Рішення від 27.10.2025 по справі 559/2465/25

Справа № 559/2465/25

Провадження № 2/559/1017/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2025 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участі секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1.1 ТзОВ "Коллект Центр" в особі директора М.Ткаченко звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 29.03.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір №2108818956839, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 3800грн. Строк дії Договору - 1 рік, відсоткова ставка - 2,0% за один день користування кредитом. Товариство належним чином виконало умови Договору надавши позичальнику грошові кошти. 01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал було укладено Договір факторингу №1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором від №2108818956839 щодо відповідача. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі і кредитним договором щодо відповідача. Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного законодавства, що у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань утворилася заборгованість у розмірі 65742,28 грн., проте враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 49420,52 грн., також судові витрати у справі.

1.2 Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

30.06.2025 ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачка ухвалу про відкриття провадження отримала 11.10.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштивого відправлення. Відзив на позовну заяву не подала, заяв та клопотань від неї не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 29.03.2021 ОСОБА_1 подала до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» заявку-анкету на отримання кредиту (а.с.41). Цього ж дня між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг №2108818956839. Згідно умов Договору строк користування кредитом 365 днів. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Проценти за користування кредитом нараховуються: протягом 16 днів - 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом; наступні 14 днів у розмірі 3,64% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, наступні 15 днів у розмірі 5,02% від суми кредиту і починаючи з 30 дня після орієнтовного строку повернення кредиту проценти нараховуються за ставкою 7,67% від суми кредиту за кожен день користування коштами (а.с.22-23).

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення Договору позики шляхом введення коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного Договору. В подальшому кредитодавцем було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 3800 грн. (а.с.54).

Підписанням Договору позики Відповідач, також підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому було надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.52-53).

З наданої суду довідки ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 11.09.2024 вбачається, що ТОВ «Служба МК» свої зобов'язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3800 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , надану ОСОБА_1 при укладені договору (а.с.58).

Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ «Служба МК» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 30.11.2021 заборгованість ОСОБА_1 за кредитом складає 31 350 грн., з яких 3800 грн. - основний бог та 27550 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.7-8).

Також, судом встановлено, що 01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвих кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал було укладено Договір факторингу №1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвих кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором №2108818956839 щодо відповідачки (а.с.11-13).

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 03.12.2021, підтверджує факт переходу від ТОВ «Служба миттєвих кредитів» до ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору факторингу (а.с.17).

Відповідно до Витягу реєстру боржників від 03.12.2021 до Договору факторингу, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 31350 грн., з яких: 3800 грн. - сума виданого кредиту; 27550 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.21).

Разом з тим, згідно наданого ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку заборгованості за Договором №2108818956839 за період з 01.12.2021 по 28.03.2022 товариством було здійснено нарахування відсотків за 118 днів у розмірі 34 392,28 грн. Так, загальна сума заборгованості станом на 10.03.2023 складає 65 742,28 грн. (а.с.9).

Крім того, 10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 (а.с.24-26).

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 10.03.2023 підтверджує факт переходу від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору факторингу (а.с.33).

Відповідно до Витягу реєстру боржників від 10.03.2023 до Договору факторингу, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 65742,28 грн., з яких: 3800 грн. - сума виданого кредиту; 61942,28 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.37).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем станом 12.06.2025 заборгованість відповідачкою не погашена та складає 65742,28 грн., з яких: 3800 грн. - сума виданого кредиту; 61942,28 грн. - сума заборгованості за відсотками. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 49 420,52 грн. з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 3800 грн.; заборгованість за відсотками - 45 620,52 грн. (а.с.10).

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною першоюст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

У відповідності дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положеньст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Зобов'язання, згідно ізст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

5.1 Суд робить висновок, 29.03.2021 виникли договірні відносини між первісним кредитором ТОВ «Служба миттєвого кредитування», правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв'язку з укладенням Договору №2108818956839 про надання кредиту. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодилася, підписавши електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону. ОСОБА_1 отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Кошти було надано у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої надані споживачем, що також підтверджується матеріалами справи. ТОВ «Коллект Центр» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до ОСОБА_1 і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.

5.2 Суми, які підлягають стягненню, повністю відповідають умовам Договору та строку його дії, зокрема первісним кредитором відсотки нараховувалися відповідно до умов договору протягом 247 днів,ю до відступлення права вимоги. Після отримання права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» продовжувало нараховувати відсотки ще протягом 118 днів, що відповідає строку дії кредитного договору. На момент відступлення права вимоги від ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість складає65742,28 грн., при цьому позивач з урахуванням принципу розумності, співмірності та пропорційності просить стягнути лише 49 420,52 грн. Крім того, відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Тому, позов суд задовольняє.

5.3 Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним. Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Судом встановлено, що понесені ТОВ «Коллект Центр» витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024; заявкою №165 від 01.05.2025 на надання юридичної допомоги; витягом з Акту про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 (а.с.46-50). Зменшення розміру витрат на правничу допомогу можливе виключно за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам за відповідним клопотанням іншої сторони. В іншому випадку, таке необґрунтоване зменшення є втручанням у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом. Суд зазначає, що від відповідача не надходило відповідних клопотань або заперечень щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, або інших заперечень. Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Враховуючи наведене, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000 грн. підлягають стягненню з відповідачки.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачки.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 625, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором №2108818956839 від 29.03.2021 у розмірі 49 420 (сорок дев'ять тисяч чотириста двадцять) гривень 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та 16000 грн. витрат на правову допомогу, а разом 18 422 (вісімнадцять тисяч чотириста сорок дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження вул. Мечнікова, 3 офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926, електронна адреса collect_center27@ukr.net.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.Ю. Жуковська

Попередній документ
131314593
Наступний документ
131314595
Інформація про рішення:
№ рішення: 131314594
№ справи: 559/2465/25
Дата рішення: 27.10.2025
Дата публікації: 30.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (30.06.2025)
Дата надходження: 24.06.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості за договором
Розклад засідань:
27.10.2025 08:25 Дубенський міськрайонний суд Рівненської області