Справа № 357/12842/25
Провадження № 2/357/5482/25
21 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Кардаш О. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на майно у порядку спадкування, -
У серпні 2025 року адвокат Рашкова В. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з цивільним позовом до Маловільшанської сільської ради, в якому просила визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,20 кв.м. житлова площа 35,70 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка була дружиною позивача. Після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до приватного нотаріуса Білоцерківського районного територіального округу Київської області Поліщука Анатолія Олександровича, 20 липня 2019 року, із дотриманням встановлених згідно закону терміну, щодо майна ОСОБА_2 було відкрито спадкову справу №07/2019. 08 серпня 2025 року позивач, звернувся до ОСОБА_3 із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_2 . Проте, Позивач отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, вмотивовану тим, що у Позивача були відсутні документи, які б підтверджували той факт, що вказаний будинок під АДРЕСА_2 належав спадкодавцю, тобто померлій ОСОБА_2 у Постанові також містилось роз'яснення про право Позивача звернутися до суду. Як вбачається із матеріалів наданих для ознайомлення нотаріусу, а також доданих до матеріалів позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , яка була матір'ю ОСОБА_2 , якій належав будинок АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок. Ще за життя ОСОБА_4 нею був складених заповіт, згідно якого все майно належне заповідачці на момент смерті вона заповідає своїй доньці ОСОБА_2 . Відповідно до норм законодавства, які діяли на момент смерті ОСОБА_4 статтею 549 Цивільного кодексу Радянської РСР чинного на момент 1999 року, визначено порядок прийняття спадщини, а саме: Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття, спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Згідно Довідки виданої Виконкомом Чупирянської сільської ради громадянка ОСОБА_2 протягом 6-ти місяців прийняла спадщину, а саме: робила ремонт будинку в жовтні-листопаді 1999 року, обробляла земельну ділянку в квітні 2000 року. З огляду на вищевказане, ОСОБА_2 належним чином прийняла спадщину на підставі заповіту, проте не оформила право власності, а тому по даний час це майно юридично не оформлене. Наразі оформити право власності на зазначений будинок у зв'язку зі смертю спадкодавця неможливо. Отже, оформити спадщину в нотаріальному порядку у Позивача немає можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок на ім'я спадкодавця.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 серпня 2025 року головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою судді від 27 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 жовтня 2025 року о 10:30 год.
Сторони в судове засідання не з'явилися, представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача - адвокат Рашкова В. В. направила до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача Смірнова І. В., яка діє на підставі довіреності, направила до суду клопотання, в якому просила розгляд справи проводити без участі представника Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області за наявними в матеріалах справи документами на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 11.04.2019 складено відповідний актовий запис № 633, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.01.1983 р.
За заявою ОСОБА_1 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Поліщуком А. О. 20.07.2019 було відкрито спадкову справу за №07/2019 до майна померлої ОСОБА_2 .
08 серпня 2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Поліщука А.О. із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_2 .
Приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Поліщуком А. О. 08 серпня 2025 року винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою було відмовлено ОСОБА_1 у вчинені нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_2 , на підставі п. 2 ст. 49 ЗУ «Про Нотаріат» - не подано відмовості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Роз'яснено про право Позивача звернутися до суду.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .
За життя ОСОБА_4 належав будинок АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 01.03.1990.
Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Чупирянської сільської Ради народних депутатів 27.04.1999 та зареєстрованого в реєстрі за №9, ОСОБА_4 все майно належне їй на момент смерті заповіла ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки виданої Виконкомом Чупирянської сільської ради громадянка ОСОБА_2 протягом 6-ти місяців прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , а саме: робила ремонт будинку в жовтні-листопаді 1999 року, обробляла земельну ділянку в квітні 2000 року.
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 належним чином прийняла спадщину на підставі заповіту, проте не оформила право власності, а тому по даний час це майно юридично не оформлене. Наразі оформити право власності на зазначений будинок у зв'язку зі смертю спадкодавця неможливо. Отже, оформити спадщину в нотаріальному порядку у позивача немає можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок на ім'я спадкодавця.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, що закріплено положеннями ст.1218 ЦК України.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ст. 1261 ЦК України)
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).
Відповідно до правил ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріальної контори за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно зі ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст. 69 ЗУ «Про нотаріат», державний нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.
За змістом Глави 10 Наказу Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» 4.14. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. 4.15. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. 4.18. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.
Відповідно до положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до норми визначеною статтею 5 ЦК України дія актів цивільного законодавства у часі, визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до норм законодавства, які діяли на момент смерті ОСОБА_4 статтею 549 Цивільного кодексу Радянської РСР чинного на момент 1999 року, визначено порядок прийняття спадщини, а саме: Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття, спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, ОСОБА_2 належним чином прийняла спадщину на підставі заповіту, проте не оформила право власності. Наразі оформити право власності на зазначений будинок у зв'язку зі смертю спадкодавця неможливо..
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до положень ч.3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та того, що в даний час позивач позбавлений можливості одержати свідоцтво про право на спадщину, оскільки спадкодавець за життя не оформила право власності на житловий будинок, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 89, 137, 158, 187, 258- 265, 273, 353-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на майно у порядку спадкування, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,20 кв.м. житлова площа 35,70 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району Київської області; адреса: вул. Перемоги, буд. 24, с. Мала Вільшанка, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09175; ЄДРПОУ: 04358619.
Суддя Б. І. Кошель