Єдиний унікальний номер 205/15777/25
Номер провадження 1-кс/205/2072/25
24 жовтня 2025 року
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотанням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зобов'язання доставити його до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення його волі та зобов'язання його звільнити в порядку ст.206 КПК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_3
17 жовтня 2025 року Електронною поштою до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшло вищезазначене клопотання.
Згідно наданого клопотання засуджений ОСОБА_3 просить зобов'язати адміністрацію ДУ «Дніпровська виправна колонія № 89» доставити його до слідчого судді Новокодацького районного суду міста Дніпра за процедурою "Habeas corpus"; зобов'язати за процедурою "Habeas corpus" адміністрацію ДУ «Дніпровська виправна колонія № 89» звільнити засудженого ОСОБА_3 .
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 клопотання про зобов'язання доставити ОСОБА_3 до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення його волі та зобов'язання його звільнити в порядку ст.206 КПК України, на основі процедури "Habeas corpus", підтримали, просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 , оскільки на даний час відсутні підстави для її задоволення, вказав, що ОСОБА_3 засуджений до довічного позбавлення волі та законно утримується в виправній колонії № 89.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.
Вироком судової колегії у кримінальних справах Дніпропетровського обласного суду від 12 червня 2001 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених за п. п. «а», «г», «е», «з» ст. 93, ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 193, ч. 1 ст. 222 КК України (в редакції 1960 року) та відповідно до ч. 1 ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) остаточно визначено ОСОБА_3 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є особистою власністю, із відбуттям призначеного покарання в тюрмі суворого режиму.
Ухвалою колегії суддів палати Верховного Суду України з кримінальних справ від 15.01.2002 року дії ОСОБА_3 перекваліфіковано зі ст. 142 ч. 3 КК України 1960 р. на ч. 3 ст. 187 КК України 2001р., зі ст. 193 ч. 3 КК України 1960р. на ч. 3 ст. 357 КК України 2001р., зі ст. 222 ч. 1 КК України 1960р. на ч. 1 ст. 263 КК України 2001р., виключено зі ст. 140 ч. 2 КК України 1960р. рішення суду про конфіскацію майна засудженого. За сукупністю злочинів передбачених ст. 93 п. п. «а», «г», «е», «з» КК України 1960, ст. ст. 187 ч. 3, 263 ч. 1, 185 ч. 3 КК України 2001р. та ст. 140 ч. 2 КК України 1960р., остаточно визначено ОСОБА_3 довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Вказаний вирок набрав законної сили 15.01.2002 р.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.05.2002 року, уточнено вирок Дніпропетровського обласного суду від 12 червня 2001 року, визначено засудженому ОСОБА_3 початок строку відбування покарання з 28.06.1999 року.
Порядок кримінального провадження визначений законодавцем у ст. 1 КПК України, згідно якої, на території України порядок кримінального провадження визначається Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, кримінальним процесуальним законом та іншими законами України.
Норми кримінального процесуального закону України зобов'язують суддю діяти виключно в межах своїх повноважень, передбачених процесуальним законом, та приймати рішення керуючись загальними приписами ст. 370 КПК України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Статтею 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30 червня 1993 року № 3352-XII визначено, що попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
В свою чергу, "Habeas corpus"- це правова процедура, судовий наказ, який вимагає, щоб арештованого було доставлено до судді або суду. Правило "Habeas corpus" гарантує звільнення ув'язненого від незаконного тримання під вартою ( тобто тримання під вартою за відсутності достатніх підстав або доказів). Фактично це - презумпція неправомірного затримання особи, що випливає з принципу особистої недоторканості.
Питання про наявність або відсутність підстав для продовження тримання під вартою засудженого, котрий відбуває покарання, може бути вирішено ОСОБА_6 за результатами розгляду заяви про перегляд судових рішень
Таким чином, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 є засудженою особою (не є підозрюваним чи обвинуваченим) та відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі за вироком, що набрав законної сили і на даний час попереднє ув'язнення до нього не застосовується, а тому вимога про звільнення його з-під варти, з якою ОСОБА_7 звернувся саме до слідчого судді з заявою про звільнення його з-під варти по процедурі "Habeas corpus", що не передбачено нормами Кримінального процесуального законодавства, є безпідставною.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України суд зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Норми кримінального процесуального закону України зобов'язують суддю діяти виключно в межах своїх повноважень, передбачених процесуальним законом, та приймати рішення керуючись загальними приписами ст. 370 КПК України.
Оскільки ні КК України, ні КПК України не передбачено порядку та процедури розгляду слідчим суддею заяви засудженого про звільнення засудженого з-під варти за процедурою "Habeas corpus" та суд не вправі перебирати на себе повноваження, що не властиві суду, на даний час відсутні підстави для звільнення з-під варти засудженого ОСОБА_3 за процедурою "Habeas corpus", оскільки він є особою, яка відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі, а не є арештованим згідно запобіжного заходу.
У зв'язку з чим, слідчий суддя доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 за її безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 206, 309-310, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотанням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зобов'язання доставити його до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення його волі та зобов'язання його звільнити в порядку ст.206 КПК України - відмовити.
Повний текс ухвали оголошений 27.10.2025 року о 15.00 год.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1