкод для руху, оскільки рухалася по головній дорозі, відтак суд вважає такі ствердження неспроможними та непереконливими, а зайняту позицію розцінює як лінію захисту та небажання нести відповідальність за скоєний злочин.
Суд також вважає за необхідне навести, що судовий розгляд кримінального провадження проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, що передбачено ч.1 ст. 337 КПК України.
Отже, в даній дорожній ситуації поведінка потерпілої не виключає наявності в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При вирішені питання про вид та міру покарання обвинуваченому, судом не встановлено обставин, які пом'якшують покарання згідно ст.66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Відповідно до положень ч.1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_6 суд приймає до уваги ступень суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, що відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, ставлення обвинуваченого до вчиненого та враховує дані про його особу, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчинені злочину і, полягає в передбаченому законом обмежені прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими так і іншими особами.
Відповідно до положень ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, має неповнолітніх дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. У вчиненому ОСОБА_6 не покаявся, перед потерпілою не вибачився, вчинену протиправними діями шкоду, не відшкодував та до теперішнього часу таких намірів не висловлював. Належної критичної оцінці своєї протиправної поведінки, висловлювання жалю і готовності нести кримінальну відповідальність тощо, не висловлював.
Отже, призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із положень ст.ст. 50,65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення обвинувачених та попередження скоєння нових правопорушень як самими обвинуваченими, так і іншими особами, враховує характер та ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його наслідків, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення.
При призначені обвинуваченому покарання суд також дотримується практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої, складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року). Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії від 16.10.2008 року).
Верховний Суд у своєї постанові колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 05.12.2023 (справа № 161/14039/22; провадження № 51-2538 км 23) зауважив, що справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.
Таким чином, суд, враховуючи вищенаведене вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання в межах санкцій статті, за якою останній притягається до кримінальної відповідальності, без повної ізоляції від суспільства у вигляді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки суд прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без повної ізоляції від суспільства.
Судова практика призначення покарання у виді обмеження волі ґрунтується на створенні умов для виправлення засудженого, який не ізолюється від суспільства, але перебуває під наглядом і зобов'язаний працювати. Таке покарання встановлюється на строк від одного до п'яти років і є альтернативою позбавлення волі, хоча його призначення залежить від конкретних обставин злочину та особистості засудженого.
Далі, потерпілою ОСОБА_4 заявлений цивільний позов до ОСОБА_6 про стягнення з останнього на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 303872,01грн., моральну шкоду в розмірі 100000грн. та витрати на залучення експерта для проведення автотоварознавчого дослідження транспортного засобу в розмірі 3000гр., витрати на сплат судового збору в сумі 2684грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що в результаті порушення ПДР з боку водія ОСОБА_6 , внаслідок ДТП 10.07.2023, ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, перебувала на стаціонарному лікуванні з 10.07.2023 по 13.07.2023, а у подальшому знаходилася на лікарняному з 14.07.2023 по 14.08.2023, тобто була непрацездатною. У даному кримінальному провадженні отримала статус потерпілої особи. ОСОБА_4 є власником автомобілю «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Цивільно-правова відповідальність власниці наземного ТЗ автомобіля «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована у ПАТ «Страхова група «ТАС», страховий поліс №ЕР-21098544 від 10.09.2022, чинного на дату ДТП. Крім того, позивачка станом на дату ДТП мала чинний договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № AZEP-210985844. Позивачкою у встановлений законом строк повідомлено ПАТ «Страхова група «ТАС» про настання страхового випадку, за результатами чого бла відкрита страхова справа №92312953 від 10.07.2023. Технічним спеціалістом ПАТ «Страхова група «ТАС» проведено огляд ТЗ «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 . З встановленням механічних пошкоджень отриманих автомобілем внаслідок ДТП, з метою незалежної оцінки вартості матеріального збитку, з суб'єктом оцінювачем-спеціалістом автотоварознавцем ОСОБА_15 укладено договір № 22/08/2023Р про виконання робіт з автотоварознавчого дослідження КТЗ від 22.08.2023. Позивачкою здійснено оплату за договором в розмірі 3000грн. Відповідно до експертного звіту №22/08/2023Р від 22.08.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Scenic» р/н НОМЕР_2 без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 303872,01грн, з урахуванням ПДВ на вартість запчастин; матеріальний збиток, завданий власникові автомобілю «Renault Scenic» р/н НОМЕР_2 . В результаті його пошкодження при ДТП складає 192960,90грн.; ринкова вартість автомобіля «Renault Scenic» р/н НОМЕР_2 на момент пошкодження складає 192960,90грн. Пошкоджений автомобіль з вини відповідача представляє для позивачки велику цінність. Автомобіль був доглянутий, у гарному стані, був не тільки засобом пересування, а й пов'язаний з професіональною діяльністю, а тому позивачка має намір саме у здійсненні відновлювального ремонту. Крім майнової шкоди позивачці також завдано і моральної шкоди, яку остання оцінює у 100000грн. Завдана моральна шкода виникла через пережитою ДТП, ушкодженням здоров'я, отримання непрацездатності, суттєвим пошкодженням автомобіля. Моральному здоров'ю потерпілої спричинено значної шкоди, що проявилося у фізичному болю та душевних стражданнях, у зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_6 щодо неї самої, а також у душевних стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна. Винуватець ДТП не приніс жодних вибачень за скоєне.
В свою чергу обвинувачений ОСОБА_6 , як цивільний відповідач скористався правом надання відзиву проти позову.
Відзив мотивований тим, що цивільний позов ОСОБА_6 вважає незаконним та необґрунтованим. Заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000грн. вважає нереальним, завищеним. Щодо відшкодування майнової шкоди у сумі 303872,01грн., то згідно звіту незалежного оцінювача реальна ринкова вартість авто позивачки до пошкодження склала 192960,90грн.,а його вартість після пошкодження складає 60948,89грн. Відновювальний ремонт визначений у розмірі 303872,01грн. - значно більше реальної вартості авто позивачки до пошкодження, тому розмір регламентної страхової виплати позивачці буде складати близько 132012,01грн. Крім того, зазначає, що ОСОБА_4 повністю ігнорує завдану йому майнову шкоду від технічного погіршення в ДТП автомобіля ОСОБА_6 , що сталося внаслідок грубої необережності позивачки, яка не виконала приписів ПДР. Витрати позивачці на проведення товарознавчої експертизи у сумі 3000грн. підлягають відшкодуванню страховиком. Отже, остаточно просить суд визначити позивачці грошову компенсацію моральної шкоди, виходячи з середньомісячної зарплати ОСОБА_6 , оскільки відповідальність за шкоду від дії джерела підвищеної небезпеки не вимагає наявності вини останнього, а тому згодний відшкодувати моральні збитки у сумі 1000грн.
За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власниці наземного транспортного засобу автомобіля «Renault Scenic» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 застрахована у ПАТ «Страхова група «ТАС», страховий поліс №ЕР 210985844 від 10.09.2022.
Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля «Renault Megane», р/н НОМЕР_1 ОСОБА_6 застрахована у ПАТ НАСК «Оранта», страховий поліс №212378468 від 07.12.2022 (т.1 а.с.151).
Згідно зі страховим актом №ОЦВ-Р-СП-23-20-04082/1 та відповідно до поданої заяви про страхове відшкодування в порядку регресу, НАСК «Оранта» 13.12.2023 здійснено виплату страхового відшкодування у розмір 91236,74грн. на рахунок ПрАТ «Страхова група «ТАС» (т.1 167).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Потерпілою ОСОБА_4 , як цивільним позивачем на підтвердження вимог позову в частині стягнення з відповідача спричиненої матеріальної шкоди суду в якості доказів надано копії звіту №22/08/2023р дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля «Renault Megane Scenic» д/н НОМЕР_2 , протоколу огляду ТЗ від 22.08.2023, ремонтна калькуляція вартості робіт №22/08/2023 з фототаблицею до звіту (т.1 а.с.49-80).
