24.10.2025
Справа № 331/4155/25
Провадження № 2/331/2643/2025
24 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого - судді Антоненко М.В.
при секретарі: Мироненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 листопада 2017 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у Шевченківському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 406 від 11 листопада 2017 року (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.11.2017 року).
У шлюбі народилася дитина: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження № 1191 від 14 листопада 2018 року ( НОМЕР_2 ).
Дитина проживає разом з позивачем по справі.
Шлюб між подружжям не розірваний, але фактично вони як чоловік та жінка не ведуть спільного господарства, не підтримують нормальні шлюбні відносини, тобто не реалізують належні права та обов'язки передбачені Сімейним Кодексом України.
Відповідно до ст. 180 СК України: « Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття». При цьому обоє батьків мають рівні зобов'язяння по втриманню дитини. Але з самого народження дитини відповідач всіляко намагається уникнути фінансових затрат на утримання дитини. Наразі дитина займається спортивно-бальними танцями, ходить в школу (Балабинський ліцей «Престиж», 2-А клас) та потребує більших затрат, ніж раніше. У дитини гіпервентиляційний синдром, що потребує постійного медичного нагляду.
У зв'язку з воєнним положенням в Україні заняття в школі проходять онлайн, а дитина неповнолітня, у зв'язку з чим, вона вимушена працювати на 75% оплати праці. Крім того, на своєму утриманні має ще одну неповнолітню дитину, яку утримує сама.
Відповідач має можливість сплачувати кошти на утримання спільної дитини, оскільки він працює в «Дніпровське ЛВУМГТОВ «Оператор ГТС України» на посаді водій автотранспортних засобів та отримує заробіток у сумі 30-45 тис. грн. Відповідач інших утриманців не має, він працездатний, його здоров'я дозволяє працювати, а тому вважає, що він може сплачувати аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини.
Звертає увагу суду на те, що відповідач в добровільному порядку відмовився від надання матеріальної допомоги спільній дитині, ухиляється від обов'язку утримувати іі до досягнення повноліття, позивач вимушена звернутися в суд з цією позовною заявою.
Зазначає, що на даний час заповідач в примусовому порядку змушує її та її дітей звільнити його помешкання, у зв'язку з чим вона буде змушена винаймати житло та сплачувати за його оренду, а це більша частина її доходів. Звертає увагу суду на те, що всі кошти, які ми мали в шлюбі йшли на блага відповідача, а саме: придбання автомобіля, причепа до автомобіля, ремонт помешкання, придбання пасіки та всіх комплектуючих до цього, зведення гаражу.
У зв'язку з вищенаведеним просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 1973 року народження на користь позивача ОСОБА_1 , 1986 р.н. аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , 2018 р.н. у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі даної позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 28 липня 2025 року по справі відкрите спрощене провадження та справу призначено до слухання на 24 жовтня 2025 року на 08 год. 45 хв.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась. У позовній заяві просила суд розглянути справу за її відсутності. Позов просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, поважну причину неявки суду не повідомив, відзив не надав, у зв'язку з чим, на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процес за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі, встановивши такі факти та відповідні правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що 11 листопада 2017 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований Шевченківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 406.
У шлюбі народилася дитина: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії від 14 листопада 2018 року серії НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 току зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Шлюб між подружжям не розірвано, однак вони не ведуть спільного господарства.
Спільна дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачем по справі ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Крім того, спільна дитина хворіє на гіпервентиляційний синдром, що потребує постійного медичного нагляду.
Як вбачається з позовної заяви, відповідач ОСОБА_2 працює в «Дніпровське ЛВУМГТОВ «Оператор ГТС України» на посаді водій автотранспортних засобів та отримує заробіток у сумі 30-45 тис. грн., однак у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Відповідно до частин 1, 3 статті 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно приписів ч. ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалюючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання малолітньої дитини, суд виходить з вимог ст. 182 СК України і враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, матеріальне становище позивача ОСОБА_1 , матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 та стан здоров'я спільної дитини ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі частини з всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку.
Відповідно до частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позов про стягнення аліментів був поданий 18.07.2025 року, а тому, за правилами ст. 191 СК України, саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно приписів п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Згідно приписів пп.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України, у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше як за шість місяців.
Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Однак суд звертає увагу на те, що вказане не позбавляє позивачку ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання дитини, що передбачена ст. 185 СК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 180, 182, 184 СК України, ст. ст. 43, 49, 136, 141, 142, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку, щомісяця, починаючи з 18.07.2025 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: М.В. Антоненко