Справа №521/16113/25
Номер провадження 3/521/5568/25
м. Одеса, Україна
27 жовтня 2025 року
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Гарський О.В., із секретарем судового засідання Тарєльнік А.П., розглянув справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ВАД № 755386 від 10.09.2025 року у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Сторони справи про адміністративне правопорушення, які приймали участь у судовому розгляді: особа, у відношенні якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , інші учасники - потерпілий ОСОБА_2
1.Формулювання обставин правопорушення, яке пред'являлось особі у протоколі визнане суддею недоведеним.
1.1.З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , 10.09.2025 року, приблизно о 18 год. 45 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 , що виражалось у висловлюванні нецензурною лайкою, приниженні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
1.2.За даним фактом 10.09.2025 року співробітниками поліції складено протокол серії ВАД № 755386 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
2.Позиції сторін у справі.
2.1. ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що не вчиняла домашнього насильства у відношенні свого батька. Надала ґрунтовні пояснення.
2.2.Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив факт вчинення домашнього насильства по відношенню до нього. Просив притягнути доньку до адміністративної відповідальності.
3.Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
3.1.Суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з наступних підстав.
3.2.За обставинами справи встановлено, що певний конфлікт який мав місце 10 вересня 2025 року має свою правову природу щонайменше з серпня 2017 року, коли рішенням Овідопольського районного суду Одеської області за ОСОБА_2 визнано право власності на частину будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 276,5 кв. за адресою АДРЕСА_1 .
3.3.Тобто серцем конфлікту є спірне майно - будинок, між ОСОБА_2 з однієї сторони та його донькою ОСОБА_1 і колишньою дружиною ОСОБА_3 з іншої сторони.
3.4.Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 показала, що 10.09.2025 року домашнього насильства не вчиняла. Повідомила, що у вказаний день її мати повідомила, що їй телефонувала невідома особа і повідомила, що придбала частину їх будинку. У вказаному будинку ОСОБА_1 зареєстрована і проживає разом зі своєю дитиною інвалідом. В той же день, її батько ОСОБА_2 прийшов з невідомим чоловіком, циганської національності, який представився його сином та влаштували конфлікт з приводу начебто не пропуску їх до будинку. При цьому повідомив, що придбав частину будинку в АДРЕСА_2 . Під час вказаного конфлікту були викликані охоронна фірма, яку найняла ОСОБА_1 та поліція.
3.5.Потерпілий ОСОБА_2 показав, що 10.09.2025 року його донька ОСОБА_1 та його колишня дружина висловлювались на його адресу нецензурною лайкою, погрожували йому. Пояснив, що вони перешкоджали пройти йому до будинку, в якому він зареєстрований та проживає, тому він викликав поліцію.
3.6.Вказані події були частково зафіксовані на відео обома сторонами конфлікту.
3.7.Дослідивши відеозаписи суддею встановлено, що між сторонами склались тривалі, складні та заплутані неприязні стосунки. Яскравий приклад, коли жага до майна спотворила людську душу до неймовірності. Стосунки між сторонами набули такого забарвлення, що наприклад розумно пояснити постійний, тривалий крик ОСОБА_1 на відео записі (який вона надала сама) - неможливо. Очевидно, поведінка її батька ОСОБА_2 та навіть його вигляд і взагалі його існування для неї є крайнім видом роздратування, яке призводить виключно до злості та гніву по відношенню до останнього.
3.8.Причину конфлікту на відео так само важко зрозуміти, оскільки фактично ОСОБА_2 мав ключі від своєї частини будинку та прохід у будинок був вільний, щонайменше на відео будь-яких перешкод встановити не можливо.
3.9.У будь-якому випадку, навіть якщо припустити що існували перешкоди для проходу, судді потрібно було надати докази неправомірної поведінки ОСОБА_1 яка направлена на насилля по відношенню до батька. Таких доказів, матеріали справи не містять. На відео, окрім незрозумілого крику ОСОБА_1 , побачити будь-яке насилля від останньої до ОСОБА_2 не можливо, оскільки ОСОБА_1 не висловлюється нецензурною лайкою та не застосовує насилля. Навпаки, можливо побачити, що ОСОБА_2 розуміючи всю складність ситуації, розуміючи, що все фіксується на відео, в тому числі ним самим, поводиться спокійно та розсудливо, намагаючись викрити у будь-яких порушеннях власну доньку. Саме такою поведінкою, вочевидь він дратує ОСОБА_1 , провокуючи її.
3.10.Суддя вважає, що поліцією не надані докази насилля, психологічного або фізичного, яке призвело до спричинення шкоди психічному чи тим більше фізичному здоров'ю ОСОБА_2 . Більше того, на відео можливо побачити, що виклик поліції, діалоги та монологи які зроблені ОСОБА_2 , не мають на меті фіксацію порушеного власного права. Мова іде про те, що сторони знаходяться у крайній стадії недоброзичливих, майже ненависницьких відносин, а тому зашкодити у будь-який спосіб опоненту є вищим проявом інтелектуальних здібностей. Відповідно використання провокацій та дій, що призводять до втрати рівноваги один одного стали частиною їх життя. Залучення правоохоронних органів, посадових і службових осіб інших державних органів для вирішення конфліктів, стало звичайною практикою, яка не має на меті захист власних інтересів. Головною ціллю є напад на спокій та добробут противника.
3.11.Любов до батька, що описана ОСОБА_4 у романі «Вбити пересмішника» або любов батька до доньки, яка показана в романі французького письменника Оноре де Бальзака «Батько Горіо», яка стала прикладом безмежної та жертвенної батьківської любові до власних дітей, вочевидь невідомі сторонам.
3.12.Сторонам необхідно зрозуміти, що будь-яке судове рішення не здатне налагодити сімейні стосунки в родині. Навіть якщо члени однієї родини почали проживати окремо, не можна вдаватись до цькування та ненависті один одного, лише тому, що власні приватні (корисні) інтереси важливіші за інтереси іншого. Захист власних інтересів у родині за допомогою суду, це не найкращий спосіб владнати будь-які стосунки. ОСОБА_5 за все, коли виносиш за межі родини конфлікт, стосунки зіпсуються ще більше.
3.13.Приймаючи таке рішення, суддя враховує, що доказів реального порушення прав ОСОБА_2 , які б підтверджували факт психологічного та/або фізичного насилля судді не надані. Відповідно підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - немає.
3.14.Суддя закриває провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
3.15.Негативна відповідь на питання про винність громадянки ОСОБА_1 виходить не з позитивно встановленої невинності останньої, а з доказового аспекту презумпції невинності: ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
3.16.Суд не є стороною обвинувачення, а співробітники поліції не зібрали та не забезпечили надання до суду відповідних доказів винуватості особи.
3.17.Закриваючи провадження по справі, з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , суддя не стягує судовий збір, з останньої, відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.
3.18.При винесені постанови суддя керується ст. ст. 9-11, 23, 33, 173-2, 221, 247, 283, 284Кодексу України про адміністративні правопорушення.
1.Висновки судді.
1.1.Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.
2.1.Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою щодо якої її винесено, а також потерпілим.
2.2.Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
2.3.Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
2.4.Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
С У Д Д Я: О.В. Гарський