Справа № 203/6650/25
Провадження № 1-кс/0203/4675/2025
23 жовтня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, раніше не судимої, із середньою освітою, незаміжньої, маючої на утриманні малолітню дітину, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2
заявленого у кримінальному провадженні №12024041030003304, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, -
22 жовтня 2025 року старший слідчий СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернулася до Центрального районного суду міста Дніпра з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в сумі 242 240,00 грн.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що ОСОБА_5 підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні, збуті та у придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, за що передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 307 КК України.
Необхідність застосування до підозрюваної саме такого виду запобіжного заходу слідчий мотивував наявністю ризиків її переховування від органу досудового розслідування або суду; знищення, схову, спотворення будь-яких речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливу на свідків у кримінальному провадженні; продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, вчинення іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі.
Підозрювана та її захисник просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваної, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що за вказаними вище обставинами 26.09.2024 відкрите кримінальне провадження №12024041030003304.
21.10.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та вручено повідомлення про підозру від 21.10.2025 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, що враховуються при його обранні, визначені ст.ст.177,178 КПК України.
Згідно ч.ч.1,4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Перевіряючи доводи клопотання та заперечення сторони захисту, слідчий суддя враховує, що наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, питання остаточної кваліфікації дій, а на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення відповідного злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, та дають вагомі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у їх вчиненні ОСОБА_5 .
Також слідчий суддя враховує, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 на підставі вагомих доказів повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній в разі визнання її винною у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та усвідомлення нею можливості засудження до позбавлення волі на тривалий термін, може бути мотивом та підставою для вчинення дій з переховування від органів досудового розслідування та суду і є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків такого переховування.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення слідчий суддя вважає недоведеним з огляду на процесуальну поведінку підозрюваної та те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.
Ризики, передбачені п. п. 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, також на думку слідчого судді є недоведеними, оскільки у кримінальному провадженні зібрано достатню кількість доказів, у тому числі і під час проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 23.09.2025 обшуку, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні; до клопотання надані протоколи допиту двох свідків, які приймали участь під час проведення зазначеного обшуку, тому підстави вважати, що підозрювана буде здійснювати на них вплив мінімізовані.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків вчинення підозрюваною дій, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
За правилами, встановленими частиною 1 статті 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи процесуальну поведінку підозрюваної, те, що на її утриманні перебуває малолітня дитина, її матеріальний стан, слідчий суддя вбачає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400,00 грн.
Керуючись статтями 176, 182, 183, 193, 194, 196, 369 - 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявленого у кримінальному провадженні №12024041030003304, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком на 58 (п'ятдесят вісім) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.12.2025 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400,00 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти під заставу, покласти на неї на строк до 19.12.2025 наступні обов'язки:
-прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, перебування;
-утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого їй злочину, та іншими особами, визначеними слідчим чи прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
Попередити підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваної може бути застосований запобіжний захід у виді застави у більшому розмірі або інший запобіжний захід з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Строк дії ухвали визначити до 19.12.2025 включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 28.10.2025 року о 17 годині 20 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1