Справа № 177/3102/25
Провадження № 1-кп/177/245/25
28 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025046230000238, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2025 року з доданими до нього матеріалами, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколово Новомосковського району Дніпропетровської області, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, пенсіонера, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,-
Органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлено, що згідно п. 2 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою КМ України № 340 від 08.05.1993 року, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія або яка була позбавлена права на керування транспортним засобом чи здійснила обмін посвідчення водія протягом двох років з дати його видачі, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС.
Так, ОСОБА_3 , приблизно у 2024 році (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, достовірно знаючи, що посвідчення водія оформлюється та видається засобами Єдиного державного реєстру єдиної інформаційної системи МВС (далі Єдиний державний реєстр МВС) і виготовляється на бланку та або з електронній формі, після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС (далі - територіальні сервісні центри МВС), всупереч Положенню отримав від невстановленої дізнанням особи підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , заповнене на його ім'я та яке надавало йому право керування транспортним засобом категорії «В», після чого став зберігати його при собі з метою подальшого використання при керуванні транспортним засобом.
22.07.2025 приблизно о 16:40 год ОСОБА_3 , рухаючись за кермом транспортного засобу ВАЗ 2106, днз НОМЕР_2 , на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений співробітниками ВРПП Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області на ділянці місцевості поблизу магазину «Монах», розташованого за адресою: с. Кривбас, вул. Вокзальна, 1 станція Гейківка, що в Криворізькому районі, Дніпропетровської області, яким на законну вимогу пред'явити документ, що надає право керувати вказаним транспортним засобом, діючи умисно, маючи намір на використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 заповнене на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 25.12.2024 органом ТСЦ 8041 є підробленим, а саме згідно з висновком експерта №СЕ-19/104-25/30591-ДД від 05.08.2025: не відповідає за способами друку та наявністю спеціальних елементів захисту бланкам посвідчень водія встановленого зразка (виготовленим на ПК «Україна»), пред'явив вищевказаний завідомо підроблений документ.
Зазначені умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.4 ст. 358 КК України, за ознаками - використання завідомо підробленого документа.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , ознайомившись з матеріалами дізнання, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.
Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить клопотання прокурора викладене в обвинувальному акті щодо його розгляду в порядку спрощеного провадження та заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч.4 ст. 358 КК України, за ознаками використання завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання останнього.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 50, 52), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.п. 51), пенсіонер за віком (а.п.48), за місцем проживання характеризується позитивно (а.п. 54).
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому в межах санкції інкримінованої статті у виді штрафу.
Суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та піддати покаранню у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваний мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведенні судової технічної експертизи документів № СЕ-19/104-25/30591-ДД від 05.08.2025 у сумі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок (а.п. 18).
Речові докази:
- посвідчення водія серії НОМЕР_1 , заповнене на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поміщене до сейф-пакету Національної поліції України 5098591 та зберігається в матеріалах кримінального провадження (а.п. 23), після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження № 12025046230000238 від 23.07.2025 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 177/3102/25 (провадження № 1-кп/177/245/25).
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання, в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Криворізький районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1