Справа № 559/3185/24
Провадження № 2/559/101/2025
27 жовтня 2025 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участі секретаря судового засідання Окренець Д.В., представника позивача адвоката Лопухович А.О. позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Дубенської міської ради, до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за несплату аліментів,-
І. Стислий виклад позиції позивача.
1.1. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що з 12.10.2019 перебувала у шлюбу з ОСОБА_3 , який розірвано згідно рішення Дубенського міськрайонного суду від 16.12.2023. Від даного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4 , яка проживає та знаходяться на утриманні позивачки. Відповідач з грудня 2020 року абсолютно не цікавиться життям та долею своєї дочки. Він не підтримує з нею стосунків, не спілкується жодним чином, не телефонує, не утримує матеріально. Фактично, ОСОБА_4 не знає свого батька взагалі, між ними відсутній зв'язок, який має бути між рідними людьми і причиною цього є повна байдужість і бездіяльність батька по відношенню до неї, повне ухилення ним від батьківських обов'язків, в тому числі і щодо обов'язку матеріального утримання. Згідно судового наказу Дубенського міськрайонного суду від 10.10.2023 з ОСОБА_3 на утримання дочки стягуються аліменти. Наведені обставини свідчать, що має місце ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов'язків по вихованню і здійсненню належного догляду за малолітньою дочкою. Окрім того, враховуючи, що у відповідача наявна заборгованість по аліментах у розмірі 28415, 82грн., вважає за необхідне подати позовну вимогу щодо нарахування та стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дочки станом на 01.08.2024. Враховуючи викладене, звертається до суду за захистом своїх прав і просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо дочки ОСОБА_4 , стягнути з відповідача пеню за несплату аліментів та судові витрати у справі.
1.2. Відповідач заперечує проти позову без обґрунтування.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
2.1. Ухвалою суду від 17.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, витребувано у органу опіки та піклування Дубенської міської ради письмовий висновок. При цьому ОСОБА_3 судом повідомлено про справу, він отримав пакет документів від суду, йому надано можливість висловити свою позицію і, за бажанням, приймати участь в засіданні з місць утримання, а також було забезпечено його спілкування з представником органу опіки та піклування.27.01.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
2.2. В судовому засіданні представниця позивачки адвокатка Лопухович А.О. позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав відповідача, викладених у позовній заяві підтримала та пояснила, що відповідач взагалі, майже від самого народження, не цікавився життям дитини, і навіть тоді, коли проживав у м. Дубно і не був позбавлений волі. Будь-яких перепон від позивачки для нього не було і при бажанні відповідач міг знайти спосіб для спілкування з дитиною. Однак дитина зовсім його не знає як батька і не пам'ятає. Також зауважила, що коли ОСОБА_3 знаходився під цілодобовим домашнім арештом на сайті судової влади при перевірці було знайдено дуже багато адміністративних проваджень, коли він вчиняв чисельні правопорушення за керування т/з в нетверезому стані, тобто навіть під час застосування запобіжного заходу продовжував свій неналежний спосіб життя, вчиняв правопорушення - в одній постанові було об'єднано 13 різних правопорушень і все за керування т/з в стані алкогольної, наркотичної залежності, за збереження наркотичних засобів. Відповідач дитиною не займався взагалі від самого її народження, він свідомо ухилився від виконання батьківських обов'язків. 16.01.2025 згідно вироку суду ОСОБА_3 засуджено до 6 років 7 місяців позбавлення волі, і в даному вироці суду зазначено, що на утриманні ОСОБА_3 перебуває малолітня дитина, однак він нею не займається і не утримує, а те, що «прикрився» дитиною обурило матір дитини,я кА змушена сама її виховувати. На момент звернення з позовом до суду стороні позивачки не було відомо, що відносно ОСОБА_3 є кримінальне провадження і він знаходиться під вартою, і оскільки відповідач ухилявся від сплати аліментів, по цій причині позивачкою і заявлялася вимога щодо стягнення пені. Перерахунок пені не робили, сенсу немає, це лише затягне справу. Однак враховуючи, що згідно даних у вироці суду відповідач з 20.07.2023 перебуває під вартою, тому просять позовну вимогу щодо стягнення пені за несплату аліментів не розглядати, тобто зменшують свої позовні вимоги.
2.3. Позивачка ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позов і зменшує позовні вимоги та просить пеню не стягувати, адже ОСОБА_6 був під вартою. Однак, пояснила, що відповідача не цікавила ні її вагітність, ні дитина, його спосіб життя впливав на їхні стосунки та і на дитину, вона народилась раніше встановленого терміну, а коли дитині було 3-4 місяці він взагалі зник з їх життя. Дитину повністю забезпечує сама, його ніколи не цікавило де беруться гроші і що треба дитині. Також зазначила, що під час подружніх відносин відповідач вживав алкоголь, неодноразово, а про наркотичні речовини дізналась вже після розлучення. Просить позбавити відповідача батьківських прав.
