Справа № 392/1982/25
Провадження № 1-кс/392/330/25
13 жовтня 2025 року м. Мала Виска
Слідчий суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мала Виска клопотання виконуючого обов'язки начальника Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121210000089 від 28.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України про арешт майна,-
Виконуючий обов'язки начальника Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна та передачу арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а саме: накласти арешт на транспортні засоби які були залучені до збирання врожаю 27.09.2025 року із земельної ділянки з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403 площею 4.08 га, комбайн зернозбиральний марки «CLASS DOMINATOR 218 MEGA», реєстраційний номер НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_4 , автомобіль марки «КАМАЗ 55102» з реєстраційним номером НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_5 , автомобіль марки «ЗИЛ 5301» реєстраційний номер НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_6 , а фактичним володільцем ОСОБА_7 , та сільськогосподарську культуру соняшник вагою 9800 кг. із автомобілів «КАМАЗ 55102» з реєстраційним номером НОМЕР_2 та «ЗИЛ 5301» реєстраційний номер НОМЕР_3 , з позбавленням права будь-яких осіб, окрім Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном, до прийняття рішення по кримінальному провадженню, з метою проведення слідчих дій у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання вказав, що 27.09.2025 до ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення від представника ФГ «Прилуцький» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403 площею 4.08 Га, ОСОБА_5 збирає урожай соняшнику, який засаджувало ФГ «Прилуцький», чим вчинив самоправство.
27.09.2025 проведено огляд місця земельної ділянки з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403 площею 4.08 Га, яка розташована поблизу автодороги М30 та знаходиться на території Маловисківської ТГ, Новоукраїнського р-ну, Кіровоградської області. в ході встановлено, що за допомогою комбайна та автомобілів збиралась сільськогосподарська культура соняшник із вказаної земельної ділянки, тому в ході огляду вилучено:
- комбайн зернозбиральний марки «CLASS DOMINATOR 218 MEGA» , реєстраційний номер НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_1 .
- автомобіль марки «КАМАЗ 55102» з реєстраційним номером НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_2 .
- автомобіль марки «ЗИЛ 5301» реєстраційний номер НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_6 , житель АДРЕСА_3 фактичним володільцем ОСОБА_7 , житель АДРЕСА_4 .
- сільськогосподарську культуру соняшник вагою 9800 кг. із автомобіля «КАМАЗ 55102» з реєстраційним номером НОМЕР_2 та «ЗИЛ 5301» реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Постановою тимчасово виконуючого обов'язки начальника сектору дізнання ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 від 28.09.2025 вищевказані транспортні засоби та сільськогосподарську культуру соняшник визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Вказана земельна ділянка з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403 площею 4.08 Га перебувала в оренді в ФГ «Прилуцький» з 20 квітня 2015 року на підставі договору оренди землі укладеного між орендодавцем ОСОБА_10 та орендарем ФГ «Прилуцький», який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 19.06.2015. В листом від ФГ «Прилуцький» вих. №18 від 19.05.2025 було повідомлено ОСОБА_10 про те, що ФГ «Прилуцький» в зв'язку з технологічним процесом немає змоги на 19.06.2025 (до дати закінчення строку дії договору оренди землі від 20.04.2015) зібрати урожай соняшнику з орендованої земельної ділянки кадастровий номер 3523180600:02:000:2403 загальною площею 4,0758 га та планують зібрати урожай до 01.10.2025 та за вказаний період буде відшкодовано збитки пов'язані із тимчасовим зайняттям земельної ділянки.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав ОСОБА_10 надала в оренду ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403 відповідно до договору оренди землі виданого 24.06.2025 та зареєстрованого 25.06.2025.
09.04.2025 ОСОБА_10 відповідно до довіреності уповноважила ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі оформлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав власником земельної ділянки з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403 являється ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі продажу від 28.07.2025 року.
З посиланням на приписи ст.ст.170, ч.5 ст.170, 173 КПК України, вказує, що є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що відповідне майно, тобто транспортні засоби є знаряддям вчинення кримінального правопорушення так як ними фактично здійснювалось збирання та перевезення сільськогосподарської продукції соняшнику та зберегли на собі його сліди, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А сільськогосподарська культура насіння соняшнику вагою 9800 кг. являється предметом, що були об'єктом кримінально протиправних дій, тобто відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України іншою річчю набутою кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Окрім того, посилаючись на приписи абз.7 ч.6 ст.100, ч.7 ст.100 КПК України, зазначає, що сукупна вартість речових доказів перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та враховуючи, що вище перелічене майно являється речовим доказом у кримінальному провадженні, містить в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, являються знаряддями вчинення злочину, на вказане майно судом накладено арешт, з метою подальшого здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, виникла необхідність у передачі арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.
