Справа № 355/734/25
Провадження № 2/355/637/25
27 жовтня 2025 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Троценко Т. А.
за участю секретаря Ліберацької Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про оспорювання батьківства,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
Рішенням Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20. 01. 2025 року встановлено, що дитина ОСОБА_5 є рідним сином померлого ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 має дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діти записані на ОСОБА_4 , оскільки вони перебували у зареєстрованому шлюбі, і померлий записав їх на себе, проте їх біологічним батьком ОСОБА_4 не являвся.
З цих підстав просить виключити запис про батьківство ОСОБА_4 щодо цих дітей.
Позивачка та її представник адвокат Ісмайлова А. В. не з'явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягають.
Відповідач до суду не з'явилася, про дату слухання справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, у якій визнала позовні вимоги ОСОБА_1 , просить розглянути справу за її відсутності.
Третя особа ОСОБА_3 до суду не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, ніяких заяв до суду не надіслав.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 і ОСОБА_8 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_4 і ОСОБА_8 .
ОСОБА_1 звернулася з цим позовом і просить суд виключити запис про батьківство ОСОБА_4 як батька цих дітей у зв'язку з тим, що він їх біологічним батьком не являється, а був записаний як батько на підставі того, що ОСОБА_8 ( на даний час ОСОБА_9 ) і ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі.
В обгрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Рішенням Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20. 01. 2025 року встановлено факт батьківства ОСОБА_4 відносно його рідного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У зв'язку з тим, що у даний час вирішується питання про здійснення права на спадкування майна померлого, просить суд виключити відомості про ОСОБА_4 як батька дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Проте суд вважає, що позовні вимоги суперечать вимогам законодавства, виходячи з наступного.
Частини перша та друга ст. 136 СК України передбачають, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Таким чином, законодавство встановлює коло осіб, які за законом мають право оспорювати батьківство.
Позивачка не входить до цього кола, та не має законного права на оспорювання батьківства дітей, матір'ю яких вона не являється.
Крім того, пред'явленням цього позову вона порушує права усиновлених дітей, передбачені ч. 1 ст. 1260 ЦК України, яка встановлює, що у разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі - з другого, прирівнюються до родичів за походженням.
Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, проте не дивлячись на визнання позову відвідачем суд з огляду на невідповідність позовних вимог вимогам закону не може прийняти рішення про його задоволення.
Крім того, суд вважає, що позивачка вибрала не вірний спосіб захисту своїх прав, що передбачені положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України, яка передбачає, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Таким чином суд приходить до висновку про необхідність відмови у позові ОСОБА_1 .
Згідно положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 136 СК України, ст. ст. 16, 1260 ЦК України, ст. ст. 12,13,258-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про оспорювання батьківства відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Баришівського
районного суду Т. А. Троценко