Справа №295/15040/25
1-кс/295/5600/25
27.10.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12025060600001669 від 25.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та додані до нього матеріали, -
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 25.10.2025 близько 13 год. 18 хв., перебуваючи на кухні квартири АДРЕСА_1 , на ґрунті виникли раніше неприязних відносин, вчинив конфлікт з дружиною ОСОБА_7 , під час якого у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_7 .
У цей же день, час та місці та за вказаних обставин ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, зі значною силою прикладання наніс один удар ножем в область грудної клітини ОСОБА_7 , після чого припинив свої дії.
Вказаними діями ОСОБА_4 , спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді колото різаної рани грудної клітини, внаслідок чого остання померла.
Своїми умисними, які виразилися в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_7 , підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- рапортом- повідомленням на лінію «102» від 25.10.2025;
- протоколом обшуку від 25.10.2025, за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_8 від 25.10.2025;
- протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_9 від 25.10.2025;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_10 від 25.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 25.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 25.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , від 25.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , від 25.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , від 25.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , від 25.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , 25.10.2025;
- протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину підозрюваного ОСОБА_4 від 25.10.2025;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 25.10.2025;
- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 , від 26.10.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
У клопотанні слідчий послався на ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що існує реальний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, а саме позбавлення волі строком від 7 до 15 років.
Вік підозрюваного ОСОБА_4 , його соціальні зв'язки, майновий стан та стан здоров'я, дозволяють останньому переховуватись від органів досудового розслідування.
В обґрунтування ризику, передбаченого 3 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, враховуючи те, що свідки у кримінальному провадженні є близькими родичами підозрюваного, тому існує ризик впливу на свідків з метою зміни останніми показань з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
В обґрунтування ризику, передбаченого ч. 5 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи те, що останній вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи. Підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що останній схильний до вчинення домашнього насильства, за що протягом 2025 року був притягнути до адміністративної відповідальності.
Сторона обвинувачення вважає, що запобігання наведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 можливе винятково у разі застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив зачстосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначив, що визнає вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, хотів налякати дружину, вбивство сталося випадково, після чого він злякався та викликав швидку медичну допомогу.
Захисник заперечувала проти задоволення клопотання, просила обрати більш м"який запобіжний захід в вигляді домашнього арешту.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В провадженні СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025060600001669 від 25.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
25.10.2025 о 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку передбаченому ст. 208 КПК України.
26.10.2025 ОСОБА_4 , в порядку ст. 278 КПК України вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).
Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для визначення причетності ОСОБА_4 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться в:
- рапорті- повідомленні на лінію «102» від 25.10.2025;
- протоколі обшуку від 25.10.2025, за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколі допиту малолітнього свідка ОСОБА_8 від 25.10.2025;
- протоколі допиту малолітнього свідка ОСОБА_9 від 25.10.2025;
- протоколі допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_10 від 25.10.2025;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_11 , від 25.10.2025;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_12 , від 25.10.2025;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_13 , від 25.10.2025;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_14 , від 25.10.2025;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_15 , від 25.10.2025;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_16 , від 25.10.2025;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_17 , 25.10.2025;
- протоколі затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину підозрюваного ОСОБА_4 від 25.10.2025;
- протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 25.10.2025;
- повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 , від 26.10.2025;
- інших матеріалах кримінального провадження.
З огляду на розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішує це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, поясненнями підозрюваного, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Однак слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Оцінивши матеріали, долучені до клопотання, суд дійшов висновку про те, що в сукупності такі документи вказують на те, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, на які він посилається в клопотанні, а саме - ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя виходив із такого.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років (ч. 1 ст. 115 КК України), що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є особливо тяжким злочином.
Тому, на переконання слідчого судді, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. В умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією російської федерації проти України, у підозрюваного ОСОБА_4 збільшуються можливості для ухилення від органів досудового розслідування та суду.
Зіставлення можливих для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, переконують слідчого суддю у тому, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду є достатньо вірогідним.
Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного, зокрема, на свідків, слідчий суддя ураховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд обґрунтовує свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою.
Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, допитано ряд свідків, серед яких є діти ОСОБА_4 і троє з них неповнолітні. За таких умов, слідчий суддя доходить висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_4 на свідків, зокрема неповнолітніх, у цьому кримінальному провадженні з метою зміни раніше наданих показань.
В обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення
Згідно статті 178 КПК України слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кремінна Луганської облласті, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий, непрацюючий. Прокуроромв судовому засіданні вказано, що підозрюваний схильний до вчинення домашнього насильства, за що протягом 2025 року був притягнути до адміністративної відповідальності. Підозрюваним не заперечувались вказані обставини.
Враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Крім того, зважаючи на наявність зазначених вище ризиків та те, що на даний час не проведено всіх слідчих дій з метою отримання належних та допустимих доказів, слідчий суддя вважає ці обставини такими, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини. Враховуючи викладені підстави та обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя не визначає розмір застави.
Керуючись ст. ст.176 - 178, 182-183, 194, 196, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави.
Строк дії ухвали встановити до 20 грудня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1