Справа № 355/1770/25
Провадження № 2/355/1032/25
(заочне)
24 жовтня 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Цирулевської М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Старенької С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (надалі також позивач, ТОВ «ФІНФОРС», новий кредитор) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 , клієнт, позичальник, боржник).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.12.2020 між ТОВ «СС ЛОУН» (надалі також товариство, первісний кредитор, кредитор, кредитодавець) та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН» (надалі - ІТС Товариства), укладено кредитний договір № 116454596-А (надалі також договір № 116454596-А від 23.12.2020, кредитний договір, договір), який відповідачем укладено за допомогою одноразового ідентифікатора у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За доводами позовної заяви, згідно із п. 2.6.1 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 12000,00 гривень. Відповідно до п. 2.6.2 кредитного договору строк кредиту - з 23.12.2020 по 21.01.2021 включно, а згідно з п. 2.6.4, 1.14 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,54 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом та стандартною процентною ставкою в розмірі 1,8 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (відповідно).
Крім того, між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 до кредитного договору була укладена угода про автопролонгацію, за електронним підписом відповідача.
31.12.2020 між первісним кредитором та відповідачем укладена додаткова угода TopUp до кредитного договору, відповідно до п. 1 якої кредитодавець збільшив суму наданого позичальнику кредиту на 2500,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданого кредиту становить 14500,00 грн.
ТОВ «СС ЛОУН» виконало свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором та надало йому кредит в сумі 14500,00 грн шляхом їх перерахування на картковий рахунок відповідача, а відповідач отримав грошові кошти на умовах платності користування та зобов'язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Надалі між ТОВ «СС ЛОУН» та відповідачем було укладено 13 (тринадцять) додаткових угод до кредитного договору про продовження строку користування кредитними коштами.
До кожної з додаткових угод були укладені угоди про автопролонгацію, за електронним підписом відповідача.
Згідно із додатковою угодою № 13 від 03.02.2021 до кредитного договору позичальник повинен був сплатити проценти та повернути кредитодавцю суму кредиту до 04.02.2021.
У встановлений термін відповідач свої зобов'язання перед «СС ЛОУН» щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв'язку з чим кредитний договір було автопролонговано, строк користування кредитом було продовжено на 20 календарних днів, до 24.02.2021 включно.
При цьому, позивач зазначає, що в період автопролонгації позичальник повинен був сплатити ТОВ «СС ЛОУН» проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 4,15% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
У встановлений термін нової узгодженої дати повернення кредиту відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «СС ЛОУН» в розмірі 36670,80 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 14500,00 грн, заборгованість за відсотками - 22170,80 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, 10.03.2021 між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ФІНФОРС» було укладено Договір факторингу № 40071779-93, згідно з умовами якого ТОВ «СС ЛОУН» відступило ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі й за кредитним договором № 116454596-А від 23.12.2020, укладеним між ТОВ «СС ЛОУН» та відповідачем.
ТОВ «СС ЛОУН» повідомило відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором на користь позивача шляхом направлення 10.03.2021 на електронну адресу відповідача електронного листа.
У подальшому відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення наданих йому коштів, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому порядку та строки, у зв'язку з чим залишилась непогашеною заборгованість за кредитним договором у розмірі 36670,80 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 14500,00 грн, заборгованість за відсотками - 22170,80 грн.
Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 36670,80 грн. Також позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, що складаються із суми 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду позивач повідомлений належним чином.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти позову не подав.
ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.
20 серпня 2025 року до Баришівського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», за підписом керівника позивача Лигіна Олега Володимировича (а.с. 2-7).
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 25.08.2025 відкрито провадження (спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін) в означеній справі, судове засідання призначено на 22.09.2025 (а.с. 57-58).
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 25.08.2025 судом витребувано докази із банківської установи (а.с. 59).
До позовної заяви, поданої через систему «Електронний суд», додано клопотання, за підписом керівника позивача Лигіна Олега Володимировича, про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи позивач не заперечує (а.с. 12).
Зважаючи на означене клопотання, представник позивача у судові засідання не з'являвся.
Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 25.08.2025 із судовою повісткою направлялись на зареєстровану адресу відповідача. До суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», проставленою 18.09.2025 (а.с. 70-71).
У судове засідання 22.09.2025 сторони та/або їх представники не з'явилися, заяв та/або клопотань не надходило.
Зважаючи на неявку відповідача в судове засідання, а також зважаючи на те, що до суду надійшли витребувані судом докази, з метою надання сторонам процесуальної можливості ознайомитись із такими доказами, ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 22.09.2025 розгляд справи відкладено на 24.10.2025 (а.с. 73).
24.09.2025 до суду від ПАТ «БАНК ВОСТОК» надійшов лист вих. № 3243-БТ від 17.09.2025, у якому банківська установа надала інформацію на запит суду (а.с. 74-80).
У судове засідання 24.10.2025 сторони та/або їх представники не з'явилися, заяв та/або клопотань не надходило.
У судові засідання представник позивача не з'явилася, з огляду на зазначене у позовній заяві клопотання. Про дати, час і місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином.
Про дати, час і місце судового розгляду відповідач повідомлявся належним чином, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень із судовими повістками відповідачу повернулись до суду із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» (проставленими 18.09.2025 та 16.10.2025) (а.с. 70-71, 87-88), що відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.
У зв'язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 24.10.2025 вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 23 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 116454596-А (а.с. 32-33). Означений договір підписаний електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора f39565 (а.с. 33 (зворот) у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», і Правилами надання коштів в кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» (а.с. 19-21).
Згідно з пунктом 2.6.1 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 12000 грн.
Відповідно до пункту 2.6.2 договору строк кредиту з 23.12.2020 по 21.01.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту - 21.01.2021 (п. 2.6.3 кредитного договору).
За п. 2.6.4 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,54% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 197,1%.
Пунктом/розділом 6 кредитного договору врегульований порядок нарахування процентів. Так, відповідно до п. 6.4 кредитного договору у випадку застосування акційної процентної ставки позичальник сплачує кредитору проценти за такою акційною процентною ставкою. Акційна процентна ставка діє виключно до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у пункті 2.6.3 договору. У випадку оформлення продовження строку кредитування кредитом (за виключенням автопролонгації), до кредиту в подальшому застосовується стандартна процентна ставка.
Як передбачено у п. 6.5 кредитного договору, у випадку застосування автопролонгації строку дії договору та відповідно, продовження строку користування кредитом, отриманим за акційною процентною ставкою, позичальник сплачує проценти за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати за стандартною процентною ставкою. У такому випадку нарахування процентів відбувається наступним чином: за період з дня (дати ) видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п. 2.6.3 договору, проценти перераховуються як різниця між стандартною процентною ставкою та акційною процентною ставкою. Таке перерахування відбувається у перший день дії автопролонгації.
Відповідно до п. 6.6 кредитного договору у разі застосування автопролонгації на суму кредиту (фактичний залишок суми кредиту) позичальника нараховується підвищена процентна ставка, яка становить 4,15 % за кожен день користування кредитом. Така підвищена процентна ставка нараховується починаючи з першого дня автопролонгації та діє до дня, зазначеного у відповідній угоді як нова узгоджена сторонами запланована дата повернення кредиту та/або до оформлення позичальником продовження строку користування кредитом на умовах цього договору.
Згідно з укладеною між сторонами угодою до договору № 116454596-А від 23.12.2020 сторони погодили наступні умови у випадку застосування автопролонгації: строк автопролонгації з 22.01.2021 по 10.02.2021 включно, проценти за користування кредитом в період автопролонгації в розмірі 4,15 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, реальна річна процентна ставка становить 1000,1 % (а.с. 33 (зворот)-34). Означена угода підписана відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора f39565 (а.с. 34).
Відповідно до п. 5 угоди вона вступає в силу з 22.01.2021 виключно у випадку застосування автопролонгації у відповідності до умов кредитного договору.
Означеним ідентифікатором f39565 відповідачем підписаний і паспорт кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору (стандартизована форма) (а.с. 29-31).
