Справа № 296/5127/25
2-о/296/159/25
"18" вересня 2025 р.м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Анциборенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Січкарчук Я.О.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин,
12.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин і просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обгрунтування вимог заяви зазначає, що встановлення факту родинних відносин необхідне заявнику для подальшого оформлення спадкових прав.
12.05.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду.
19.05.2025 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
29.07.2025 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та представник заявника ОСОБА_5 не з'явилися, згідно поданих заяв просять розгляд справи провести за їх відсутності та у розгляді спору покладаються на розсуд суду.
Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. у судове засідання не з'явився,згідно поданої заяви просить розгляд справи провести за його відсутності та у розгляді спору покладається на розсуд суду.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду виходячи з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною третьою статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до роз'яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ в порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умови, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17, провадження № 61-15965св19.
Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
При таких обставинах заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин підлягає залишенню без розгляду.
Отже, суд роз'яснює заявнику про те, що він не позбавлений права звернутися до суду із позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними із дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства та у порядку, який визначено ЦПК України.
Керуючись ст.ст.294, 315, 260 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н. М. Анциборенко