Справа № 357/15085/25
3/357/6134/25
23 жовтня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська
розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ВАД № 857615 від 05 вересня 2025 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНКОПП: у матеріалах справи відсутній, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягалась,
за ч. 3 ст. 184 КУпАП (далі - протокол),
мати ОСОБА_1 відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що 31 серпня 2025 року близько 22 год 00 хв остання перебуваючи в м. Біла Церква, проспект Незалежності, 63, яка була учасником події та не попередила і не вжила будь-яких заходів спрямованих щодо припинення правопорушення щодо тварини, а також здійснювала відеозйомку на мобільний телефон, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, розгляд справи проведений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вона неодноразово повідомлялася про час та місце судового засідання належним чином, за домогою СМС-повідомлення на номер указаний в заяві на отримання судових повісток та засобами поштового зв'язку за адресою указаною в протоколі, будь-яких клопотань не надходило.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 3 ст. 184 КУпАП, вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3, визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.
Згідно з ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, що стверджується:
- протоколом, де зазначено, що «мати ОСОБА_1 відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що 31 серпня 2025 року близько 22 год 00 хв остання перебуваючи в м. Біла Церква, проспект Незалежності, 63, яка була учасником події та не попередила і не вжила будь-яких заходів спрямованих щодо припинення правопорушення щодо тварини, а також здійснювала відеозйомку на мобільний телефон, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП».
У протоколі ОСОБА_1 вказала про те, що «з протоколом згодна»;
- рапортом поліцейського від 04 вересня 2025 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , опитаної в присутності матері ОСОБА_1 , від 05 вересня 2025 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , опитаного в присутності опікуна ОСОБА_4 , від 05 вересня 2025 року;
- роздруківкою допису публікації адміністративного правопорушення в соціальній мережі;
- диском із відеозаписом, згідно якого, зокрема, установлені обставини викладені у суті протоколу.
Отже, за таких обставин, дії ОСОБА_2 є адміністративним правопорушенням, а відтак суддя вважає, що її матір - ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, зважаючи на обставини та характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують адміністративне стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст. 23 КУпАП, а саме виховання винної в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Отже, розмір штрафу становить 50 х 17 = 850 гривень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3028 гривні.
Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3028 х 0,2 = 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч. 3 ст. 184 КУпАП, суддя
визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання - протягом трьох місяців.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА