22 жовтня 2025 року Справа № 160/17910/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
19.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.05.2025 року № 047150031811 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІІ, на підставі Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року.
В обґрунтування позову вказано, що позивач звернулась із заявою до відповідача-1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, рішенням відповідача-2 було відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку. Позивач вважає вказане рішення відповідача-2 протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, досягла пенсійного віку та має відповідний стаж. З огляду на вказане позивач просила задовольнити позовні вимоги.
26.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та витребувано у відповідача-1 копії матеріалів пенсійної справи позивача.
10.07.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що Станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (07.05.2025) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла 45 років 25 днів. Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії від 15.05.2025 страховий стаж позивачки становить 28 років 11 місяців 11 днів (в тому числі додаткові роки за Список №1 - 08 років), пільговий стаж становить 08 років 11 місяці 16 днів. За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано усі періоди. Враховуючи вимоги пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам після досягнення 50 років. На підставі викладеного, питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 може розглядатись після досягнення нею 50 років. Станом 07.05.2025 право на пенсію за віком на пільгових умовах у позивачки відсутнє.
13.08.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли витребувані судом докази, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надано про причини такого неподання суд не повідомлено.
02.09.2025 року та 22.10.2025 року ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 07.05.2025 року ОСОБА_1 виповнилось 45 років 25 днів.
07.05.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.05.2025 року № 047150031811 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки позивач не досягнула пенсійного віку визначеного пунктом 1 частини 2 статті ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказане рішення прийнято відповідачем-2 за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 року за № 359/35961. Страховий стаж позивача становить 28 років 11 місяців 11 днів, а пільговий стаж по списку №1 - 08 років 11 місяців 16 днів.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача-2 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Дана справа є типовою справою щодо зразкової справи № 360/3611/20 (Пз/9901/32/20) від 21.04.2021 року, а тому відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи з урахуванням зміни мотивувальної частини рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 квітня 2021 року постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року.
Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частин 2 цього закону передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ( в редакції Закону до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За конституційним поданням народних депутатів України Закон № 213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України та рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі N 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).
У рішенні від 23.01.2020 року Конституційний Суд України зробив висновок щодо неконституційності підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах та визнав неконституційною, зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).
У пункті третьому резолютивної частини рішення КСУ від 23.01.2020 року № 1-р/2020 викладена юридична позиція щодо порядку виконання цього Рішення, а саме: застосуванню підлягають положення Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
Також у пункті 4.4. мотивувальної частини рішення від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Конституційний Суд України та практика Європейського суду з прав людини беззастережно свідчать про те, що збільшення пенсійного віку для отримання пенсії на пільгових умовах для осіб, які відпрацювали в особливих умовах, набули на момент підвищення пенсійного віку необхідний стаж, який передбачав право на пільгову пенсію, є звуженням цього права.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача-2 від 15.05.2025 року № 047150031811 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах прийнято відповідачем-2 без урахування рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року щодо визнання неконституційними положень щодо підвищення віку виходу на пенсію для пільгових категорій осіб.
Так, позивач станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досягла 45 річного віку, має страховий стаж не менше 20 років (стаж позивача 28 років 11 місяців 11 днів) та пільговий стаж по Списку № 1- 08 років 11 місяців 16, у зв'язку з чим відповідно до ст. 13 Закону України від 05.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» позивач має право на пенсію, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року, а відповідач-2, в свою чергу, не застосував більш сприятливий закон, який передбачає право позивача на обумовлену роботою пільгову пенсію, проте застосував закон, який позбавляє зазначеного права.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.05.2025 року № 047150031811 про відмову позивачу у призначенні пільгової пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІІ, на підставі Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 рок, суд зазначає наступне.
Так, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.
При цьому суд враховує, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу пенсії.
Тому, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивачки, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІІ, на підставі Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.4418358150.1 від 18.06.2025 року.
Враховуючи приписи ст.139 КАС України, та те, що оскаржуване рішення прийнято, саме відповідачем-1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 1211,20 грн., бюджетних асигнувань відповідача-2.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, буд.10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.05.2025 року № 047150031811 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІІ, на підставі Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв