Справа № 202/8485/25
Провадження № 2/202/4713/2025
Іменем України
28 жовтня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.
за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
02 вересня 2025 року представник ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкова М. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 907371491 від 24.11.2021 року в загальному розмірі 20465,80 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 24 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 907371491 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 6000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, які він зобов'язався повернути, сплативши проценти за користування кредитом, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Всупереч умов кредитного договору, відповідач не повернув отримані кредитні кошти й не сплатив інші, передбачені договором, платежі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість.
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, за умовами якого, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги за кредитним договором № 907371491 від 24.11.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року, за умовами якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором № 907371491 від 24.11.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило, а ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 907371491 від 24.11.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 907371491 від 24.11.2021 року. Відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення наданого йому кредиту й має заборгованість перед позивачем в розмірі 20465,80 гривень, з яких: 6000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 14465,80 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 03 вересня 2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.
Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, натомість в прохальній частині позовної заяви зазначив, що просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та не заперечує про ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.
Судом встановлено, що 24 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір № 907371491 (далі - кредитний договір), за умовами якого Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 6000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, строком до 65 днів, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути Кредит й сплатити проценти за користування ним в розмірі процентної ставки 1,98 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.
Договір № 907371491 від 24 листопада 2021 року укладений в електронній формі, за допомогою ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV8ХВ35.
Відповідно до Кредитного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № справа № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).
Тобто, судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - www.moneyveo.ua, надав всі необхідні дані для встановлення особи й оформлення договору, та шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV8ХВ35, підписав електронний Договір № 907371491 від 24 листопада 2021 року, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що Договір № 907371491 від 24 листопада 2021 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Отже, між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ЦК України, Законом України «Про електрону комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис» та Законом України «Про споживче кредитування»
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6000грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника, номер якої зазначено при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується платіжним дорученням № 19cbcdb3-d285-40de-80b1-9e3fe11d4f6c від 24.11.2021 року
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість.
Щодо наявності у ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до відповідача за договором № 907371491 від 24 листопада 2021 року, суд зазначає наступне.
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, за умовами якого, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги за кредитним договором № 907371491 від 24.11.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року, за умовами якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором № 907371491 від 24.11.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило, а ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 907371491 від 24.11.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Отже, до ТОВ «Юніт Капітал» відповідно до укладених Договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року з додатковими угодами до нього, № 30/1023-01від 30.10.2023року, № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 907371491 від 24 листопада 2021 року.
Після отримання права вимоги відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за договором не виконував і має непогашену заборгованість Договором № 907371491 від 24 листопада 2021 року, в розмірі 20465,80 гривень, з яких: 6000 гривень - тіло кредиту; 14465,80 гривень - заборгованість за процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання та згідно матеріалів справи має заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 20465,80 гривень. При цьому, в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б підтверджували виконання нbv зобов'язань за договором, чи спростовували доводи, наведені позивачем, зокрема й наданий розрахунок заборгованості.
За таких обставин, враховуючи, що в установлені договором строки відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення заборгованості, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача, який є правонаступником кредитодавця, заборгованість за договором № 907371491 від 24 листопада 2021 року, в розмірі 20465,80 гривень, з яких: 6000 гривень - тіло кредиту; 14465,80 гривень - заборгованість за процентами.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що з урахуванням застосування наслідків недійсності правочину, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Між АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року. В пункті 3.6 даного Договору сторони погодили, що сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта. Також, 05.06.2025 року між АБ «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка А.І. та ТОВ «Юніт Капітал» в особі Директора Хлопкової М.С. укладено Додаткову угоду № 25770568295 до Договору про надання правничої допомоги 05/06/25-01 від 05.06.2025 року.
Обсяг виконаних робіт визначений в Акті прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року, який є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги 05/06/25-01 від 05.06.2025 року. Згідно з даним актом, позивачу надано правову допомогу на суму 7000,00 гривень.
Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Також, за звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем ТОВ «Юніт Капітал» були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 гривень.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки позов підлягає задоволенню, у відповідності до ст.ст. 137,141 ЦПК України, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4, літ.А, офіс 10, заборгованість за Договором № 907371491 від 24 листопада 2021 року, в розмірі 20465,80 гривень, з яких: 6000 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 14465,80 гривень - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4, літ.А, офіс 10, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо повне рішення не було вручено позивачу у день його проголошення або складення, останній право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Мачуський