Прокурор в судове засідання подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання просив задовольнити.
Представник ФГ «Прилуцький» адвокат ОСОБА_12 подала письмові пояснення, які просила врахувати слідчим суддею при розгляді клопотання. Клопотання прокурора про арешт майна підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. Вказує, що перелік майна на яке просить накласти арешт прокурор, було вилучене 27.09.2025 року на земельній ділянці кадастровий номер 3523180600:02:000:2403, площею 4,0758 га. Між ФГ «Прилуцький» та ОСОБА_10 діяв договір оренди до 19.06.2025. В квітні 2025 року в період дії договору оренди землі ФГ «Прилуцький» з метою посіву придбало насіння соняшнику та здійснило посів на вказаній земельній ділянці, про що надала підтверджуючі документи. Таким чином, зазначивши, що посів насіння соняшника, та його подальше оформлення було здійснено саме ФГ «Прилуцький» та саме ФГ «Прилуцький» мало право на збір врожаю. Наголошувала, що за три місяці , як то стверджує новий власник земельної ділянки, насіння соняшника вирости та дозріти для збору не могло за природних умов. Техніка є знаряддям кримінального правопорушення та зберігає на собі сліди його вчинення, існує необхідність проведення огляду зазначеної в клопотанні прокурором техніки за допомогою спеціаліста, який володіє спеціальними знаннями.
Фактичний володілець майна ОСОБА_7 подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, заперечував проти накладення арешту на автомобіль ЗИЛ 5301, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Власник майна автомобіля КАМАЗ 55102, реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_5 подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, заперечив проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на вказаний автомобіль та на соняшник.
Власник майна ОСОБА_4 подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, заперечив щодо накладення арешту на комбайн, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Дослідивши матеріали клопотання надані стороною кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено з Витягу з ЄРДР 28.09.2025 року зареєстровано кримінальне провадження за №12025121210000089 за ст. 356 КК України, короткий виклад обставин: 27.09.2025 до ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення від представника ФГ «Прилуцький» ОСОБА_8 про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403 площею 4.08 га, ОСОБА_5 збирає урожай соняшнику, який засаджувало ФГ «Прилуцький», чим вчинив самоправство.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 27.09.2025 року слідчим в присутності понятих в період часу з 16:30 год. по 17:32 год. проведено огляд місця події - земельної ділянки з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403 площею 4.08 Га, яка розташована поблизу автодороги М30 та знаходиться на території Маловисківської ТГ, Новоукраїнського р-ну, Кіровоградської області. В ході огляду встановлено, що за допомогою комбайна та автомобілів збиралась сільськогосподарська культура соняшник із вказаної земельної ділянки, тому в ході огляду вилучено:
- комбайн зернозбиральний марки «CLASS DOMINATOR 218 MEGA», реєстраційний номер НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_4 (згідно копії свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_5 );
- автомобіль марки «КАМАЗ 55102» з реєстраційним номером НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_5 (згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу);
- автомобіль марки «ЗИЛ 5301» реєстраційний номер НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_6 , а фактичним володільцем ОСОБА_7 (згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 );
- сільськогосподарську культуру зовні схожу на насіння соняшника вагою 9800 кг. із автомобіля «КАМАЗ 55102» з реєстраційним номером НОМЕР_2 та «ЗИЛ 5301» реєстраційний номер НОМЕР_3 , що також підтверджується відповідною розпискою.
Постановою тимчасово виконуючого обов'язки начальника сектору дізнання ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 від 28.09.2025 транспортні засоби та сільськогосподарська культура соняшник визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та передано на зберігання, а саме:
- комбайн зернозбиральний марки «CLASS DOMINATOR 218 MEGA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , передано на зберігання ОСОБА_4 , що підтверджується розпискою;
- автомобіль марки «КАМАЗ 55102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 - передано на зберігання ОСОБА_5 , що підтверджується розпискою;
- автомобіль марки «ЗИЛ 5301» реєстраційний номер НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_6 , а фактичним володільцем ОСОБА_7 - передано на зберігання ОСОБА_13 , що підтверджується розпискою;
- сільськогосподарську культуру соняшник вагою 9800 кг. із автомобіля «КАМАЗ 55102» з реєстраційним номером НОМЕР_2 та «ЗИЛ 5301» реєстраційний номер НОМЕР_3 - передано на зберігання ОСОБА_14 , яку зобов'язався зберігати на складі ФГ «Красляни», до вирішення питання по суті.