Із звіту №22/08/2023р дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля «Renault Megane Scenic» д/н НОМЕР_2 вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Megane Scenic» д/н НОМЕР_2 без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу (Свр) складає 303872,01грн., з урахуванням ПДВ на вартість запчастин. Матеріальний збиток, завданий власникові «Renault Megane Scenic» д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 192960,90грн.
В судовому засіданні спеціаліст -автотоварознавець, суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_15 підтвердила висновок у складеному звіті №22/08/2023р дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля «Renault Megane Scenic» д/н НОМЕР_2 , зазначивши, що проводила дослідження пошкодженого внаслідок ДТП вищевказаного автомобіля, відновлювальний ремонт якого, розрахований згідно Методики товарознавчої експертизи, враховуючи вартість нових, оригінальних запчастин заводу-виробника, коефіцієнту зносу ТЗ, фарбувальні роботи та інше, остаточно становить 303872грн.
Положення ЦК України визначають факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Згідно зі ст. 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.
Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною.
Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.
Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Якщо потерпілий звернувся до страховика та одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.
Такий правовий висновок Верховний Суд України висловив у постанові від 20 січня 2016. Постановою ВСУ у справі № 6-954цс16 від 26.10.2016 р. Верховний Суд України підтвердив свою позицію, що потерпілий не може бути обмежений у праві на відшкодування шкоди особою, яка безпосередньо її завдала, незалежно від того чи застрахована відповідальність останнього.
Таким чином, установивши, що цивільний позивач звернувся до суду з позовом до особи, яка завдала шкоди, й просить стягнути з відповідача грошові кошти на відшкодування шкоди, завданої ДТП безпосередньо особою, яка завдала шкоди, на підставі, передбачених законом положень ст. 1192 ЦК України, в даному конкретному випадку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 в цієї частині позову є обґрунтованими, належним чином підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.
Заперечення ОСОБА_6 , викладені у відзиву проти цивільного позову, не спростують висновків суду в цієї частині.
Далі, потерпіла ОСОБА_4 просить стягнути з відповідача ОСОБА_6 вчинену моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 100000грн.
Згідно з статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. п. 3, 4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. зі змінами, судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.
Суд зазначає, що дорожньо-транспортна пригода це подія, яка виражається у даному випадку, у зіткненні двох транспортних засобів під час здійснення ними руху по дорозі загального користування, що призвело до механічного пошкодження даних транспортних засобів та головне, заподіяння потерпілої особи тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Сама по собі дорожньо-транспортна пригода є стресовою і небезпечною подією, що полягає у факті настання дорожньо-транспортної пригоди та її наслідках.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення стосовно майна та здоров'я потерпілої ОСОБА_4 , чим завдав шкоду, при цьому, в обґрунтування своїх доводів про те, що остання зазнала моральної шкоди та вимог щодо стягнення визначеного її розміру, будь-яких доказів в розумінні ст.ст.76-80 ЦПК України, потерпілою, крім медичної документації, звіту щодо встановлення вартості встановленого ремонту пошкодженого її автомобіля, суду не надано.
Між тим, при вирішенні питання про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, суд також враховує практику Європейського Суду, зокрема, рішення від 28.05.1985 Серія А&96 справа Abdulaziz Cabales fnd Balkandali v. United Kingdom, яким визначено, що деякі форми моральної шкоди, в тому числі емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть доведені чимось конкретним.
Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини і на законодавчому рівні в Україні, у тому числі ч.2 ст. 1166 ЦК України, згідно з якою особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, закріплено дію презумпцію моральної шкоди. Тобто, моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди (узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.02.2021 у справі № 761/24143/19).
З боку ОСОБА_6 , будь-яких належних, достовірних, а у сукупності - достатніх доказів, що завдання шкоди позивачці відбулося не з його вини, суду не надано.
Отже, суд, виходячи із принципу доведеності, із засад розумності, виваженості та справедливості та справедливості, враховуючи моральні страждання позивачці - потерпілої ОСОБА_4 , дійшов висновку, що з обвинуваченого необхідно стягнути в якості відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої 50000грн.
Зазначений розмір відшкодування є не більш, ніж достатнім для розумного задоволення позовних вимог цивільного позивача щодо відшкодування моральної шкоди і не призводить до його збагачення.
