Справа № 187/1171/25
2/0187/466/25
"28" жовтня 2025 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Іщенко І.М., за участі секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., без участі сторін, розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
21.07.2025 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся представник ТОВ «Споживчий центр» Літовченко О.О. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 17.08.2024 року останній уклав з ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір № 14.08.2024-100001728 та отримав кредит в розмірі 20000грн, строком на 98 днів.Через невиконання взятих на себе зобов'язань за ОСОБА_1 утворилась заборгованість, розмір якої станом на22.11.2024 року до суду становить 59200 грн, що складається з: 20000 грн - тіло кредиту, 25200 грн - проценти, 1000 грн - комісія, 3000 грн - додаткова комісія, 10000 грн - неустойка за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. Разом із позовними вимогами представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 02.09.2025 року відкрито провадження по вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами (а.с. 38). Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред'явити зустрічний позов.
У відповідності до ч. ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Літовченко О.О. в позові просила розглядати справу у її відсутності (а.с. 5).
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дубова О.А. надала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки згідно умов кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» 17.08.2024 року надало відповідачу кредит у розмірі 20000 грн, строком до 22.11.2024 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами: протягом перших 4 чергових періодів (14 днів) в розмірі 1,5 % за один день користування кредитом, протягом інших чергових періодів в розмірі 1 % за один день користування кредитом, комісії в розмірі 1000 грн та додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3000 грн, яка нараховується в перший день кожного із 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
У Заявці кредитного договору № 14.08.2024-100001728 (кредитної лінії) від 17.08.2024 року вказано, що денна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом) протягом всього строку, на який надається кредит, становить 1,49 % і розраховується наступним чином: 29200/20000)/09 х 100% (п. 9 Заявки).
Із цієї денної процентної ставки позивач розрахував загальні витрати за кредитним договором в розмірі 29200 грн (20000 х 1,49 % х 98 = 29 204), а саме: 1) проценти за 56 днів (перші 4 чергових періоди) в розмірі 16800 грн (20000 х 1,5 % х 56 = 16800), проценти за 42 дні (за інші чергові періоди) в розмірі 8400 грн (20000 х 1 % х 42 = 8400), а всього 25200 грн процентів за весь час користування кредитом, 2) комісію за надання кредиту в розмірі 1000 грн, 3) комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3000 грн.
Проте, застосування процентної ставки в розмірі 1,49 % протягом всього строку дії кредитного договору є порушенням вимог Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 року, і яким внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII.
Законом № 3498-IX від 22.11.2023 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» був доповнений пунктом 17, згідно якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", було установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (до 20.08.2024 включно); починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX - 1% (з 21.08.2024).
У заявці кредитного договору, у відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцент) кредитного договору № 14.08.2024-100001728 (кредитної лінії) від 17.08.2024 року та у Паспорті споживчого кредиту вказано, що загальні витрати за кредитом становлять 29200 грн, які включають проценти за 98 днів користування кредитом в розмірі 25200 грн, комісію за надання кредиту в розмірі 1000 грн та додаткову комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3000 грн.
Саме із суми загальних витрат за кредитом позивачем розрахована денна процентна ставка в розмірі 1,49 %, яка застосована протягом всього строку дії кредитного договору, тобто з 17 серпня 2024 року по 22 листопада 2024 року включно.
Але, згідно Закону № 3498-IX від 22.11.2023 року максимальний розмір денної процентної ставки за договорами, укладеними з 24 січня 2024 року (дата набрання чинності Законом 3498-IX) не повинен перевищувати: з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно - 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року - 1 %.
Отже, укладення договору споживчого кредиту на умовах застосування з 21 серпня 2024 року по 22 листопада 2024 року більшої, ніж 1,00 % денної процентної ставки, є порушенням позивачем, як надавачем фінансових послуг, вимог Закону № 3498-IX, починаючи з 24 січня 2024 року, який протягом 30 днів в моменту набрання чинності Законом № 3498-IX повинний був привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.
Таким чином, враховуючи, що максимальний розмір денної процентної ставки з 21 серпня 2024 року не може перевищувати 1 %, сума загальних витрат за кредитним договором, яку позивач має право стягнути з відповідача за кредитним договором № 14.08.2024-100001728 (кредитної лінії) від 17.08.2024 року (з урахуванням процентів, комісії та додаткової комісії) становить 19 992,00 грн, а саме: 1192, 00 грн за період з 17 серпня 2024 року по 20 серпня 2024 року (за 4 дні)(20000 х 1,49 % х 4 = 1192); 18800 грн за період з 21 серпня 2024 року по 22 листопада 2024 року (за 94 дня) (20000 х 1 % х 94 = 18800).
Отже, з відповідача на користь позивача може бути стягнуто 39992 грн, а саме: 20 000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 19 992,00 грн - загальні витрати за кредитом, які включають проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/ або супутні послуги кредитодавця за весь строк дії кредитного договору.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за неустойкою за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання в розмірі 10000 грн, позивач посилається на те, що Законом № 3498-IX виключений пункт 6-1 Закону України «Про споживче кредитування», а тому за договорами, укладеними з 24 січня 2024 року, кредитором дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань.
Проте, зазначене позивачем не є підставою для стягнення нарахованої неустойки, оскільки до теперішнього часу є чинним пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 39992 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 20000 грн та заборгованості за загальними витратами за кредитом в розмірі 19992 грн, в задоволенні інших позовних вимог позивачу належить відмовити.
Також позивач просить стягнути з відповідач судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору в сумі 2422, 40 грн.
