Справа № 202/7610/25
Провадження № 2-а/202/74/2025
24 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Маринін О.В., за участі секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП,
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, обґрунтувавши свої вимоги тим, що постановою інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області м. Тернопіль серія ЕНА № 5319242 від 26 липня 2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. грн. 00 коп. за ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що 26 липня 2025 року приблизно о 10 годині, рухався керуючи транспортним засобом MITSUBISHI OUTLANDER, номер НОМЕР_1 , трасою ТЕРНОПІЛЬСЬКА, ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ, М-30 (СТРИЙ-УМАНЬ ДНІПРО-ІЗВА), 191, водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, де на стаціонарному блок посту був зупинений працівниками поліції, чим порушив вимоги п. 2.3. ПДР України.
Вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, оскільки ОСОБА_1 був пристебнутий ременем безпеки. На вимогу про зупинку, прийнявши усі міри для зупинки, він увімкнув аварійні сигнали та зняв ремінь безпеки для зручності спілкування з поліцейським, бо знав що поліцейські та військові ще будуть перевіряти його автомобіль. Підійшов поліцейський та не назвавши причину зупинки, почав вимагати документи. На вимогу поліцейського Позивачем, було надано посвідчення водія та страховий поліс. Перевіривши усі документи поліцейський заглянув у автомобіль і побачив що Позивач не був пристебнутий ременем безпеки. Після чого відразу повідомив, що Позивач скоїв правопорушення, за що будуть складені відповідні документи. Позивач почав сперечатися і пояснив, що коли він їхав він був пристебнутий, а коли зупинився то відстібнув ремені безпеки. Але поліцейський пояснив, що свої доводу Позивач буде пояснювати в суді. Розгляду справи не було, прав роз'яснено не було, відео доказів надано не було. Ні протоколу ні Постанови поліцейським надано не було. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням поліцейського інспектора, бо вважає себе невинним, постанову серія ЕНА № 5319242 від 26 липня 2025 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповними з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи.
07.10.2025 року представником відповідача Лобач М.В. було надано відзив на позовну заяву,який прийнято судом, відповідно до якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відеозаписом з нагрудної камери о 12:15:30 год., зафіксовано рух автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 , а також на цьому ж відеозаписі зафіксовано, що він під часу руху був не пристебнутий ременем безпеки, всупереч вимогам п. 2.3.в ПДР України, за що і був притягнутий до адміністративної відповідальності. Відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського зафіксовано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Згідно ст. 278, 279, 280 КУпАП позивачу повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Після чого поліцейськими позивачу було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, положення статей 307, 308 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі статтями 287, 289 КУпАП, що підтверджується відеозаписом. Після ознайомлення з положеннями вищезазначених статей, позивач жодних клопотань не заявляв. Позивач на місці зупинки під час спілкування з працівниками поліції повідомив, що не пристебнувся паском безпеки, тому що сів за кермо лиш 10 хв. тому. Таким чином, визнавав факт правопорушення та не висловлював жодних заперечень. Вказане спростовує доводи позивача, які наведені у позовній заяві, оскільки такі пояснення позивача надані з метою уникнення від адміністративної відповідальності. Інспектором при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимог ст. 245, 279, 280, 285 КУпАП. Проведено своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, з'ясовано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Постанова винесена на місці у присутності позивача з дотриманням норм ст. 283, 251, 252 КУпАП. Позивач самостійно відмовився від отримання копії постанови, про що повідомив працівника поліції, що не буде отримувати копію постанови.
На підтвердження зазначених обставин, представником позивача в електронному кабінеті прикріплено й сам відеозапис із з нагрудної камери поліцейського.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Судом встановлено, що постановою інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області м. Тернопіль серія ЕНА № 5319242 від 26 липня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. грн. 00 коп. за ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що 26 липня 2025 року приблизно о 10 годині, рухався керуючи транспортним засобом MITSUBISHI OUTLANDER, номер НОМЕР_1 , трасою Тернопільська, ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ, М-30 (СТРИЙ-УМАНЬ ДНІПРО-ІЗВА), 191 він керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, де на стаціонарному блок посту був зупинений працівниками поліції, чим порушив вимоги п. 2.3. ПДР України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими, а пунктом 1.4. визначено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 2.3 в) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Частиною 5 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, а саме накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Так, в якості доказу, представником відповідача долучено копію відеозапису із нагрудної камери поліцейського.
Судом досліджено наданий відеозапис та встановлено, що під час зупинки, ОСОБА_1 не був пристебнутий ременями безпеки (власне, як і пасажирка на передньому пасажирському сидінні). Водночас, суд зауважує, що версій стосовно того, що ОСОБА_1 зняв ремінь безпеки для зручності спілкування з поліцейським позивач не висував та не заперечував факт не використання ременів безпеки.
При цьому, судом звернуто увагу також на той факт, що, бажаючи уникнути відповідальності, ОСОБА_1 намагався заперечити сам факт керування транспортного засобу, в подальшому висунув версію про те, що пересів за кермо за 10 хвилин до зупинки.
Судом не сприймаються дані аргументи позивача, оскільки вони спростовуються відеозаписом, а ПДР України на водія покладено обов'язок перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, а на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Водночас, після зауваження поліцейського, як сам ОСОБА_1 , так і його пасажирка пристебнулися.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.
Таким чином, позивачем не надано суду будь яких належних та достовірних доказів, які б спростували факти, викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, в той час як відповідач, на якого Законом покладено обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення свій обов'язок виконав, довівши наявність в діях позивача складу правопорушення та законність постанови.
З приводу тверджень представника позивача про те, що розгляду справи не було, права позивачу не роз'яснено та не вручено ні протоколу, ні постанови, суд зазначає, що відеозаписом зафіксовано, повідомлення про розгляд справи, оголошення прав та порядку оскарження постанови, запропоновано отримати копію постанови, на що сам ОСОБА_1 відповів відмовою від підпису та отримання копії постанови.
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною, зміст постанови відповідає вимогам ст.283 КУпАП, підстави для її скасування відсутні.
Крім того, суд, зважаючи на судову практику, викладену у постанові ВС від 31.10.2019 у справі № 266/3228/16-а, вважає необхідним зазначити, що суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Зважаючи, що сфера застосування статті 22 КУпАП (звільнення особи від адміністративної відповідальності за малозначності вчиненого правопорушення) поширюється саме на орган, уповноважений вирішувати справу, підстав для застосування ст.22 КУпАП у суду відсутні.
Зважаючи, що в задоволенні позову відмовляється, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.14-1, 14-2, 132-1 ч.2, 247, 251, 258, 268, 283, 284, 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 9, 90, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП - відмовити, постанову інстпектора поліції Управління патрульної поліції Тернопольської області серія ЕНА № 5319242 від 26 липня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 , 23.03.2005 року до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 5 ст. 121 КУпАП залишити без змін.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя О. В. Маринін