Витрати позивачці на залучення автотоварознавчого експерта в розмірі 3000грн. також підлягають стягненню з ОСОБА_6 , як обґрунтовані та доведені (т. 1 47,48).
Між тим, у стягненні з обвинуваченого сплаченого потерпілою судового збору в розмірі 2684грн. за подачу цивільного позову, необхідно відмовити, оскільки цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні судовий збір не сплачується, а у разі сплати та при його задоволенні із засудженого не стягується. ( правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.08.2021 справа № 644/7193/17 провадження № 51-2271км21, постанова Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 10.07.2018 у справі № 713/1275/16-к, що також узгоджується з практикою Верховного Суду - № 619/1425/15-к, № 462/5779/15-к, № 713/1275/16-к, № 750/12591/18, № 740/5507/14)
Далі, встановлено, що ухвалою Київського районного суд м. Харкова від 14.07.2023 накладено арешт на автомобіль «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження. Зберігання автомобіля «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснювати на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 05.08.2025 змінено місце зберігання ТЗ - «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 , який належить потерпілій ОСОБА_4 та визначити його місце зберігання за наступною адресою: Автогаражний кооператив «ОРБІТА», м. Харків, вул. Академіка Павлова, 327, гаражний бокс № НОМЕР_5 .
На підставі правил ч.4 ст. 174 КПК України накладений арешт на автомобіль «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , суд скасовує.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.07.2023 накладено арешт на автомобіль «Renault Megane», р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження. Зберігання автомобіля «Renault Megane», р.н. НОМЕР_1 здійснювати на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська,107,
який суд на підставі ч.4 ст. 174 КПК України, скасовує.
По справі мають місця судові витрати за проведення судових експертиз: - судової-автотехнічної експертизи №21216/22505 від 24.08.2023 в розмірі - 13143,90грн.; - судово-автотехнічна експертиза №21215 від 24.08.2023 - 11949грн.; - судової транспортно-трасологічної експертизи № 21255 від 21.08.2023 - 11949грн.; судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/17466-ІТ від 16.08.2023 - 956грн.; судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/17468-ІТ від 18.08.2023 - 956грн.; судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/17464-ІТ від 15.08.2023 - 956грн.; .; судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/17467-ІТ від 17.08.2023 - 956грн., а загалом - 40865,90грн., оплату яких суд покладає на обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі правил ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 174, 369-371, 373, 374 КПК України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.
Строк відбування основного покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту фактичного затримання після набрання цим вироком законної сили.
Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7 ) матеріальну шкоду внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 303872 (триста три тисячі вісімсот сімдесят дві)грн., 01 коп.
Стягнути із ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7 ) моральну шкоду внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч)грн.
Стягнути із ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7 ) витрати на залучення автотоварознавчого експерта в розмірі 3000 (три тисячі) грн.
В іншої частині вимог цивільного позову відмовити.
Стягнути із ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 40865 (сорок тисяч вісімсот шістдесят п'ять)грн., 90 копійок.
Арешт, накладений ухвалою Київського районного суд м. Харкова від 14.07.2023 на автомобіль «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , зберігання автомобіля «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснюється у Автогаражному кооперативу «ОРБІТА» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 327, гаражний бокс № НОМЕР_5 згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 05.08.2025, скасувати.
Арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.07.2023 на автомобіль «Renault Megane», р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , зберігання автомобіля «Renault Megane», р.н. НОМЕР_1 здійснюється на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська,107, скасувати.
Речові докази: лазерний диск із записом з камер відео-спостереження, розташованого на фасаді АЗС «БРМИ» за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний,45А, який перебуває в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; - транспортний засіб «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , зберігання автомобіля «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснюється у Автогаражному кооперативу «ОРБІТА» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 327, гаражний бокс № НОМЕР_5 - повернути законному власнику; - транспортний засіб «Renault Megane», р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , зберігання автомобіля «Renault Megane», р.н. НОМЕР_1 здійснюється на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська,107 - повернути законному власнику.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1