Справа № 188/3804/25
Провадження № 3/188/1903/2025
24 жовтня 2025 року с-ще Петропавлівка
Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М., розглянувши матеріали відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1
у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП
за участю:
особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
Відповідно до протоколу серії ВАД № 867737 від 21.10.2025 року, 26.09.2025 року 10 год 20 хв гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у службовому приміщенні 2-го відділу Синельниківського РТЦкСП вчинив сварку з працівниками ТЦкСП в ході якої ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що в той день був в приміщенні Пенсійного фонду, нікого не ображав, при складанні протоколу поліцейські не представилися, не було запису на боді камеру, з правами його не ознайомили, публікації щодо працівників РТцК він не робив, вважає, що рапорт поліцейського не є доказом у справі.
Після вивчення матеріалів доданих до протоколу, ОСОБА_1 зазначив, що жодного доказу скоєння ним правопорушення суду не надано, крім того, у нього відсутній власний телефон.
Вислухавши ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, заяву ОСОБА_2 та її пояснення, письмові пояснення ОСОБА_3 , рапорт інспектора та чергового ВП №4, фото до протоколу, оглянувши диски з відеофіксацією правопорушення, приходжу до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.
Об'єктивна сторона правопорушення за ст.173 КУпАП полягає у дрібному хуліганству, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суд не може визнати особу винною в скоєнні адміністративного правопорушення у відсутність належних доказів, лише на підставі визнання особою вини.
Протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Також суд враховує правову позицію висловлену ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 травня 2019 року № 537/2088/17 про те, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке порушнику поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
В судовому засіданні під час перегляду диску відеофіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , встановлено, що долучені до матеріалів справи диск з відміткою «відеозапис вчинення правопорушення гр. ОСОБА_1 » не містить відеофіксації правопорушення.
Роздруківки долучені до матеріалів справи і фотофайли на диску з відміткою «відеозапис вчинення правопорушення гр. ОСОБА_1 » не підтверджують факт того, що сааме ОСОБА_1 був їх автором, належні і допустимі докази про скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що склад правопорушення та факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ст.173 КУпАП, не знайшов правового підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи зазначене, провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284, 287 КУпАП суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено Дніпровським апеляційним судом.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О. М. Курочкіна