провадження № 2/294/155/25
справа № 294/694/18
28 жовтня 2025 року
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі:
секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,
прокурора Сивака С.В.,
представника відповідача 1 - Горкуші М.А.,
представника відповідача 3 - Макаренка І.Я.,
розглянувши у підготовчому судовому в залі суду в м. Чуднів цивільну справу за позовом керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішень про державну реєстрацію права оренди та повернення земельних ділянок, -
На розгляді Чуднівського районного суду Житомирської області перебуває зазначений позов, в якому позивач просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Чуднівської районної державної адміністрації від 29.12.2012 за №667 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 в оренду», визнати недійсними договори оренди земельних ділянок з кадастровим номером 1825886800:01:000:0664 загальною площею 15,7862 га та 1825886800:01:000:0665 загальною площею 64,1840 га, скасувати рішення про державну реєстрацію договорів оренди від 29.12.2012 за №006785 та №006786, а також зобов'язати ОСОБА_1 повернути до земель запасу П'ятківської сільської ради земельні ділянки загальною площею 79,9702 га (ділянка № НОМЕР_1 - 15,7862 га, ділянка № НОМЕР_2 - 64,1840 га).
Ухвалою суду від 29.05.018 відкрито загальне позовне провадження у цій справі, призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.03.2025 головуючим у справі №294/694/18 визначено суддю Білеру І.В.
Ухвалою суду від 15.05.2025 справу прийнято до провадження та призначено повторне підготовче судове засідання на 20.06.2025.
У зв'язку з клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Макаренка І.Я., а також через неявку інших учасників процесу підготовче судове засідання відкладено на 02.09.2025.
У підготовчому судовому засіданні 02.09.2025 оголошено перерву до 25.09.2025 з метою надання учасникам процесу часу для ознайомлення з документами по суті справи.
У підготовчому судовому засіданні 25.09.2025 задоволено клопотання прокурора про заміну сторін у справі, замінено Бердичівську місцеву прокуратуру Житомирської області на Чуднівську окружну прокуратуру Житомирської області, а Чуднівську районну державну адміністрацію - на Житомирську районну державну адміністрацію, підготовче судове засідання відкладено на 21.10.2025.
В підготовче судове засідання 21.10.2025 з'явився прокурор та представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Макаренко І.Я.
У відповідності до вимог ст. 223 ЦПК України суд продовжив розгляд справи у підготовчому судовому засіданні без участі інших належним чином повідомлених про розгляд справи учасників процесу.
У підготовчому судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Макаренком І.Я. заявлено клопотання по закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Клопотання обґрунтовує тим, що наявні у Державному реєстрі земель та Державному земельному кадасті розбіжності в кадастровому номері земельної ділянки площею 64, 1840 га, яка була передана в користування ОСОБА_1 , про які йдеться в позові прокурора, виникли внаслідок допущеної помилки при перенесенні відомостей про зазначену земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру. На сьогодні зазначена помилка усунута, земельній ділянці площею 64, 1840 га присвоєно кадастровий номер 1825886800:01:000:1425, про що підтверджено копією листа ГУ Держгеокадастру у Житомирській області. Відповідні зміни внесено також в договір оренди землі, про що свідчить додаткова угода до договору від 23.12.2021. Окрім того, цією ж угодою внормовано орендну плату за спірну земельну ділянку у відповідності до її нормативно грошової оцінки та замінено орендодавця, а саме: з Чуднівської районної державної адміністрації на Чуднівську міську раду Житомирської області. На запитання суду додатково пояснив, що ОСОБА_1 на даний час є членом фермерського господарства, про що підтверджує витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у 2012 році отримував спірні земельні ділянки саме для цілей зайняття фермерським господарством та право оренди на ці земельні ділянки входить до статутного капіталу фермерського господарства, що відображено у Статуті селянського (фермерського) господарства «Кузьмовичів», затвердженого в новій редакції протоколом №1 від 18.07.2024.
Прокурор щодо заявленого клопотання висловився, що предметом позову слугувала відсутність інформації про кадастрові номери земельних ділянок у розпорядженні Чуднівської районної державної адміністрації від 29.12.2012 при затвердженні проекту землеустрою щодо їх відведення ОСОБА_1 , а вимоги про визнання недійсними договорів оренди цих земельних ділянок та їх державної реєстрації є похідними вимогами. При цьому відсутність нормативної грошової оцінки земельної ділянки при укладенні договору оренди з ОСОБА_1 є істотним порушенням договору. Однак, зважаючи на те, що з моменту пред'явлення позову минуло багато часу і відповідачем у цей період вчинено ряд дій, в тому числі укладено додаткові угоди до договорів оренди та визначено орендну плату на підставі встановленої нормативно грошової оцінки землі, фактично обставини, які існували на момент пред'явлення позову і слугували підставами для нього, на сьогодні перестали існувати, а тому проти задоволення клопотання представника відповідача не заперечив.