31.12.2020 між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 укладена додаткова угода TopUp до кредитного договору, відповідно до п. 1 якої кредитодавець збільшив суму наданого позичальнику кредиту на 2500,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданого кредиту становить 14500,00 грн (а.с. 35-36). Вказана угода підписана відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора f76270 (а.с. 36).
31.12.2020 між сторонами кредитного договору укладена угода до договору №116454596-А від 23.12.2020, за якою сторони погодили наступні умови у випадку застосування пролонгації: строк автопролонгації з 22.01.2021 по 10.02.2021 включно, проценти за користування кредитом в період автопролонгації в розмірі 4,15 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, реальна річна процентна ставка становить 1009,83 % (а.с. 36 (зворот)-37). Вказана угода підписана відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора f76270 (а.с. 37).
У подальшому сторонами укладені додаткові угоди № 1 від 21.01.2021, № 2 від 22.01.2021, № 3 від 23.01.2021, № 4 від 24.01.2021, № 5 від 25.01.2021, № 6 від 26.01.2021, № 7 від 27.01.2021, № 8 від 28.01.2021, № 9 від 29.01.2021, № 10 від 30.01.2021, № 11 від 01.02.2021, № 12 від 02.02.2021, № 13 від 03.02.2021. До всіх означених додаткових угод до кредитного договору, в день укладення таких додаткових угод, були укладені відповідні угоди у випадку застосування автопролонгації. Всі означені додаткові угоди та угоди про автопрологацію підписані відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора f39565 (а.с. 38-44).
Згідно із додатковою угодою № 13 від 03.02.2021 до кредитного договору (а.с. 44) сторони домовились продовжити строк надання кредиту до 04.02.2021 включно; запланована дата повернення кредиту 04.02.2021; за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за стандартною ставкою 1,8 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 407,51%.
Відповідно до умов угоди від 03.02.2021 до договору №116454596-А від 23.12.2020 сторони погодили такі умови у випадку застосування автопролонгації: строк автопролонгації з 05.02.2021 по 24.02.2021 включно, проценти за користування кредитом в період автопролонгації в розмірі 4,15 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 1100,66 % (а.с. 44).
На підтвердження надання кредитних коштів за договором №116454596-А від 23.12.2020 позивачем надані копії договору №3537 про надання послуг в системі LiqPay від 08.08.2019, а також витяг з реєстру наданих кредитів, здійснених а допомогою сервісу LiqPay в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно із означеним договором (а.с. 45-47), з яких вбачається перерахування сум у розмірі 12000,00 грн та 2500,00 грн на виконання умов кредитного договору.
Крім того, на виконання ухвали Баришівського районного суду Київської області від 25.08.2025 листом № 3243-БТ від 17.09.2025 ПАТ «БАНК ВОСТОК» повідомило суд, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 . До означеного листа додано також рух коштів (виписку) по картці № НОМЕР_1 за період з 23.12.2020 по 04.01.2021, з якої вбачається надходження 23.12.2020 та 31.12.2021 на означену картку сум в розмірі 12000,00 грн та 2500,00 грн відповідно (а.с. 74-80).
Доказів повернення кредитних коштів первісному кредитору матеріали справи не містять.
10 березня 2021 року між ТОВ «ФІНФОРС» (фактор) та ТОВ «СС ЛОУН» (клієнт) був укладений договір факторингу № 40071779-93, з додатками, які є невід'ємними частинами цього договору, в тому числі реєстру прав грошових вимог, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за яким настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. (а.с. 50-51).
На підтвердження передачі розширеного реєстру грошових вимог до матеріалів позовної заяви долучено копію акту приймання-передачі розширеного реєстру прав грошових вимог щодо Цивільно-правових договорів станом на 10 березня 2021 року до Реєстру прав грошових вимог № б/н від 10 березня 2021 року, а також акт приймання-передачі документів, що підтверджують право грошової вимоги відповідно до Договору факторингу № 40071779-93 від 10 березня 2021 року, підписаних між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ФІНФОРС» 10 березня 2021 року (а.с. 50 (зворот).
