28.10.2025
642/6597/25
2/642/2223/25
28 жовтня 2025 року
м. Харків
Справа №642/6597/25
Провадження №2/642/2223/25
Суддя Холодногірського районного суду м.Харкова Петрова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
24.10.2025 до Холодногірського районного суду м.Харкова звернувся представник позивача КП «ХТМ» Шевченко В.Я., який діє на підставі довіреності №01-40/5427/37 від 21.06.2024 з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, а саме: за спожиту теплову енергію за Індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії за період з 01.10.2023 по 12.03.2024 в сумі 31 746,23 грн., за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2023 по 12.03.2024 в сумі 83,10 грн., за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2023 по 12.03.2024 в сумі 304,80 грн., та понесені судові витрати в сумі 3 028 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 справа надійшла в провадження судді Петрової Н.М..
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п.3 ч.5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність на неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав.
Згідно статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду, суддя дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Так, за правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Також, відповідно до ч.6 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Всупереч вищевказаних положень Закону, представником позивача КП «ХТМ» в позовній заяві не зазначено повних анкетних даних відповідача, а саме: число, місяць, рік народження, номер і серія паспорта громадянина України, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити місце реєстрації відповідача для повідомлення про розгляд справи.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з тексту позовної заяви, представник позивача зазначив, що власником нежитлового приміщення № 20-26, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідач ОСОБА_1 , але згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №378386057 від 14.05.2024, власником спільних нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 з 12.03.2024, інформації щодо попереднього власника нежитлового приміщення, суду ненадано, у зв'язку з чим виникає питання щодо неналежного відповідача.
Також, до позовної заяви додані документи, які є неналежної та нечитабельної якості, а саме: копія договору купівлі - продажу нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Разом з тим, до позовної заяви додано копію рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01.05.2024, без відмітки щодо дати набрання законної сили вказаного рішення та печатки суду, що унеможливлює підтвердження його чинності та належного походження цього документа.
Крім того, до матеріалів позовної заяви подано платіжну інструкцію №4085 від 24.02.2025 про сплату судового збору за поданням позовної заяви до Ленінського районного суду м.Харкова.
Відповідно на виконання Закону України від 26.02.2025 №4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 25 квітня 2025 року змінено найменування Ленінського районного суду міста Харкова на Холодногірський районний суд міста Харкова та здійснено відповідну державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, на момент подання позовної заяви та прийняття її судом до розгляду, найменування отримувача судового збору, зазначене у платіжній інструкції №4085 від 24.02.2025, не відповідає чинному найменуванню суду, до якого подається позов.
Внаслідок цієї невідповідності виникає сумнів у належному зарахуванні судового збору до спеціального фонду державного бюджету на рахунок, призначений саме для Холодногірського районного суду міста Харкова.
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно надати суду належний доказ сплати судового збору, в якому буде зазначено чинне найменування отримувача: Холодногірський районний суд міста Харкова.
Крім цього, до позовної заяви додано клопотання про витребування доказів у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Копач Ю.О., відомостей та копій документів щодо особи відповідача ОСОБА_1 , на підставі яких було укладено договір купівлі-продажу.
Відповідно до п.4 ч.5ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази,вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено,який доказ вимагається; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття заходів та(або)причин неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як роз'яснено у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Однак суд зазначає, що представником позивача не доведено, які саме дії він вжив для самостійного отримання цих доказів.
Отже, перед поданням такого клопотання представнику позивача необхідно звернутися безпосередньо до нотаріуса із запитом про надання відповідних документів або письмової відмови, що надалі може бути підставою для звернення до суду з вимогою про їх витребування.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001(п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки.
За таких обставин, в силу ч.1 ст.185 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Таким чином, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями ч. 3 ст.185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1-19,23,33,34,49,174-177,184,185,352-355Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Веб адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.
Суддя Наталя ПЕТРОВА