Представник ГУ Держгеокадастру у Житомирській області клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі підтримав.
Вирішуючи клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Макаренка І.Я. про закриття провадження у справі, суд, заслухавши думку прокурора, представника ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, вивчивши та дослідивши матеріали справи в частині заявленого клопотання, дійшов такого висновку.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
При цьому, суд зазначає, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Однак, логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Також, у цьому ж рішенні Об'єднана палата Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що закриття провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе лише в судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи викладене, зважаючи на те, що на час відкриття провадження у справі предмет спору існував, оскільки клопотання обґрунтоване саме врегулюванням спірних питань між сторонами після відкриття провадження у справі, позивач від позову не відмовився, а також враховуючи стадію розгляду цивільної справи, а саме коли триває стадія підготовчого судового засідання та суд позбавлений можливості вдаватись до дослідження доказів у справі, суд дійшов висновку про необгрунтованість підстав для закриття провадження у справі саме з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Разом з тим, як вбачається з позовної заяви прокурора, розпорядженням Чуднівської райдержадміністрації № 667 від 29.12.2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення відповідачу ОСОБА_1 , який з 01.07.1998 є членом селянського (фермерського) господарства «Кузьмовичів», в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення саме з метою ведення фермерського господарства. Так, відповідно до п. 4.4 Статуту селянського (фермерського) господарства «Кузьмовичів», затвердженого в новій редакції протоколом №1 від 18.07.2024, майнові права на спірні земельні ділянки з кадастровим номером 1825886800:01:000:0664 загальною площею 15,7862 га та 1825886800:01:000:0665 загальною площею 64,1840 га входять до статутного капіталу селянського (фермерського) господарства «Кузьмовичів».
Відповідно до п. 4.2 Статуту селянського (фермерського) господарства «Кузьмовичів», затвердженого в новій редакції протоколом №1 від 18.07.2024, майнові права на земельні ділянки, які передані до складеного капіталу СФГ, належать СФГ на праві користування на період діяльності СФГ.
Отже, на даний час спірні земельні ділянки використовується селянським (фермерським) господарством «Кузьмовичів», а тому між сторонами у цій справі виникли спірні правовідносини щодо правомірності користування земельними ділянками, які належать фермерському господарству.
Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Завданням та метою положень пункту 1 статті 6, що вимагає, щоб суди були «встановлені законом», є забезпечення того, щоб судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежала від розсуду органів виконавчої влади, а регулювалася законом, що приймається Парламентом (доповідь Європейської комісії від 12.10.1978 у справі «Лео Цанд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява N 7360/76).
Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди у порядку цивільного судочинства розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства) та суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами розглядаються господарськими судами.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство.
Зазначені вище висновки, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягають врахуванню при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Приймаючи до уваги наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, а також те, що предметом позовних вимог у даній справі є правомірність виділення відповідачу ОСОБА_1 та користування селянським (фермерським) господарством «Кузьмовичів» спірними земельними ділянками, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача - адвоката Макаренка І.Я. про закриття провадження у справі частково, а саме на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з непідсудністю справи суду загальної юрисдикції.
На підставі п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України суд може постановити ухвалу про закриття провадження у справі за результатами підготовчого засідання.
Наведені обставини вказують на наявність підстав для закриття провадження у цій справі на стадії підготовчого провадження.
Частинами 2 та 3 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у розмірі 10 572 грн, що підтверджується даними платіжного доручення № 709 від 14.05.2018 (а.с. 1). Судовий збір зараховано в дохід державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.
Керуючись ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд-
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Макаренка І.Я. про закриття провадження у справі - задовольнити частково.
Провадження у справі за позовом керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішень про державну реєстрацію права оренди та повернення земельних ділянок - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Повернути Житомирській обласній прокуратурі з державного бюджету судовий збір у розмірі 10 572 (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн за платіжним дорученням № 709 від 14.05.2018.
Повідомити керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області, що справа за його позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішень про державну реєстрацію права оренди та повернення земельних ділянок, віднесена до юрисдикції господарського суду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ірина БІЛЕРА