Відповідно до витягу з реєстру прав грошових вимог до договору факторингу №40071779-93 від 10 березня 2021 року на умовах договору факторингу клієнт відступив факторові право грошових вимог до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , цивільно-правова угода №116454596-А від 23.12.2020, розмір фінансового активу 36670,80 грн, у тому числі основного зобов'язання 14500,00 грн, проценти 15355,80 грн, додаткові проценти 6815,00 грн (а.с. 52).
На підтвердження виконання клієнтом умов договору факторингу стосовно повідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги надано лист-повідомлення від 10.03.2021 з інформацією про відступлене ТОВ «СС ЛОУН» право грошової вимоги до боржника на користь ТОВ «ФІНФОРС» (із доказами направлення означеного листа поштою на ім'я ОСОБА_2 ) (а.с. 53-54).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом (а.с. 48-49) у ОСОБА_2 наявна заборгованість за кредитним договором № 116454596-А від 23.12.2020 у розмірі 36670,80 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 14500,00 грн, заборгованість за відсотками - 22170,80 грн.
Зважаючи на все вищевикладене, позивач вважає, що відповідачем порушено умови кредитного договору, заборгованість за яким у загальному розмірі 36670,80 грн підлягає стягненню в примусовому порядку.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Зміст спірних правовідносин.
Щодо змісту кредитного договору, а також правового регулювання питань стягнення заборгованості за кредитним договором, що складаються із сум основного боргу та процентів за користування кредитними коштами, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України (надалі також ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (кредитодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, відповідно до якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Будь-який вид договору, який укладається/укладався на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
Щодо правового регулювання питання відступлення прав вимоги за кредитним договором на умовах факторингу.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно із статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Норми процесуального права, що підлягають застосуванню.
Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частинами 2, 3 ст. 12 ЦПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За п. 2, 4, п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Як слідує із статей 280, 281 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.
Зміст спірних правовідносин полягає у виконанні/невиконанні сторонами своїх зобов'язань за кредитним договором. Предметом позову є стягнення заборгованості клієнта (відповідача) внаслідок неповернення суми кредиту та несплати процентів річних.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору, прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а також обставини переходу до позивача прав вимоги за кредитним договором від первісного кредитора, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
V. Мотивована оцінка аргументів учасників справи. Висновки суду за результатами розгляду позову.
За результатами дослідження фактичних обставин, що мають визначальне значення для розгляду цієї справи, зважаючи на докази, надані на їх підтвердження, а також застосувавши релевантні норми права, суд зазначає та виснує таке.
Судом встановлено, що кредитний договір № 116454596-А від 23.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір підписано електронним підписом позичальника (відповідача), який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Суд дійшов висновку, що при укладенні кредитного договору його сторонами було погоджено усі істотні умови договору позики.
Кредитний договір № 116454596-А від 23.12.2020 є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд доходить до переконання, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідач не здійснив у повному обсязі розрахунок за договором в строки, визначені його умовами, тому сума боргу підлягає примусовому стягненню.
Позивач, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив стягнути крім заборгованості за основною сумою боргу, а також заборгованість за відсотками.
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість за кредитним договором № 116454596-А від 23.12.2020 з дати укладення договору та станом на дату подання позовної заяви становить 36670,80 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 14500,00 грн, заборгованість за відсотками - 22170,80 грн.
Звертаючись до суду із позовом про стягнення грошових коштів, позивач зобов'язаний навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, і в подальшому довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Водночас, саме на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (ст. 264 ЦПК України). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України (ч. 3 ст. 263 ЦПК України).
Отже, вищевказані принципи вказують, зокрема, на те, що суд зобов'язаний перевірити розрахунок заборгованості незалежно від наявності та/або відсутності заперечень щодо нього зі сторони відповідача.
Щодо стягнення суми основного боргу.
Як встановлено судом, відповідачу як кредит були перераховані кошти у загальному розмірі 14500,00 грн на виконання умов кредитного договору № 116454596-А від 23.12.2020.
Спосіб перерахування коштів відповідає умовам кредитного договору і заявці відповідача. Перерахування суми кредиту на платіжну картку, як і видачу такої картки на ім'я відповідача, підтверджено банківською установою.
