Дата документу 28.10.2025
Справа № 501/1626/25
2/501/1142/25
28 жовтня 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області в складі:
головуючої судді - Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», місце знаходження: м.Чорноморськ Одеської області, проспект Миру, буд.28
до
відповідача: ОСОБА_1
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості,
учасники справи в судове засідання не з'явились
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
До суду звернувся представник ПАТ «МТБ Банк» (далі позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» (код ЄДРПОУ 21650966) заборгованість за Договором про споживчий кредит №1053451/162 від 11.09.2020 станом на 02.04.2025 у розмірі 22 332,96 грн., з яких:
- заборгованість за санкціонованим овердрафтом 3060,32 грн.;
- заборгованість за простроченим санкціонованим овердрафтом 6939,68 грн.;
- заборгованість за поточними відсотками за санкціонованим овердрафтом 678,84 грн.;
- заборгованість за поточними відсотками за санкціонованим овердрафтом 76,11 грн.;
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11.09.2020 між Публічним акціонерним товариством «МТБ Банк» та ОСОБА_1 укладено споживчий кредит №1053451/162, за умовами п.1.1 якого Банк надає Позичальнику споживчий Кредит у вигляді кредиту у розмірі 10 000,00 грн. на споживчі цілі, на строк з 11.09.2020 по 10.09.2021 включно, за фіксованою процентною ставкою 0,01% річних
Банк повністю виконав свої зобов'язання, встановив кредитний ліміт на кредитну картку Держателя ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн.
Зі свого боку, відповідач порушує терміни погашення кредиту, а також строки сплати відсотків за користування кредитом.
Станом на 02.04.2025 заборгованість за Договором про споживчий кредит №1053451/162 від 11.09.2020 складає 22 332,96 грн., з яких:
- заборгованість за санкціонованим овердрафтом 3060,32 грн.;
- заборгованість за простроченим санкціонованим овердрафтом 6939,68 грн.;
- заборгованість за поточними відсотками за санкціонованим овердрафтом 678,84 грн.;
- заборгованість за поточними відсотками за санкціонованим овердрафтом 76,11 грн.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд його задовольнити.
У встановлений ухвалою строк відповідач не подав відзив на позов.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача надав до суду заяви про розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 11.09.2020 між Публічним акціонерним товариством «МТБ Банк» та ОСОБА_1 укладено споживчий кредит №1053451/162, за умовами п.1.1 якого Банк надає Позичальнику споживчий Кредит у вигляді кредиту у розмірі 10 000,00 грн. на споживчі цілі, на строк з 11.09.2020 по 10.09.2021 включно, за фіксованою процентною ставкою 0,01% річних
Банк повністю виконав свої зобов'язання, встановив кредитний ліміт на кредитну картку Держателя ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн.
Зі свого боку, відповідач порушує терміни погашення кредиту, а також строки сплати відсотків за користування кредитом.
Станом на 02.04.2025 заборгованість за Договором про споживчий кредит №1053451/162 від 11.09.2020 складає 22 332,96 грн., з яких:
- заборгованість за санкціонованим овердрафтом 3060,32 грн.;
- заборгованість за простроченим санкціонованим овердрафтом 6939,68 грн.;
- заборгованість за поточними відсотками за санкціонованим овердрафтом 678,84 грн.;
- заборгованість за поточними відсотками за санкціонованим овердрафтом 76,11 грн.
V. Оцінка Суду.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами не виконує належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, що підтверджується наданими позивачем доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
До відношень встановлених по кредитному договору застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок Позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 11.09.2020 між Публічним акціонерним товариством «МТБ Банк» та ОСОБА_1 укладено споживчий кредит №1053451/162, за умовами п.1.1 якого Банк надає Позичальнику споживчий Кредит у вигляді кредиту у розмірі 10 000,00 грн. на споживчі цілі, на строк з 11.09.2020 по 10.09.2021 включно, за фіксованою процентною ставкою 0,01% річних
Банк повністю виконав свої зобов'язання, встановив кредитний ліміт на кредитну картку Держателя ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн.
Зі свого боку, відповідач порушує терміни погашення кредиту, а також строки сплати відсотків за користування кредитом.
Станом на 02.04.2025 заборгованість за Договором про споживчий кредит №1053451/162 від 11.09.2020 складає 22 332,96 грн., з яких:
- заборгованість за санкціонованим овердрафтом 3060,32 грн.;
- заборгованість за простроченим санкціонованим овердрафтом 6939,68 грн.;
- заборгованість за поточними відсотками за санкціонованим овердрафтом 678,84 грн.;
- заборгованість за поточними відсотками за санкціонованим овердрафтом 76,11 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Обґрунтовуючи дане судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст. 6 (право на справедливий суд), ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст.17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст.1 Протоколу 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).
Крім того, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених стороною по справі в обґрунтування правової позиції, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, згідно платіжної інструкції №15821911 від 22.04.2025 (а.с.1) позивачем сплачено 3028,00 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 158, 258-259, 263 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд
Позов Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» (код ЄДРПОУ 21650966) заборгованість за Договором про споживчий кредит №1053451/162 від 11.09.2020 станом на 02.04.2025 у розмірі 22 332,96 грн., з яких:
- заборгованість за санкціонованим овердрафтом 3060,32 грн.;
- заборгованість за простроченим санкціонованим овердрафтом 6939,68 грн.;
- заборгованість за поточними відсотками за санкціонованим овердрафтом 678,84 грн.;
- заборгованість за поточними відсотками за санкціонованим овердрафтом 76,11 грн.;
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» (ЄДРПОУ 21650966) понесені позивачем судові витрати по справі у розмірі 2684,3028,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним-процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Чорноморського міського
суду Одеської області М.І.Петрюченко