Крім того, до клопотання прокурором додано та слідчим суддею досліджено такі документи: письмові пояснення представника ФГ «Прилуцький» ОСОБА_15 , яка пояснила про наявність орендних правовідносин між ФГ«Прилуцький» та ОСОБА_10 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403 площею 4.08 га та обставин, що мали місце 27.09.2025 року, а саме, що на вказану земельну ділянку заїхала техніка та відбувався збір урожаю, про даний факт повідомлено працівників поліції; письмові пояснення ОСОБА_16 , яка працює бухгалтером ФГ «Прилуцький», яка повідомила, що вказана земельна ділянка була включена до декларації з єдиного податку 4 гр. за 2025 рік, строк дії договору оренди закінчився 19.06.2025 р; письмовими поясненнями ОСОБА_4 , який на прохання ОСОБА_17 погодився допомогти зібрати урожай за допомогою свого комбайна на належній йому земельній ділянці в с. Олександрівка; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та договір оренди землі від 20.04.2015, укладеного між ОСОБА_10 та ФГ «Прилуцький» строком на 10 років, лист повідомлення ФГ «Прилуцький» адресований орендодавцю ОСОБА_10 про неможливість зібрати урожай соняшнику з орендованої земельної ділянки до дати закінчення строку дії договору, планується зібрати урожай до 01.10.2025 року, та відшкодувати збитки в повному обсязі до часу фактичної передачі земельної ділянки; копії акту витрат насіння і садивного матеріалу за квітень 2025 - насіння соняшника, копії видаткової накладної на придбання ФГ «Прилуцький» насіння соняшника, копії наказу про призначення ОСОБА_18 керуючим санацією ФГ «Прилуцький», копії ухвали господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2024; копію видаткового ордеру про сплату орендної плати ОСОБА_10 , копії платіжних інструкцій про сплату прибуткового податку та військового збору; ФГ «Прилуцький» за 2025-2026 р.р., копії відомостей про наявність земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403; копії витягу з Державного реєстру речових прав, згідно з яким 25.06.2025 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 строком на 49 років, тобто до 24.06.2074; лист повідомлення ОСОБА_10 адресованого керуючому санацією ФГ «Прилуцький» про небажання поновлювати дію договору оренди землі та не перешкоджання відразу після закінчення строку дії договору використовувати належну земельну ділянку та лист повідомлення Маловисківському міському голові; копію договору оренди земельної ділянки від 24.06.2025, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , з копією акту прийому-передачі земельної ділянки від 25.06.2025 року, копії договору купівлі-продажу від 28.07.2025 року, земельної ділянки з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403, укладеного ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , копії витягу з Державного реєстру речових прав від 28.07.2025, згідно з яким власником земельною ділянки з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403, площею 4,08 га є ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу № 634 від 28.07.2025; копії документів, що надані представником ФГ «Прилуцький» ОСОБА_12 - копії платіжних інструкцій №№3041, 3043, 2937, 2862, копії товаро-транспортної накладної №61 від 01.04.2025, видаткової накладної №17 від 01.04.2025, копії акту витрат насіння садивного матеріалу за квітень 2025 р., копії квитанції №2 від 21.05.2025 р., копії відомостей про наявність земельних ділянок, копії податкової декларації.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч.10, 11 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Так, посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події від 27.09.2025 року, яке є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, вказує, що транспортні засоби є знаряддям вчинення кримінального правопорушення так як ними здійснювалося збереження та перевезення сільськогосподарської продукції соняшнику та зберегли на собі його сліди, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено обставин, які б підтверджували, що вилучена під час огляду місця події автомобільна техніка: комбайн зернозбиральний марки «CLASS DOMINATOR 218 MEGA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль марки «КАМАЗ 55102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіль марки «ЗИЛ 5301», реєстраційний номер НОМЕР_3 , містить на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості кримінального правопорушення, та зможе перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, в тому числі з урахуванням тієї обставини, що вказані транспортні засоби передані власникам.
Слідчий суддя звертає увагу прокурора, що на місці події проведено огляд за допомогою фото пристрою, крім іншого, і транспортних засобів, на які він просить накласти арешт, в протоколі слідчої дії зафіксовано і досліджено обстановку місця події, слідів злочину та інших фактів, що мають значення для проведення розслідування. При цьому, органом досудового розслідування не надано достатніх доказів наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження речових доказів, зокрема транспортних засобів.
Окрім того, прокурор у прохальній частині клопотання просить накласти арешт на вказане майно з метою проведення слідчих дій, при цьому не зазначає яких саме, та не наводить аргументів, що проведення таких слідчих дій було не можливо в період з моменту вилучення такого майна 27.09.2025 до дати розгляду даного клопотання слідчим суддею, тобто до 13.10.2025.
Більше того, на переконання слідчого судді, посилання прокурора при обґрунтуванні клопотання на приписи ч.5 ст.170 КПК України, є необґрунтованими, оскільки санкцією ст.356 КК України не передбачено такий вид покарання як конфіскація майна, крім того, не входить в перелік кримінальних правопорушень, у яких застосовується спеціальна конфіскація, яка визначена приписами ст. 96-1 КК України, більше того, на час звернення до слідчого судді з даним клопотанням у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відсутні відомості про розмір завдання збитків вказаним кримінальним правопорушенням.
Між тим, вартість майна, яке належить арештувати повинна бути співрозмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. При цьому, на даний час вартість вилученого майна у клопотанні не зазначена, не зазначено і розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти росії", при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
При вирішенні клопотання слідчого слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, згідно якої для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Стаття 1 Протоколу Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод забороняє будь-яке невиправдане втручання у право власності державних органів.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно - транспортні засоби, не встановлено що зазначеною метою накладення арешту забезпечений «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.
Прокурором не доведено, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси володільців майна - власників транспортних засобів, про який зазначено у клопотанні з метою забезпечення завдань кримінального провадження.
Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що відсутні підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно на підставі п.п. 1,2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, на які посилається прокурор, а тому у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на майно - транспортні засоби: комбайн зернозбиральний марки «CLASS DOMINATOR 218 MEGA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , та якому передано на зберігання вказаний комбайн на відповідальне зберігання; автомобіль марки «КАМАЗ 55102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 , та якому передано на зберігання вказаний автомобіль на відповідальне зберігання; автомобіль марки «ЗИЛ 5301», реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_6 , а фактичним володільцем ОСОБА_7 , та якому передано на зберігання вказаний автомобіль на відповідальне зберігання -слід відмовити.
При цьому, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора в частині накладення арешту на сільськогосподарську культуру соняшник, вагою 9800 кг, яку передано на зберігання ОСОБА_14 , та який зобов'язався зберігати на складі ФГ «Красляни», оскільки ймовірно була об'єктом кримінально-протиправних дій, та відповідає критеріям ст.98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання прокурора в частині накладення арешту на сільськогосподарську культуру соняшник, вагою 9800 кг, із забороною на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.
В даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Щодо клопотання прокурора в частині передачі арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі АРМА), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі Закон), АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються до АРМА не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора (п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону).
Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із ст. 171-173 цього Кодексу.
Слідчим суддею раніше зроблено висновок про часткове задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, а саме на сільськогосподарську культуру соняшник, вагою 9800 кг, із забороною на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.
Прокурор, заявляючи дану вимогу, вказує на те, що сукупна вартість речових доказів перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 600 грн.
При цьому, не надав слідчому судді обґрунтованих доказів на підтвердження вартості майна речових доказів, зокрема сільськогосподарської культури соняшника, вагою 9800 кг.
Разом з тим, слідчим суддею встановлено із загально доступних джерел, що ринкова вартість сільськогосподарської культури соняшника за 1 тонну становить в середньому від 25 000 грн до 29150 грн, тобто вартість вказаної культури становить близько 285 670 грн, отже менше аніж 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак відсутні підстави для передачі арештованого майна - сільськогосподарської культури соняшника, вагою 9800 кг, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, тому в цій частині клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.170-173, 100, 369- 372 КПК України,
постановив:
клопотання прокурора - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно - сільськогосподарську культуру соняшник вагою 9800 кг., що була виявлена та вилучена 27.09.2025 в ході огляду земельної ділянки з кадастровим номером 3523180600:02:000:2403, площею 4,08 га, яка розташована на території Маловисківської ТГ, Новоукраїнського району Кіровоградської області, та передана згідно розписки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на зберігання на складі ФГ «Красляни», із забороною на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.
Попередити ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
В іншій частині клопотання прокурора - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_19