Справа № 277/1137/25
іменем України
"27" жовтня 2025 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання Т.В. Дідус, позивача - не з'явився, відповідача - не з'явилася, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине в порядку спрощеного позовного провадження цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб з відповідачем, при цьому зазначив, що з 20.11.1982 вони перебувають у шлюбі, який зареєстрований виконавчим комітетом Андрієвицької сільської ради Ємільчинського району Житомирської області за актовим записом № 10.
Від спільного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що сторони на даний час фактично не проживають, як чоловік і жінка, спільне господарство не ведуть. На переконання позивача, шлюб розпався остаточно та носить формальний характер, а його збереження на майбутнє суперечитиме його інтересам у зв'язку з чим він наполягає на його розірванні.
Ухвалою суду від 11.09.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
23 вересня 2025 року на адресу судувід позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду.
Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, подав до суду письмову заяву з проханням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Крім того, просив судові витрати залишити за позивачем.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, подала до суду заяву з проханням про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає.
Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони з 20.11.1982 перебувають у шлюбі, який зареєстрований виконавчим комітетом Андрієвицької сільської ради Ємільчинського району Житомирської області за актовим записом № 10, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 16.09.2025 Василівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.15).
Сторони спільних неповнолітніх дітей не мають.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України (далі - СК України).
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Аналогічне положення містить частина перша статті 24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно з ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося, а тому на даний час не ведуть спільного господарства та шлюбних відносин не підтримують. Така поведінка створила обстановку, при якій спільне проживання і збереження сім'ї є неможливим. Позивач обдумав своє рішення і остаточно визначився із серйозністю своїх намірів щодо розірвання шлюбу.
Відтак, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, у зв'язку із чим визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами без вжиття заходів щодо примирення.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що позивач скористався правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, наполягав на розірванні шлюбу.
Крім того, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
Обставин, за яких визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач визнала позов у повному обсязі, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки позивач не бажає перебувати у шлюбі, а примушування до збереження шлюбу не допускається. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію № 10від 28.08.2025, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 1211,20 грн. Разом з цим, позивач просив не стягувати з відповідача судовий збір, а відтак, враховуючи позицію позивача та виходячи з закріпленого у ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності, суд дійшов висновку про можливість покладення судового збору на позивача.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 13, 81, 89, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який був зареєстрований 20.11.1982 виконавчим комітетом Андрієвицької сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, актовий запис № 10.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Повне судове рішення складено 27.10.2025.
Суддя Т. Г. Корсун