Справа № 199/14533/25
(1-кп/199/1383/25)
іменем України
28 жовтня 2025 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, відомості про яке 10.10.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025047220000418, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпропетровська, громадянки України, з середньою освітою, працюючою в магазині «Чумацькі напівфабрикати» на посаді продавця продовольчих товарів, не заміжньою, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб не має, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч.1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України,
1. Суд уважає встановленим, що 03 лютого 2025 року близько 11 години 40 хвилин ОСОБА_3 перебувала на своєму робочому місці в магазині «Чумацькі напівфабрикати», який розташований за адресою: місто Дніпро, вул. Березинська, буд. №25-Б, де вона працює продавцем продовольчих товарів.
Цього ж дня, до приміщення магазину зайшла невстановлена особа, яка в ході спілкування, запропонувала придбати ОСОБА_3 підроблену особисту медичну книжку.
Згідно з Порядком проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559, Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 1-ОМК «Особиста медична книжка», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 150 від 21 лютого 2013 року, та Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року, встановлено обов'язковий медичний огляд в закладі охорони здоров'я для працівників, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення.
У зв'язку з вимогами діючого законодавства України ОСОБА_3 з метою можливості перебувати на посаді продавця продовольчих товарів в магазині «Чумацькі напівфабрикати», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, буд. № 25Б, була зобов'язана пройти профілактичний медичний огляд і мати при собі особисту медичну книжку, яка підтверджує проходження профілактичного медичного огляду.
Оскільки ОСОБА_3 не мала наміру офіційно проходити такий медичний огляд у неї виник умисел на придбання підробленої особистої медичної книжки, яка видається установою, що має право видавати такий документ, а саме закладом охорони здоров'я, де проводився медичний огляд і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб.
Так, 03 лютого 2025 року ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на пособництво у підробці офіційного документа, а саме особистої медичної книжки, яка б мала неправдиві відомості про проходження обов'язкового медичного огляду, надала невстановленій особі свої особисті анкетні дані для заповнення підробленої особистої медичної книжки.
В подальшому, 07 лютого 2025 року близько 15 години 00 хвилин невстановлена особа, перебуваючи в магазині «Чумацькі напівфабрикати», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, буд. №25-Б, передала ОСОБА_3 підроблену особисту медичну книжку серії 1ААВ № 590207, в якій у графі «М.П.» нанесено підроблений відбиток печаті із реквізитам Державний заклад «Багатопрофільна спеціалізована лікарня №1», вписано кульковою ручкою синього кольору на зовнішній частині першої сторінки анкетні дані ОСОБА_3 , за яку остання надала зазначеній невстановленій особі грошову винагороду у сумі 400 (чотириста) гривень та почала зберігати при собі з метою подальшого використання.
2. 10 жовтня 2025 року близько 10 години 30 хвилин ОСОБА_3 перебувала на своєму робочому місці в магазині «Чумацькі напівфабрикати», який розташований за адресою: місто Дніпро, вул. Березинська, буд. №25-Б, де вона працює продавцем продовольчих товарів.
У цей час з метою перевірки дотримання правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених Наказом № 185 від 11.07.2003 Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, працівники поліції витребували у ОСОБА_3 особисту медичну книжку для перевірки проходження медичної комісії, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2002 № 280 (у редакції наказу Міністерства здоров'я України від 21.02.2013 № 150).
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на використання підробленого офіційного документа, а саме придбаної раніше підробленої особистої медичної книжки, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, на вимогу співробітників поліції, надала для перевірки підроблену особисту медичну книжку серії 1ААВ № 590207.
Під час перевірки вищевказаної медичної книжки у старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 , виник сумнів щодо дійсності вказаного документу, через що останнім було викликано СОГ відділу поліції №1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.
Так, 10 жовтня 2025 року в період часу з 11 години 35 хвилин по 12 годину 00 хвилин, в ході проведення огляду документа, дізнавачу СД відділу поліції № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 - ОСОБА_3 у присутності двох понятих добровільно надала підроблену медичну книжку серії 1ААВ № 590207.
Згідно з довідкою наданою адміністрацією Дніпровського державного медичного університету «Університетська лікарня» зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , медичний огляд з метою отримання особистої медичної книжки не проходила, відповідно особиста медична книжка серії 1ААВ № 590207 їй не видавалась.
