Єдиний унікальний номер: 379/966/25
Провадження № 2/379/415/25
(ЗАОЧНЕ)
28 жовтня 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Шабрацького Г.О.
при секретарі - Гопкало О.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Таращі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що шлюб між нею та відповідачем було зареєстровано 21 січня 1995 року відділом реєстрації актів громадянського стану Таращанського району Київської області, актовий запис №2. Сторони мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, вони з відповідачем з жовтня 2021 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюб існує лише формально. Позивач просив шлюб розірвати з причин неможливості подальшого перебування у шлюбних відносинах.
Позивач, у судове засідання не з'явилась, відповідно до позовної заяви просила розглядати справу за її відсутності. Просить позов задовольнити та наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про місце, дату, час розгляду справи повідомлявся належним чином, правом надати відзив на позов не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Вивчивши позовну заяву, перевіривши викладені у ній обставини, дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.
Суд установив, що 21 січня 1995 року позивачка ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Таращанського району Київської області, актовий запис №2, що вбачається з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.01.1995 (а.с. 9).
Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сторін народився син ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.07.2010 (а.с.10).
Сторони зареєстровані і фактично проживають за різними адресами (а.с.11, 17).
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, що визначено положеннями ст. 24 СК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя.
За вимогами ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись, відповідних заяв суду не подавали.
Згідно з положеннями частин третьої та четвертої ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
З матеріалів справи та позицій сторін суд установив, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя сторін не склалось та припинене. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Суд вважає встановленим, що позовна заява відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами слід припинити шляхом його розірвання.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка змінювала прізвище при реєстрації шлюбу, але у позовній заяві не заявила вимогу про відновлення її дошлюбного прізвища, а тому суд вважає за можливе після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».
Спір про майно відсутній.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачкою не заявлено вимог про стягнення судових витрат, та у позовій заяві зазначила що судові витрати залишає за собою.
Керуючись ст.ст. 109-112 СК України, ст.ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Таращанського району Київської області, актовий запис №2.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду, через Таращанський районний суд Київської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 28.10.2025 року.
Суддя Таращанського районного суду Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