Оскільки відповідач визнає позовні вимоги в розмірі 39992,00 грн., що становить 67,55 % від ціни позову (59200 грн), то судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, а саме в розмірі 1636,33 грн (2422,40 грн х 467,35%) (а.с. 45-53).
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Ларіонов К.О. надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Відповідно до паспорту кредитного договору процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1.49% = (29200/20000)/98 ? 100%.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку.
Отже, обрахування загальних витрат за споживчим кредитом базуються на припущені, що позичальник буде виконувати свої зобов'язання належним чином, а саме згідно графіку платежів. У випадку належного виконання кожного окремого зобов'язання згідно графіку платежів кошти погашали б вимоги позивача у відповідності до частині 1 статті 534 ЦК України, таким чином було б погашено першочергово комісію та проценти, а решта коштів погасила б базу розрахунку. У випадку належного виконання зобов'язання проценти наступного чергового періоду були б обраховані враховуючи зменшену базу розрахунку.
Тобто, положення паспорту споживчого кредиту стосовно формули обрахування денної процентної ставки, застосовуючи загальні витрати за споживчим кредитом, були додані у відповідності вимог Закону України “Про споживче кредитування» мають інформаційно-орієнтовний характер, та обраховуються на припущенні належного виконання зобов'язання позичальником.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти законності розміру процентної ставки, передбаченої в кредитному договорі, що спростовується пунктом 17 Прикінцевих положень Законом України “Про споживче кредитування», а саме: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів -2,5 %; протягом наступних 120 днів -1,5 %, набув чинності 24.12.2023. Отже, денна процентна ставка у 1,5 % є застосованою та законною для договорів, укладених до 20 серпня 2024 року, при цьому кредитний договір 14.08.2024-100001728 був укладений 14.08.2024 року.
Відповідач заперечує вірність розрахунку спірної заборгованості, проте не зробив власного, а відтак вести мову предметно про конкретні суми не доводиться.
Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.
Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов'язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв.
Щодо комісії, то у заявці кредитного договору (кредитної лінії) зазначено: комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - комісія за надання, комісія; економічна сутність - плата за надання кредиту) - 1000 грн. Комісія за надання нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів».
Відтак, комісія пов'язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу.
З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «Швидко Гроші»), уникнувши додаткових витрат.
У заявці кредитного договору (кредитної лінії) зазначено: «Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - "Комісія за обслуговування", "Комісія") - 1000 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит».
Отже, комісія за обслуговування пов'язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме:
1) організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки
позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях,
2) забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях,
3) забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для
входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях,
4)забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу,
5)консультаційні послуги,
6)інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.
Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.
Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов'язується їх виконувати.
Щодо неустойки: Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до ЗУ "Про споживче кредитування", зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень.
Так, відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування" у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань.
Кредитний договір з відповідачем був укладений 14.08.2024 року, тобто після набуття чинності змін до ЗУ "Про споживче кредитування", а тому вимога позивача про стягнення неустойки є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як ЗУ "Про споживче кредитування" є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування.
Відповідно до умов кредитного договору, з відповідачем був укладений саме споживчий кредитний договір, тобто у кредит були отримані гроші для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. а тому в цьому випадку мають застосовуватись саме норми ЗУ "Про споживче кредитування".
Зважаючи на викладене, неустойка за прострочення відповідачем виконання зобов'язання є правомірною та підлягає стягненню (а.с. 62-67).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.08.2024 року ОСОБА_1 на підставі заявки, яка є невід'ємною частиною договору, уклав з ТОВ «Споживчий центр» електронний кредитний договір № 14.08.2024-100001728та отримав кредит в розмірі 20000грн, строком на 98 днів, тобто до 22.11.2024 року (а.с. 21-27). Договір підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором Е588.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит. Вказані кредитні кошти перераховані на електронний рахунок відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою iРay.ua про перерахування коштів 17.08.2024 року на картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі - НОМЕР_2 (а.с. 19).
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі.
Разом з тим, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на22.11.2024 року становить 59200 грн, що складається з: 20000 грн - тіло кредиту, 25200 грн - проценти, 1000 грн - комісія, 3000 грн - додаткова комісія, 10000 грн - неустойка за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання (а.с. 11).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частиною 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронні довірчі послуги».
ОСОБА_1 17.08.2024 року електронним цифровим підписом - одноразовим ідентифікатором Е588, підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, графік платежів, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 20000 грн, а отже акцептовано умови договору (а.с. 21-27).
Відповідно до ст. ст. 525-526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.
Посилання відповідача про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 39 992 грн у відзиву на позов ( а.с.46) судом до уваги не приймається, так як спростовується умовами кредитного договору від 14.08.2024 року
( а.с.21-27) укладеного сторонами і погодженими із відповідачем, перерахуванням грошових коштів відповідно умов договору на користь ОСОБА_1 та довідкою розрахунком про стан заборгованості відповідача
( а.с.11-18)
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за договором не виконує, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, на день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом, суду не надано, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а.с. 30).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 128, 131, 133, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( НОМЕР_3 , прож.: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 , місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032) заборгованість за кредитним договором № 14.08.2024-100001728 від 17.08.2024 року у розмірі 59200 грн, з яких: 20000 грн - тіло кредиту, 25200 грн - проценти, 1000 грн - комісія, 3000 грн - додаткова комісія, 10000 грн - неустойка за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( НОМЕР_3 , прож.: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 , місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги сторонами до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Іщенко І.М.