єдиний унікальний номер справи 546/713/25
номер провадження 2/546/536/25
Іменем УКРАЇНИ
24 жовтня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Лівер І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник позивача ТОВ «КОШЕЛЬОК» - Гурський Г.Ю. подав до суду позов ТОВ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 11 925,60 грн., посилаючись на те, що 17.11.2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір № 3494402547-519660 про надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі кредитного договору), у відповідності до умов якого відповідачці надано кредит в розмірі 4000,00 грн. Позивач на виконання умов договору надав відповідачці кредит у вказаному розмірі, однак відповідачка умови кредитного договору не виконала, кредит у визначений договором строк не повернула, відсотки за користування кредитом не сплатила, у зв'язку з чим у неї виникла заборговансіть у розмірі 11 925,60 грн., з яких 4000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 7 925,60 грн. - заборгованість за відсотками. Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за вказаним вище кредитним договором у розмірі 11 925,60 грн та понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 31.07.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, за клопотанням представника позивача витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в позові позивач просив розгляд справи здійснювати без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, судові повістки, направлені на адресу реєстраії відповідачки, повернулися до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою, відзиву, будь-яких клопотань чи заяв від відповідачки на адресу суду не надходили.
На виконня вимог ухвали суду від 31.07.2025 від АТ КБ «ПриватБанк» 01.09.2025 до суду надійшла відповідь разом з витребуваною інформацією та документами.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17.11.2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено договір № 3494402547-519660 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі кредитного договору).
Пунктом 1.1. кредитного договору визначено обо'язок позивача надати відповідачці кредит у сумі 4000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кредит надається строком на 14 дні (далі - «Лояльний період»).
Кредит надається позичальнику згідно його заявки шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальниколм у заявці (п. 2.4.)
В п. 3.3. кредитного договору сторони погодили, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є додатком до цього договору.
Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом на наступних умовах. Зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду. З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803 % річних, що становить 2,2 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним (п.п. 3.6., 3.7., 3.8. кредитного договору).
Договір № 3494402547-519660 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 17.11.2021 разом з додатком № 1 до нього - Графіком розрахунків підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 3020, шляхом направлення позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 (вказаного позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті) електронного повідомлення СМС-повідомлення.
Згідно повідомлення XPAY Group LLC 17.11.2021 16:08:16 через платіжну систему XPAY Group LLC було проведено успішне зарахування 4000,00 грн. на карту клієнта № НОМЕР_2 , ID транзакції - НОМЕР_3 , опис замовлення - видача кредитних коштів, договір займу № 3494402547-519660.
Згідно листа Центрального відділення ПАТ «МТБ БАНК» у м. Києві № 07/605-07/9 від 15.07.2025 підтверджено успішне проведення 17.11.2021 о 16:08:10 через систему xPAY суми платежу 4000,00 грн. та зараховано на картку картодержателя № НОМЕР_4 . ID транзакції - НОМЕР_3 .
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості сума заборгованості за кредитом становить 4000,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 7 925,60 грн., загальна сума заборгованості - 11 925,60 грн., період нарахування процентів - з 17.11.2021 по 28.02.2022.
Листом № 20.1.0.0.0/7-250815/63597-БТ від 25.08.2025, наданого на виконання вимог ухвали суду від 31.07.2025, АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) в банку емітовану картку № НОМЕР_4 , до листа додано банківську виписку по вказаній картці відповідачки за період з 16.11.2021 по 28.02.2022, згідно якої 17.11.2021 на картку були зараховано кошти в сумі 4 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що договір № 3494402547-519660 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 17.11.2021 укладений в електронній формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов'язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи наведене, судом встановлено укладання договору № 3494402547-519660 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 17.11.2021 позивачем та відповідачкою в електронній формі, в якому сторони узгодили суму кредиту, строк кредитування, розмір процентів. Факт отримання відповідачкою суми кредиту в розмірі 4 000,00 грн. підтверджується наданими позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» доказами.
З розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, вбачається, що він складений відповідно до умов кредитного договору щодо розміру відсотків та періоду їх нарахування, а тому з врахуванням викладеного, а також ненаданням відповідачкою відзиву на позов, суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості достатнім доказом наявності такої заборгованості та її розміру.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідачки на користь позивача суми заборгованості за договором № 3494402547-519660 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 17.11.2021 в сумі 11 925,60 грн., з яких 4000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 7 925,16 грн. - заборгованість за відсотками.
Позивач в прохальній частині позову просить стягнути з відповідачки судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Згідно доданої до позовної заяви платіжної інструкції № 1800 від 18.07.2025 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав такі докази: договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025, укладений між Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та ТОВ «КОШЕЛЬОК». Обсяг виконаних робіт визначений вказаним договором про надання правничої допомоги а також їх вартість визначена в додатку до договору про надання правничої допомоги від 12.02.2025.
Судові витрати складають судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує , чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують
з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Суд врахував, що відповідачка не подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляв.
Правнича допомога, надана позивачу в суді, полягала у оформленні документів щодо надання правничої (правової) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги, збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору, складання позовної заяви, формування додатків (доказів) до позовної заяви (для суду та відповідачу), відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі. Правова допомога адвоката становить 10 000,00 грн. Будь-яких інших процесуальний дій адвокатом не вчинялось. Крім того, розгляд справи відбувався без участі позивача та його представника.
Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на їх обсяг, а також ціни позову, а тому заявлений позивачем розмір судових витрат, понесених в суді, підлягає зменшенню з 10 000,00 грн до 5 000, 00 грн.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «КОШЕЛЬОК» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 10, 12, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А) заборгованості за договором № 3494402547-519660 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 17.11.2021 в сумі 11 925 (одинадцять тисяч дев'ятсот двадять п'ять) грн. 60 коп., з яких 4 000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 7 925,60 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А) судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А) судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статтями 284-285 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», код ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А;
Представник позивача - Гурський Герман Юрійович, РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 24.10.2025.
Суддя І.В. Лівер