Справа № 372/5832/25
Провадження № 2-2763/25
28 жовтня 2025 року м. Обухів
Суддя Обухівського районного суду Київської області Рабчун Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів, поділ боргових зобов'язань,
09 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний Суд» до Обухівського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст. 175 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду, на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява, зокрема, повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту права бо інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів,який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів-зміст позовних вимог щодо кожного з них, виклад обставин,якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з п. 2 та п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача.
Позивачка заявила вимогу щодо поділу грошових зобов'язань подружжя проте не навела конкретних зобов'язань, не подала їх перелік та не надала жодних доказів на підтвердження наявності чи розміру таких зобов'язань.
Крім того щодо кредитних зобов'язань позивачці слід визначити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Також позивачкою не сплачено судовий збір у повному обсязі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначений Законом України "Про судовий збір". Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Суд встановив, що позивачка сплатила судовий збір лише у розмірі 100 грн.
Однак із поданої позовної заяви вбачається, що позивачка просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом із матір'ю - ОСОБА_1 , стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частини усіх видів його доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття, визнати кредитні зобов'язання, оформлені позивачкою під час шлюбу, спільними борговими зобов'язаннями подружжя та розподілити їх відповідно до частки участі, а також покласти витрати по справі на відповідача.
Разом із тим, відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільняється від сплати судового збору лише за подання позовної заяви про стягнення аліментів. Отже, за подання вимог немайнового характеру - про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - судовий збір підлягає сплаті у встановленому законом розмірі.
Крім того, у частині вимоги про поділ спільних боргових зобов'язань подружжя, не наведено конкретних сум таких зобов'язань і не подано доказів на їх підтвердження, та не визначено спосіб (способи) захисту прав або інтересів, що унеможливлює визначення належного розміру судового збору за цією вимогою.
В даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, позивач як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обов'язок сплати судового збору.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання позову про розірвання шлюбу судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.
Проте суд враховує, що дана позовна заява подана до суду в електронній формі за допомогою системи «Електронний суд», а тому відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1937,92 грн. за вимогами про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини та надати суду доказ сплати судового збору.
Крім того, щодо кредитних зобов'язань позивачці слід визначити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні та сплатити судовий збір за такою вимогою відповідно до встановленого законом розміру.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також у поданій позовній заяві відсутній виклад обставин, пов'язаних з оформленням кредитних зобов'язань, не наведено доказів на їх підтвердження, а також не подано доказів, які б підтверджували факт проживання дитини разом із матір'ю. Тобто у позовній заяві відсутній повний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та не зазначено докази, що підтверджують наведені обставини.
У зв'язку з цим позивачці необхідно обґрунтувати свої позовні вимоги, викласти всі відомі їй обставини, на яких вони ґрунтуються, та надати відповідні докази на їх підтвердження, оскільки саме від змісту позовної заяви залежать дії суду при вирішенні питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі та здійснення подальших підготовчих дій для її розгляду. Крім того, зміст позовної заяви визначає можливість реалізації права на захист відповідача, який повинен бути поінформований про заявлені до нього вимоги, їх правові підстави та докази, якими вони підтверджуються.
Відповідно до вимог частини першої статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Однак доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу позивачкою не надано, що свідчить про невиконання вимог частини першої статті 177 та частини сьомої статті 43 ЦПК України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів, поділ боргових зобов'язань - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 5 (п'ять) дні з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Р.О. Рабчун