Справа № 496/4400/23
Провадження № 2/496/1262/25
07 травня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Дягилева В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном,
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою і просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом демонтажу санітарного вузла, розташованого біля межової стіни житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що його сусідом - відповідачем по справі обладнано санвузол вздовж спільної стіни у житловому будинку, де вони проживають, що є порушенням діючих санітарних та будівельних норм та правил. У зв'язку з неправильним встановленням та експлуатацією санітарного вузла відповідачем, постійно протікають каналізаційні труби, через що в половині будинку позивача стоїть постійний сморід, виступає грибок на стінах, внаслідок чого іде обрушення стін. Неодноразові звернення позивача до відповідача щодо демонтажу або перенесення санвузлу в інше місце були проігноровані, внаслідок чого і далі продовжується руйнація спільної стіни та в будинку залишається нестерпний каналізаційний сморід. У зв?язку з тим, що відповідач належним чином не відреагував та не вчинив жодних дій, щодо приведення свого будинку у відповідність до чинних будівельних та санітарних норм і правил, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом з метою вирішення конфліктної ситуації, що склалася.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, але від представника надійшла до суду заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлялася про день слухання справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.12.2012 року. (а.с. 7)
Інша частина будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.02.2023 року. (а.с 11-12)
Обидві частини будинку знаходяться під одним дахом та мають спільну стіну, хоча мають окремо обладнані входи.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 17.06.2010 року зобов'язано колишню власницю будинку за адресою: АДРЕСА_1 , усунути перешкоду в праві користування майном, шляхом перенесення вигрібної ями від вікон ОСОБА_3 на відстань не менше 15 метрів згідно встановлених законодавством норм та перенесення санітарного вузлу. (а.с. 8)
Згідно до акту обстеження від 13.11.2020 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , складеного депутатом сільської ради Бондрою Г.Г. та затвердженим Дачненським сільським головою Сичом Р.С., вбачається, що обстеживши ділянку будинку, виявлено, що санвузол відновлено на тому самому місці, біля спільної стіни, що є порушенням рішення суду від 17.06.2010 року. (а.с. 9)
Відповідно до акту обстеження від 13.11.2020 року спільного домоволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_2 встановлено, що сан. вузол відновлено на тому самому місці біля спільної стіни і виявлено протікання каналізаційних труб, нестерпний сморід в кімнаті, що є порушенням рішення суду від 17.06.2010 року. (а.с. 10)
Крім того, до матеріалів справи долучені фотознімки стіни. (а.с. 13-14)
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
Суд дослідивши докази надані позивачем на підтвердження його заявлених вимог, приходить до висновку, що оцінити порушення діючих санітарних, будівельних норма та правил, з'ясувати обставини, що мають значення для справи, неможливо без спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, тоді як без залучення експертів чи спеціалістів неможливо встановити відповідні обставини справи. При цьому, ані позивачем, ані його представником клопотання про призначення експертизи не було заявлено.
Крім того, задоволення позовних вимог шляхом демонтажу санітарного вузлу, розташованого біля межової стіни житлового будинку призведе до надмірного втручання у права відповідача, оскільки нагальної суспільної необхідності для цього у справі встановлено не було, тобто вжиття судом заходів щодо захисту права власності позивача не є пропорційними, демонтаж майна є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла та права власності. Покладений на відповідача тягар у вигляді демонтажу санітарного вузлу є особливим і надмірним. Розрив рівноваги між інтересами суспільства і заявника не має місця.
При цьому основним для вирішення питання усунення перешкод у користуванні житловим будинком, частина якого належить позивачу, в цій справі, є законний інтерес позивача, який може бути задоволений і менш обтяжливим способом для відповідача шляхом усунення вищезазначених пошкоджень (ремонту труб, встановленні вентиляції та гідроізоляції) з урахуванням права власності обох сторін на спільну стіну.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню. Позивачем не доведено, які саме санітарні, будівельні норми і правила були порушені відповідачем, а також не надано належних і допустимих доказів на підтвердження таких порушень. Обраний позивачем спосіб захисту права у вигляді демонтажу санітарного вузла є непропорційним і становить надмірне втручання у право власності відповідача, покладаючи на нього особливий та невиправданий тягар.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави Україна у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, у зв'язку із тим, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК № 159128 від 13.10.2020 року. (а.с. 6)
Оскільки, суд дійшов висновку про відмову в позовних вимог, а тому судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 22, 23, 317, 319, 321 , 391 ЦК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.
Судовий збір компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Повний текст рішення складено 07.05.2025 року.
Суддя Л.О. Пендюра