2.4. Свідок ОСОБА_7 (мати позивачки) в судовому засідання надала наступні пояснення: фактично з моменту народження дитини ОСОБА_3 відсутній в житті дитини та дружини, він є лише біологічним, а не справжнім батьком. Жодної участі не приймав у вихованні і житті дитини, все лягло на плечі доньки. Дитина не знає хто її батько і не питає. Аліменти відповідач офіційно не платив і окрім того, ніяких коштів на потреби не давав, якщо доньці треба були додаткові кошти, то «той віз тягнула я». Після народження, ще місяці 3-4 вони його бачили, а потім взагалі зник. Донька і онучка живуть з бабусею, сама не живе з ними з минулого року. Після народження, з пологового її дочка і онучка приїхали до її батьківської хати, ОСОБА_8 з ними не жив. Сама вона проживала там разом з ними до минулого року.
2.5. Свідок ОСОБА_9 (рідна сестра ОСОБА_10 , а позивачка їй племінниця) підтвердила слова своєї сестри, повністю підтримує рішення своєї племінниці щодо позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_4 . Зазначила, після народження ОСОБА_4 вона регулярно була у сім'ї племінниці, оскільки мають тісні родинні відносини, і дитиною фактично опікувалась одна ОСОБА_11 і від цього серце краялося, батька не було взагалі. Останніх чотири роки його немає вже взагалі біля дитини, а опікуватися та доглядати за дитиною треба кожен день, хоч він був у місті, але дитиною не цікавився взагалі. ОСОБА_4 чудова дівчинка, але в її присутності вона батька не згадувала ніколи і питала про нього.
2.6. Відповідач ОСОБА_3 засуджений 16.01.2025 за ст.307 ч.3 КК України до 6 років 7 місяців позбавлення волі та з 27.03.2025 відбуває покарання у Дрогобицькій виправній колонії у Львівській області №40, повідомлявся про дату та час розгляду справи, не просив вийти з ним на ВКЗ, хоча всі установи обладнані спеціальною технікою, надіслав заяву, згідно якої заперечує проти позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів (а.с.84).
2.7. Представник третьої особи Органу опіки та піклування Дубенської міської ради згідно поданої заяви просить розгляд справи проводити у відсутності представника, зазначають, що позиція органу опіки та піклування висвітлена в письмовому висновку, згідно якого вважають за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав, оскільки останні чотири роки відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання доньки ОСОБА_12 , відтак просять прийняти рішення з урахуванням інтересів дитини (а.с.69).
2.8. Суд вирішує справу, з врахуванням заяви від 20.10.2025 про зменшення позовних вимог, тобто в частині позбавлення батьківських прав відповідача відносно дитини.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
3.1. Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, зареєстрованому 12 жовтня 2019 року Дубенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №297, який розірвано згідно рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 16 листопада 2023 року. (а.с.11-13)
3.2. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.9).
3.3. Згідно витягів з реєстру Дубенської територіальної громади від 09.01.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8, 10).
3.4. За судовим наказом Дубенського міськрайонного суду Рівненської області №559/3522/23 від 10.10.2023 з ОСОБА_3 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 06.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, На підставі даного судового наказу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_4 від 17.01.2024. (а.с.14-15).
3.5. Згідно довідки №27144 від 02.08.2024 ДВС у Дубенському районі Рівненської області за ОСОБА_3 за період з 06.10.2023 до 01.08.2024 наявна заборгованість по аліментах у розмірі 28415,82 грн. Станом на 01.08.2024 внаслідок прострочення сплати аліментів у розмірі 28415,82 грн. загальна сума пені складає 18422,42грн. (а.с.16,17).
3.6. Відповідно даних ЄДРСР ОСОБА_3 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності постановами Дубенського міськрайонного суду Рівненської області:
-29.12.2020 за ч.1 ст.130 КУпАП (керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і відмова проходити огляд);
-01.03.2022 за ч.1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння);
-27.12.2022 КУпАП (повторне керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування);
-03.07.2023 за ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП (13 епізодів правопорушень з 20.05.2023 до 18.06.2023 - повторне керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, керування транспортним засобом з ознаками алкогольного чи наркотичного сп'яніння і відмова проходити огляд);
-11.07.2023 за ч.1 ст. 44 КУпАП (зберігання психотропної речовини метамфетаміну).
