Справа №: 398/1857/25
провадження №: 2-з/398/32/25
Іменем України
"24" жовтня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Петренко С.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Шаповал Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Маркової Наталії Володимирівни про забезпечення позову,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Маркова Наталія Володимирівна звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до вирішення по суті справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: орган опіки і піклування виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради в особі служби у справах дітей, Новоукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини та набрання законної сили рішенням у даній справі шляхом заборони Міністерству оборони України вчиняти дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що мешкає: АДРЕСА_1 , одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Суха Ірашанського району Закарпатської області, який ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час захисту України.
В обґрунтування заяви вказує, що предметом позову у даній справі являється встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, від яких залежить виникнення особистих та майнових прав позивачки та неповнолітньої дитини, зокрема права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби та оформлення пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, як особами, які були членами сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 .
У даний час особою, яка отримує одноразову грошову допомогу, визначену ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є друга дружина, нині загиблого ОСОБА_3 , відповідач у справі, ОСОБА_2 , якій достеменно було відомо про наявність у загиблого чоловіка дитини від першого шлюбу.
Зважаючи на пред?явлення даного позову взаємної згоди не досягнуто, тому, оскільки є підстави вважати, що нині померлий ОСОБА_3 є біологічним батьком дитини позивачки ОСОБА_1 та з метою уникнення неправомірного одноосібного отримання відповідачем, ОСОБА_2 грошової допомоги від держави у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, ОСОБА_3 , під час виконання ним бойових завдань, є необхідність зупинити відповідні виплати до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.
У разі невжиття заходів забезпечення позову інтереси позивачки буде в майбутньому складно захистити та фактично буде породжено новий спір між сторонами, а можливо будуть складнощі в стягнення відповідних коштів з відповідача.
Позов пред?явлений ОСОБА_1 обумовлений тим, щоб захистити право неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на отримання виплат та допомоги (у тому числі одноразової грошової допомоги у зв?язку із загибеллю військовослужбовця та пенсії у зв?язку з втратою годувальника).
Відсутність в актовому записі про народження дитини відомостей про батька ОСОБА_3 унеможливлює призначення та виплату таких.
Міністерством оборони України, комісією МОУкраїни з розгляду питань, пов?язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.01.2024 року за №7/168, здійснюються виплати усіх обов?язкових платежів, пов?язаних із загибеллю ОСОБА_3 , які передбачені ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідачу ОСОБА_2 .
У разі задоволення позову ОСОБА_1 коло осіб, які мають право на вказані вище виплати може зрости, адже згідно з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста. Вважає, що такий вид забезпечення позову у виді заборони Міністерству оборони України вчиняти дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв?язку із загибеллю ОСОБА_3 передбачений нормами чинного законодавства (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України) та є доцільним в рамках цієї справи, оскільки у даній справі предметом позову ОСОБА_1 є батьківство нині померлого ОСОБА_3 , щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , й відповідно існують ризики того, що у разі невжиття заявлених позивачкою заходів забезпечення позову, може бути породжено новий спір щодо виплачених коштів ОСОБА_2 як одноразову грошову допомогу у зв?язку із загибеллю ОСОБА_3 , тобто призведе до ускладнення захисту прав позивача у майбутньому.
Окрім того зазначила, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки виплата одноразової допомоги буде лише призупинена на короткий час - до вирішення даної справи по суті. Тому звернулася із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству оборони України до вирішення спору в судовому порядку вчиняти дії щодо нарахування та виплат ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв?язку загибеллю ОСОБА_3 .
У порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, сторони не викликалися.
Дослідивши подану заяву та наявні матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно з ч. 1, ч. 8 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
Відповідно до роз'яснень в п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Як вбачається з позовної заяви, поданої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: орган опіки і піклування виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради в особі служби у справах дітей, Новоукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, спір між сторонами виник з приводу встановлення факту батьківства нині померлого ОСОБА_3 щодо малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний позов пред'явлений ОСОБА_1 з тим, щоб захистити право малолітньої ОСОБА_5 на отримання виплат та допомог (у тому числі одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця та пенсії у зв'язку з втратою годувальника). Відсутність в актовому записі про народження дитини відомостей про батька ОСОБА_3 унеможливлює призначення та виплату таких.
Пунктом 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №2168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», встановлено, що одноразова грошова допомога виплачується сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний І правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з п. 3,4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції Закону № 3515-1Х від 09.12.2023, у разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
У разі задоволення даного позову коло осіб, які мають право на вказані вище виплати може зрости, адже згідно з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Заявлений позивачкою вид забезпечення позову у виді заборони Міністерству оборони України вчиняти дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв?язку загибеллю ОСОБА_3 передбачений нормами чинного законодавства (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України) та є доцільним в рамках цієї справи, оскільки у даній справі предметом позову ОСОБА_1 є батьківство нині померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , й відповідно існують ризики того, що у разі невжиття заявлених позивачкою заходів забезпечення позову, може бути породжено новий спір щодо виплачених коштів ОСОБА_2 , як одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 , тобто призведе до ускладнення захисту прав позивача у майбутньому.
Водночас слід зазначити, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки виплата одноразової допомоги буде лише призупинена на короткий час - до вирішення даної справи по суті.
Таким чином, необхідність обрання такого виду забезпечення позову є обґрунтованим та необхідним, тому заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Суд дослідив, що обов'язкові умови, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 153, 258 260 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Маркової Наталії Володимирівни про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити Міністерству оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр. Повітряних сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022) до вирішення по суті справи № 398/1857/25 та до набрання законної сили рішенням у даній справі вчиняти дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , що мешкає: АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Суха Ірашанського району Закарпатської області, який ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час захисту України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.
Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО