Справа № 372/2766/25
Провадження № 2-1551/25
27 жовтня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., розглянувши в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, Приватного акціонерного товариства «Енергія», третя особа - Обухівська державна нотаріальна контора Київської області - про зняття арешту з нерухомого майна,
Позивачі звернулись до суду із позовною заявою до відповідачів про скасування арешту з нерухомого майна. В обґрунтування своїх вимог зазначили, що у жовтні 2024 року вони звернулись до державного реєстратора для реєстрації права власності на квартиру, однак отримали відмову, оскільки в Державному реєстрі речових прав наявне обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на ім'я ОСОБА_3 . ОСОБА_3 був чоловіком позивачки та батьком позивача, та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У виконавчій службі відсутні будь-які відомості щодо накладеного арешту, виконавчі провадження щодо Позивачів, в тому числі також відсутні, тому арешт з майна Позивачів може бути знятий лише за відповідним судовим рішенням.
Ухвалою судді від 22.05.2025 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд.
Ухвалою суду від 11.07.2025 витребувано: в Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області лист 12318, 10.09.2003, Державна виконавча служба, Обухівського РУЮ та інші документи, що стали підставою реєстрації обтяження квартири АДРЕСА_1 ; в Обухівської державної нотаріальної контори Київської області матеріали та інформацію щодо реєстрації обтяження за реєстраційним №1344627 від 30.09.2004 року квартири АДРЕСА_2 .
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12.08.2025 з Київського обласного державного нотаріального архіву витребувано лист 12318 від 10.09.2003 Державної виконавчої служби Обухівського РУЮ та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що стало підставою для накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_3 .
29.09.2025 Ухвалою Обухівського районного суду Київської області Приватне акціонерне товариство "Енергія" залучено до справи у якості співвідповідача, надано строк для подачі відзиву.
Представниця Приватного акціонерного товариства "Енергія" подала до суду відзив, в якому зазначила, що на час розгляду даної справи, рішення Обухівського районного суду Київської області № 2-2128/01 від 19.12.2001 року про стягнення з ОСОБА_3 в розмірі 3109 грн. 00 коп. на виконання його була накладено арешт на квартиру - виконано.
Позивачі у судове засідання не з'явились, подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представниця відповідача ПрАТ «Енергія» у відзиві просила розглядати справу без її участі.
Представник відповідача Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань до суду не направив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд, дослідивши письмові докази приохоть до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 квітня 1983 року виконавчий комітет Обухівської районної Ради народних депутатів видав Ордер № 8202 гр. ОСОБА_3 та його сім'ї трьох кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Ордер видано на підставі рішення виконкому Обухівської районної Ради народних депутатів №111 від 25.04.1983 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
ОСОБА_1 , (Позивач 1) є співвласником (1/2 частка) квартири, що розташована в АДРЕСА_4 , також власником (1/2 частки) вказаної квартири є його мати - ОСОБА_2 (Позивач 2).
Право власності ними набуте на підставі Рішення виконавчого комітету Обухівської міської ради №241 від 02.07.2024 року про передачу квартири у власність (приватизацію) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 02.07.2024 року, видане виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області.
Квартира приватизована, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
03.10.2024 Позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно, щоб зареєструвати вищевказане майно в Єдиній державній електронній системі, однак отримав відмову у проведенні реєстраційних дій у зв'язку з тим що З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна мається запис про накладення арешту (архівний запис) на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , котрий було накладено на Підставі листа, 12318, 10.09.2003, Державна виконавча служба. Обухівского РУЮ, архівний номер: 6011961KIEV478, Архівна дата: 10.09.2003. Дата виникнення 0.09.2003, №реєства: 1579. внутв. №5C01062В2АF42932535В, коментарний: Обухів ДНК. зареєстровано: 30.09.2004 16:48:07 за №1344627 реєстратором: Обухівська районна державна нотаріальна контора, 08700, Київська обл., Обухівський р-н., м. Обухів, вул. В.Чагілінського, 3-а. Власник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3
05.05.2025 Позивач2 звернулася до начальника Обухівського ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про зняття даного арешту з нерухомого майна.
Відповідно до наданої відповіді №78018 від 07.05.2025 року Обухівського ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) відомості про накладання арешту на майно ОСОБА_3 відсутні, так як відповідно до ч 1,2 XI правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017р. № 1829/5 виконавчі провадження перебувають на зберіганні в архіві три роки після чого знищуються. Надати інформацію про накладання арешту не має можливості в зв'язку зі знищенням архівних справ. Для вирішення питання про звільнення майна з під арешту пропонуємо звернутися до суду.
Таким чином, Позивачі не можуть реалізувати своє право на вільне здійснення користування та розпорядження своїм майном, оскільки на нього накладений арешт, який не можливо зняти в позасудовому порядку, так як на даний час виконавче провадження, в межах якого накладено арешт, вже завершено та знищено, що порушує законні права та інтереси власників майна, в тому числі і стосовно права вільного розпорядження належним їм майном, оскільки в позасудовому порядку врегулювати спір не можливо, тому вимушені звернутися до суду з даним позовом.
Однак, як встановлено судом під час розгляду справи, Арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 накладено постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВДВС Обухівського РУЮ від 08.09.2003, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2128/01 від 19.12.2001 року Обухівського районного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 3109 грн. 00 коп. на користь ОП "Енергія".
Арешт на вищевказане майно зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Обухівською районною державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером № 1344627 від 30.09.2004 року
На час розгляду даної справи, рішення Обухівського районного суду Київської області № 2-2128/01 від 19.12.2001 року про стягнення з ОСОБА_3 в розмірі 3109 грн. 00 коп. - виконано, що не заперечується відповідачем ПрАТ «Енергія».
Таким чином, підстави для подальшого існування даного арешту відсутні.
Згідно ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Основною метою ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
При цьому в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1 Першого Протоколу, зокрема, вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Європейський Суд з прав людини у ряді випадків вбачав порушення ст. 1 Протоколу навіть тоді, коли не було юридичного позбавлення права власності на майно, але через ті або інші обставини людина була позбавлена практичної можливості користуватися своєю власністю.
В статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вказано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Згідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
На підставі ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності, або обмежене в його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається. У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державним виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Положеннями ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні; позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Вимоги позивача, що ґрунтуються на праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13 (підлягає обов'язковому врахуванню в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивачі в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити своє порушене право не можуть, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачів та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, а відтак і про задоволення позову.
Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 82, 141, 265, 280-285, 355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати арешт та інші обтяження з майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : а саме квартири АДРЕСА_2 , який було накладено згідно листа, 12318, 10.09.2003, Державна виконавча служба, Обухівського РУЮ, архівний номер: 6011961KIEV478, Архівна дата: 10.09.2003, Дата виникнення: 10.09.2003,№реєстра: 1579, внутр.№5С01062В2АР42932535В, коментарний: Обухів ДНК. зареєстровано: 30.09.2004 16:48:07 за №1344627 реєстратором: Обухівська районна державна нотаріальна контора, 08700, Київська обл., Обухівський р-н., м. Обухів, вул. В.Чаплінського, 3-а. Власник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: Реєстраційний номер обтяження: 1344627 Зареєстровано: 30,09.2004 16:48:07 за №1344627 реєстратором Обухівська районна державна нотаріальна контора, 08700, Київська обл., Обухівський р-н., м. Обухів, вул. В.Чаплінського, 3а, Підстава внесення запису: лист, 12318, 10.09.2003, Державна виконавча служба, Обухів РУЮ Тип обтяження: арешт (архівний запис) Об'єкт обтяження: усе нерухоме майно, АДРЕСА_5 Власник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В.Висоцька