справа № 179/1586/25
провадження № 3/179/900/25
28 жовтня 2025 року с-ще Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з відділення поліції № 1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 446685 від 23.09.2025, 23.09.2025 о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 вчинив конфлікт, в ході якого висловлювався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Так, у судове засідання, призначене на 09.10.2025, викликався ОСОБА_1 , однак до суду не прибув, будучи повідомленим належним чином про місце, день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Судом також виносилися постанови про привід ОСОБА_1 у судові засіданні, призначені на 21.10.2025 та 28.10.2025, які поліцією не виконана, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду не доставлено.
Судом вживались усі можливі процесуально передбачені заходи з метою забезпечення участі ОСОБА_1 у судових засіданнях та реалізації ним свого права на доступ до правосуддя, однак забезпечити його участь у судовому засіданні не виявилось можливим з незалежних від суду причин.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Крім того, за змістом диспозиції ст. 173 КУпАП обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством.
При цьому імперативною складовою наявності в діях особи адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є те, що дії особи повинні порушувати громадський порядок і спокій громадян.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено наслідки за вчинення хуліганських дій, як порушення громадського порядку і спокою громадян.
З матеріалів справи вбачається, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник в АДРЕСА_2 , яке не є громадським місцем у розумінні ст. 173 КУпАП, що виключає можливість інкримінувати дії ОСОБА_1 за вказаною статтею.
Сам лише факт висловлювання особою нецензурної лайки без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. А таких наслідків матеріали справи не містять.
Зокрема, якщо дії особи були викликані неприязними відносинами до певної особи, як довго триваючими так і тими, які виникли раптово, в тому числі і у випадку неправомірної поведінки особи, то такі не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Нецензурна лайка між особами, які знаходяться в неприязних стосунках, без наслідків порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 таких дій, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Наведене дає підстави стверджувати про те, що мотив дій ОСОБА_1 , які проявились в висловлюваннях нецензурною лайкою в сторону гр. ОСОБА_2 , був не хуліганський, а особиста неприязнь, яка могла мати і раптово виниклий характер, що вказує на відсутність в його діях як хуліганського мотиву зокрема, так і суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП в цілому.
Більше того, вчинення правопорушення у громадському місці передбачає наявність очевидців такої події. Однак у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 446685 від 23.09.2025 свідки вчиненого ОСОБА_1 правопорушення в графі «Свідки» не зазначені.
За змістом ст. 279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення, тобто, суд має здійснювати судовий розгляд справи в межах протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки суті зазначеного в ньому адміністративного правопорушення, яке висувається особі та під час підтвердження обставин описати їх в своєму рішення.
Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві.
Суддею звертається увага на те, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі кваліфікацію адміністративного правопорушення, фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При розгляді даної справи суддя зауважує на тому, що доказова база, яка долучена до протоколу, ґрунтується лише на письмових поясненнях ОСОБА_2 , яка є заявницею, та рапорті інспектора СРПП відділення поліції № 1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Скляра С., та не підтверджується будь-якими доказами, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б давали правові підстави для висновку про вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Встановлені при розгляді справи обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Таким чином, всі обставини поведінки ОСОБА_1 , які були встановлені судом, не свідчать про хуліганський мотив його дій, що такі дії були вчинені саме з мотивів неповаги до громадського порядку і спокою громадян, при скупченні людей, не свідчать про прагнення останнього показати зневагу до існуючих правил поведінки в суспільстві, що були безпричинними та порушували громадський порядок і спокій громадян, а тому дії ОСОБА_1 не утворюють об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, якими доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і таких доказів не здобуто в ході судового розгляду, тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу означеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247 п.1, 280, 283-284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: А.О. Чорна