Крім того, відбиток круглої печатки «Державний заклад спеціалізована багатопрофільна лікарня №1 «Україна» «Міністерства охорони здоров'я України «і.к. 1488093» «ПОЛІКЛІНІКА», розташований у графі «М.П. Керівник закладу охорони здоров'я» на 2-й сторінці особистої медичної книжки серії 1ААВ №590207, форми первинної облікової документації №1-ОМК, заповненої на ім'я ОСОБА_3 , нанесено не круглою печаткою «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «УКРАЇНА» «УНІВЕРСИТЕТСЬКА ЛІКАРНЯ», і.к. 02010681 «КОНСУЛЬТАТИВНА ПОЛІКЛІНІКА», експериментальні зразки відбитків якої надані на дослідження а іншим кліше печатки.
Відповідно, суд розглянув цей обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, установивши таке.
Із долучених до обвинувального акту матеріалів слідує, що обвинувачений був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, йому відомі наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України, у зв'язку з чим, прокурором був скерований до суду обвинувальний акт, в якому зазначено клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 302 КПК України.
Як наслідок обставини щодо учинення кримінального проступку, установлені органом досудового розслідування, сприймаються судом як дійсні.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:
- письмова заява підозрюваної ОСОБА_3 , яка складена в присутності її захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
- розписки підозрюваної ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_6 про отримання копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні,
- розписки підозрюваної ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_6 про отримання копій матеріалів дізнання;
- протокол роз'яснення права підозрюваної ОСОБА_3 , складеного в присутності її захисника ОСОБА_6 , на можливість розгляду в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні (в порядку ч. 2 ст. 302 КПК України).
За результатами дослідження змісту вказаних відповідних клопотань, заяв, протоколів, розписок та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені клопотання, заяви обвинуваченої, є нею не усвідомленими, не відповідають її внутрішній волі, а її процесуальна позиція сформувалася під дією будь-якого стороннього неправомірного впливу на неї або тиску.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченої:
- за ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ і який надає права з метою використання їх підроблювачем;
- за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.
При цьому, суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального проступку, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, уважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого дійсною та вірною.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК Україні особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основну мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Тобто, загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення принципів законності, обґрунтованості, індивідуалізації, гуманності і справедливості, співмірності покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.
При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, обставини його вчинення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків від кримінального проступку, відомості про особу обвинуваченого.
Так, суд, відповідно до ст. 66 КК України, враховує обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 : яка раніше не засуджувалася; свою провину визнала повністю; тяжких наслідків для суспільства, фізичних або юридичних осіб, державних інтересів, не настало; відсутні цивільні позови про відшкодування шкоди; не перешкоджала слідству; щиро каялась та дала критичну оцінку своєї злочинної поведінки, що характеризує її суб'єктивне ставлення як винної особи до вчиненого, та означає, що обвинувачена визнала свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дала правдиві свідчення, висловила жаль з приводу вчиненого, негативно оцінює свої злочинні дії, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Також суд, при призначенні покарання, враховує данні, які характеризують особу ОСОБА_3 , яка на обліку лікаря психіатра, нарколога не перебуває; має постійне місце реєстрації та проживання; характеризується позитивно; відсутні відомості про її притягнення до адміністративної відповідальності, відсутні інші відомості, які компрометують, відсутні у відношенні неї інші кримінальні провадження.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлені і на такі обставини сторона обвинувачення не посилається.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, є покарання у вигляді штрафу у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, на підставі 1 ст. 70 КК України, за сукупності злочинів,і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
Крім того, покарання у вигляді штрафу у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 р.).
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Вирішуючи питання про скасування арешту майна, Суд враховує наступне.
Під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2024 року накладено арешт на особисту медичну книжку серії 1ААВ № 590207, заповнену на ім'я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », визнану органом досудового розслідування речовим доказам відповідно до постанови від 10 жовтня 2025 року.
Суд вважає, що з огляду на припис ч. 4 ст. 174 КПК України має бути скасований арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 15.10.2024 року на особисту медичну книжку серії 1ААВ № 590207, заповнену на ім'я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », визнану органом досудового розслідування речовим доказам відповідно до постанови від 10 жовтня 2025 року.
На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта з боку Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України - 3565 гривень 60 копійок і складання висновку № СЕ-19/104-25/14713-ДД від 21.10.2025 року.
Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 302, 368-371, 373, 374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 358 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу:
- за ч. 4 ст. 358 КК України у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 358 КК України у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта з боку Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у розмірі 3565 гривень 60 копійок.
Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.10.2025 року на особисту медичну книжку серії 1ААВ № 590207, заповнену на ім'я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
У відповідності з п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України особисту медичну книжку серії 1ААВ № 590207, заповнену на ім'я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », визнану органом досудового розслідування речовим доказам відповідно до постанови від 10 жовтня 2025 року - знищити.
У відповідності з ч. 5 ст. 53 КК України, у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
28.10.2025