Відтак, оцінюючи надані позивачем докази у їх сукупності, суд доходить висновку про підтвердження факту отримання відповідачем грошових коштів у загальному розмірі 14500,00 грн за кредитним договором № 116454596-А від 23.12.2020.
Належних доказів того, що відповідач повернув кошти у сумі 14500,00 грн за означеним кредитним договором, матеріали справи не містять.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 14500,00 грн основного боргу.
Щодо заборгованості зі сплати процентів.
За розрахунками позивача, розмір процентів, які має сплатити відповідач за кредитним договором, становить 22170,80 грн.
Водночас, відповідно до пункту/розділу 6 кредитного договору, з урахуванням умов додаткових угод № 1-13 та угоди від 03.02.2021 (щодо автопролонгації) до кредитного договору строк кредитування - до 04.02.2021 включно, за період з дати укладення договору та до означеної дати нараховується стандартна процентна ставка в розмірі 1,8 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом; автопролонгації з 05.02.2021 по 24.02.2021 включно, проценти за користування кредитом в період автопролонгації в розмірі 4,15 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Розрахунок заборгованості процентів за користування кредитом здійснений позивачем з дати укладення кредитного договору по 24.02.2021 (з урахуванням періоду автопролонгації), що узгоджується із послідовними висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц.
Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснено позивачем за відповідною денною процентною ставкою за період з 23.12.2020 по 24.02.2021, що відповідає умовам договору.
Суд при цьому зауважує, що нарахування процентів за строк користування кредитними коштами має здійснюватися таким чином:
1) за період з 23.12.2021 по 30.12.2021 (сума заборгованості з основного боргу 12000,00 грн) - 1728,00 грн (12000,00 грн х 1,8 % х 8 днів);
2) за період з 31.12.2021 по 04.02.2021 (сума заборгованості з основного боргу 14500,00 грн) - 9396,00 грн (14500,00 грн х 1,8 % х 36 днів);
3) за період з 05.02.2021 по 24.02.2021 (сума заборгованості з основного боргу 14500,00 грн) - 12035,00 грн (14500,00 грн х 4,15 % х 20 днів).
Загальна сума відсотків за користування кредитними коштами, зважаючи на означені розрахунки суду, становить 23159,00 грн.
Разом з тим, за наданими позивачем даними (тобто, за обставинами, які визнаються позивачем), відповідач на погашення заборгованості за процентами здійснив оплату суми в розмірі 988,20 грн.
Відтак, непогашена сума заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за договором становить 22170,80 грн (23159,00 грн - 988,20 грн), що відповідає сумі процентів, заявлених до відшкодування позивачем.
Належних доказів того, що відповідач здійснював погашення заборгованості за кредитним договором по процентах за користування кредитними коштами в означеному розмірі матеріали справи не містять.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами за договором № 116454596-А від 23.12.2020 в межах суми заявлених позовних вимог - 22170,80 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом досліджені докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті, в даному випадку обґрунтування, викладені в позовній заяві, а також докази, надані разом із нею.
За результатами, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи все вищевикладене, прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню, а саме: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 116454596-А від 23.12.2020 в сумі 36670,80 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 14500,00 грн, заборгованість за відсотками - 22170,80 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено сплату позивачем судового збору за подачу позову в сумі 2422,40 грн (із застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що підтверджується платіжною інструкцією № 5277 від 18.08.2025 (а.с. 1).
Відтак, з огляду на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в означеній сумі.
Враховуючи все вищевикладене, керуючись положеннями Законів України «Про споживче кредитування», «Про електронну комерцію», ст. 1, 3, 12, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 512-514, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610-612, 625-629, 638, 639, 641, 642, 1046, 1048 - 1050, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» суму заборгованості за кредитним договором № 116454596-А від 23.12.2020 в розмірі 36670,80 грн (тридцять шість тисяч шістсот сімдесят гривень 80 копійок), з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 14500,00 грн, заборгованість за відсотками - 22170,80 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 28.10.2025.
Дані відносно позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»
код ЄДРПОУ: 41717584
вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус В, кабінет 508-2, м. Київ, 01042.
Дані відносно відповідача:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1
РНОКПП: НОМЕР_2
АДРЕСА_1 .
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА