Справа № 405/5981/25
провадження № 3/405/1699/25
23.10.2025 м. Кропивницький
Суддя Подільського районного суду м. Кропивницького Юр'єва К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП фізичної особи НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №282362 від 22.09.2025 вбачається, що 22.09.2025, о 00 год. 10 хв., ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії фізичного та психологічного характеру, що виражалось в стусанах, штовханні без нанесення тілесних ушкоджень, ображав нецензурною лайкою, чим завдав шкоду фізичному та психологічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 08.10.2025, 23.10.2025 не з'явився, про дату та час судових засідань повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.
При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.
Враховуючи, що КУпАП не містить вимоги щодо обов'язкової участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за ч.1 ст.173-2 КУпАП, на підставі чого, суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство, згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», слід розуміти форму домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, яка підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №282362 від 22.09.2025, яким підтверджується, що саме 22.09.2025, о 00 год. 10 хв., по АДРЕСА_1 , було вчинене адміністративне правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_1 ; (а.с. 1)
-письмовою заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 22.09.2025, у яких вона зазначила, що її син ОСОБА_1 прийшов до неї додому в п'яному вигляді та розпочав вчиняти стосовно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався в її бік нецензурною лайкою. 22.09.2025 року близько 00 год. 10 хв., також вчинив фізичне насильство, а саме шарпав її та штовхав, без нанесення тілесних ушкоджень, чим завдав їй шкоду фізичному та психологічному здоров'ю. (а.с. 2-4)
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 22.09.2025, у якій зазначено кривдником ОСОБА_1 , а постраждалою особою ОСОБА_2 (а.с.5- 6)
Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При визначенні міри відповідальності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, береться до уваги, що основна мета адміністративного стягнення - виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ст. 9 КУпАП, єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладанні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує його особу, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП, характер правопорушення, ступінь вини, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та вважає, що саме це адміністративне стягнення та його розмір буде сприяти вихованню в дусі додержання законів України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 33, 40-1, 173-2, 283-291 КпАП України, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП фізичної особи НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн. 00 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вказаний строк надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути: подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких (витрат) визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП фізичної особи НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Катерина Сергіївна Юр'єва