ОСОБА_13 притягався до кримінальної відповідальності і під час перебування під дією запобіжних заходів у виді особистого зобов'язання, домашнього арешту в нічний час та цілодобового домашнього арешту порушив умови запобіжних заходів, ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області йому було змінено запобіжний захід на тримання під вартою і він утримується під вартою з 20.07.2023.
Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області ОСОБА_3 засуджено за ч.3 ст. 307 КК України до 6 років і 7 місяців позбавлення волі, а саме за: незаконні придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, вчинене повторно, організованою групою, тобто у вчиненні яких брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, діючи як виконавець. ОСОБА_3 , будучи активним учасником організованої групи, діючи у ролі виконавця, вчинив повторно, організованою групою, незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини.
Згідно довідки начальника ВКВСР Дрогобицької ВК-40 від 18.03.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , засуджений 16.01.2025 за ст.307 ч.3 КК України до 6 років 7 місяців позбавлення волі, 27.03.2025 прибув для відбування покарання у Дрогобицьку виправну колонію у Львівській області №40 (а.с.68).
3.6. Відповідно письмового висновку органу опіки та піклування Дубенської міської ради від 10.04.2025, враховуючи інтереси дитини, визнано неналежним виконання батьківських обов'язків відповідачем та вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітньої дочки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Орган опіки та піклування відмічає, що дитині повних 5 років, однак вона фактично не знає ОСОБА_3 як батька, не пам'ятає його, бо він не бере участь в її вихованні і не спілкується з нею. ОСОБА_3 у заяві висловив незгоду щодо позбавлення його батьківських прав, але при цьому жодних доказів його участі в житті дитини органу опіки та піклування не надав. Він ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків і в інтересах дитини просять позбавити його батьківських прав (а.с.70-71).
IV. Норми права, які застосував суд.
За змістом ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Вирішуючи даний позов, суд, згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 р., ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991, приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.
Статтею 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки батьків…, які відповідають за неї за законом.
Держави-учасниці Конвенції забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї… (ст.9 Конвенції про права дитини).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як роз'яснено у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і у сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
У принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».
Крім цього, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).
Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР).
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
5.1. Стороною позивача було надано до суду достатньо доказів того, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно своєї малолітньої дочки. ОСОБА_3 не цікавиться життям та долею доньки з грудня 2020 року, хоч перебував на волі до 20.07.2023. Він не підтримує з нею стосунків, не спілкується жодним чином, не утримує, хоч навіть в ув'язненні згідно ст. 119-120 КВК України має можливість працювати та сплачувати аліменти. Це встановлено з показань свідків і досліджених судом письмових доказів, а також суд погоджується з висновком органу опіки та піклування, що батько ухилився від виконання батьківських обов'язків і в інтересах дитини позбавити його батьківських прав.
5.2. ОСОБА_4 не знає свого батька взагалі, між ними відсутній зв'язок, який має бути між рідними людьми і причиною цього є повна байдужість і бездіяльність батька по відношенню до неї, ухилення ним від батьківських обов'язків. ОСОБА_3 обрав спосіб життя, в якому він віддав перевагу вживанню алкогольних напоїв, наркотичних засобів, був членом організованої злочинної групи і збував у її складі мешканцям Дубенщини наркотичні засоби та психотропні препарати, а не виховував свою доньку. І подання позову, насамперед, є способом захисту прав та інтересів дитини.
5.3. Суд першочергову увагу приділяє якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а спосіб життя відповідача та його не бажання піклуватися про власну дитину, свідчить про його свідоме самоусунення від батьківських обов'язків. Батько не виконує батьківські обов'язки відносно дитини, тому є підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно п.2 ч.1 ст.164 СК України.
5.4. Суд роз'яснює ОСОБА_3 , що згідно ч. 1 ст. 169 СК України як батько, позбавлений батьківських прав, він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
5.5. В підсумку із урахуванням заяви позивачки про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені за несплату аліментів, суд задовольняє позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав.
5.6. Ч. 1 ст.133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Позивачкою було сплачено судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав у розмірі 1211,20 грн., що підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 164, 166, 169, 180 СК України, суд
позов задовольнити: позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 . Представник позивача адвокатка Лопухович Алла Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_3 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_6
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , відбуває покарання в виді позбавлення волі у Державній установі «Дрогобицька виправна колонія (№40)» за адресою: вул. Трускавецька, 77, м. Дрогобич, Львівська обл., РНОКПП 3530808696.
Третя особа на стороні позивача , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Дубенської міської ради Рівненської області, адреса місцезнаходження: вул.Замкова,4. м.Дубно, Рівненська область, код ЄДРПОУ 05391063, електронна адреса: rada@dubnoo-adm/rv.ua
Суддя: О.Ю. Жуковська