Справа №443/2072/24
Провадження №2/443/113/25
іменем України
27 жовтня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
провів у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,-
встановив:
Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Чорненький Я.Б., звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести до актового запису №60 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був проведений Жидачівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 24.05.2024 такі зміни: виключити дані про ОСОБА_4 , як батька дитини; вказати батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Жидачів, Львівської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , прізвище, імя, по батькові, дату народження, місце народження дитини - залишити без змін.
Обґрунтування позиції сторін
В обґрунтування позовних вимог представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Чорненький Я.Б., покликається на те, що відповідач, ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1 протягом певного періоду часу перебували у фактичних шлюбних відносинах та від цих відносин у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син- ОСОБА_3 .. При цьому, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було вчинено відповідно до приписів ч.1 ст.135 СК України (зі слів позивачки), оскільки відповідач відмовився подати в органи ДРАЦС заяву про реєстрацію батьківства, але позивачка ім'я батька дитини вказала ім'я відповідача- ОСОБА_5 , змінивши з ОСОБА_5 , а по батькові залишила ОСОБА_6 , що підтверджується Витягом із Державного реєстру актів цивільного стану. Відповідачу відомо, що він є біологічним батьком дитини, він з моменту зачаття сина визнавав себе батьком останнього, жодного разу не заперечував цього факту, до року часу від народження дитини, цікавився його життям виявляв свою батьківську турботу, допомагав в утриманні сина, але згодом перестав це робити.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 19.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 13.12.2024 /а.с.19-20/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 13.12.2024 у звязку з першою неявкою відповідача в підготовче судове засідання справу розглядом відкладено на 03.01.2025 /а.с.31/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 03.01.2025 в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства призначено молекулярно-генетичну експертизу. Провадження в цивільній справі на час проведення експертизи зупинено /а.с.47-49/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 20.03.2025 провадження в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства поновлено. Справу призначено до відкритого підготовчого судового засідання на 10.04.2025 /а.с.66-67/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 10.04.2025 провадження в цивільній справі на час проведення експертизи зупинено /а.с.79-80/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 20.08.2025 провадження в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства поновлено. Справу призначено до відкритого підготовчого судового засідання на 11.09.2025 /а.с.114-115/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 11.09.2025 закрито підготовче провадження в справі. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 15.10.2025 /а.с.123-124/.
Розгляд справи по суті відбувся 15.10.2025 без участі сторін.
Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду не з'явилася. Представник позивачки адвокат Чорненький Я.Б. подав клопотання у якому просить проводити судове засідання у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду не з'явився. Подав заяву у якій просить слухати справу у його відсутності, позовні вимоги визнає.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення заочного розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, а також враховуючи те, що суддя Равлінко Р.Г. у період з 20.10.2025 по 24.10.2025 включно перебував на лікарняному, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 15.10.2025, є дата складення повного тексту судового рішення -27.10.2025.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.05.2017 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 /а.с.8/.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00018102478 від 24.05.2017, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .. Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України /а.с.9/.
Згідно з витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб №137 від 13.08.2024, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 /а.с.10/.
Фототаблицями, на яких зображені позивачка та відповідач /а.с.11/.
Висновком експерта №СЕ-19/114-25/9881-БД від 14.07.2025, згідно якого всі алелі ДНК- профілю зразку букального епітелію дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які не збігаються з алелями ДНК-профілю зразку букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , збігаються з алелями ДНК-профілю зразка букального епітелію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не виключає біологічного батьківства останнього відносно дитини. ОСОБА_2 може бути біологічним батькам дитини - ОСОБА_3 з ймовірністю не менше ніж 99,99999999 % /а.с.98-112/.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно із ст.7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.
Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
У відповідності до ч.1 ст.128 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Згідно ч.3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Статтею 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно з п.6, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»(надалі Постанова), особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.
Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п.6 Постанови).
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду.
У відповідності до вимог ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».
Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/114-25/9881-БД від 14.07.2025, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батькам дитини - ОСОБА_3 з ймовірністю не менше ніж 99,99999999 %
Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Отже, суд вважає повністю доведеним той факт, що ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За таких обставин, вимога про визнання батьківства підлягає задоволенню.
За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Згідно пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.
Згідно з п. 2.16.4. Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
За положеннями ст.134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що судом встановлено, та визнається учасниками справи, що відповідач ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак до актового запису №60 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був проведений Жидачівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 24.05.2024 слід внести такі зміни: виключити дані про ОСОБА_4 як батька дитини; вказати батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Жидачів, Львівської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; прізвище дитини з ОСОБА_3 змінити з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_8 »; по батькові дитини ОСОБА_3 змінити з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_8 » імя, дату народження, місце народження дитини - залишити без змін.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним наявність правових підстав для повного задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 142 ЦПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачем визнано позов, відтак понесені позивачкою документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір відповідно до платіжної інструкції №0.0.3818969173.1 від 13.08.2024 у розмірі 1 211,20 грн, враховуючи приписи ст.ст. 141, 142 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки у розмірі 605,60 грн, що становить 50 % сплаченого судового збору та поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову розмірі 605,60 грн.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред'явлення вищевказаної позовної заяви до суду, матеріали даної справи не містять.
Керуючись статтями 4,5,12,13,81,259,263-265,268, 315ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,-- задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Внести до актового запису №60 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був проведений Жидачівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 24.05.2024 такі зміни:
виключити дані про ОСОБА_4 як батька дитини;
вказати батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Жидачів, Львівської області, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;
прізвище дитини змінити з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_8 »;
по батькові дитини змінити з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_8 »
імя, дату народження, місце народження дитини - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно платіжної інструкції №0.0.3818969173.1 від 13.08.2024 в розмірі 605 (шістсот пять) гривень 60 копійок.
Повернути позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно платіжної інструкції №0.0.3818969173.1 від 13.08.2024 в розмірі 605 (шістсот пять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Р.Г. Равлінко