Справа № 309/2577/25
Провадження № 2/309/898/25
28 жовтня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.
з участю секретаря судового засідання: Свистак К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Хуст цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1
до
Вишківської селищної ради
про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лукачко І.Й. звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності у порядку спадкування на житловий будинок в АДРЕСА_1 . Посилається на те, що позивач та її мати ОСОБА_2 проживали в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки ОСОБА_2 померла. Позивач є єдиним спадкоємцем на спадщину, однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів приватний нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії. Таким чином, у зв'язку з тим, що оформити правовстановлюючі документи на житловий будинок є неможливим, тому змушена звернутись за захистом своїх прав до суду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Лукачко І.Й. не з'явились. Адвокатом Лукачко І.Й., який діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги, подано заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача за наявними матеріалами. Позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача Вишківської селищної ради в судове засідання не з'явився. Представником Гайович Я.І. подано клопотання про проведення розгляду справи без участі уповноваженого представника за наявними матеріалами у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28 грудня 2006 року, виданого виконавчим комітетом Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області.
Померла ОСОБА_2 була матір'ю позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13 жовтня 1977 року.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно довідки директора Хустського ДПТІ Потьомкіна О.В. № 309 від 10.04.2025 р. станом на 31.12.2012 р. за адресою АДРЕСА_1 майно, як житловий будинок, не зареєстроване.
Повідомленням приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Лабанц О.Ю. від 06.06.2025 р. роз'яснено про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв'язку з не пред'явленням документів, які встановлюють факт приналежності житлового будинку спадкодавцю.
Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом положень ч.1,2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього кодексу).
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі і на земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України, набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.
Оскільки позивач ОСОБА_1 не довела тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд вважає що правові підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд не стягує з відповідача на користь позивача понесені витрати, оскільки позивачу повністю відмовлено в задоволенні позову.
Керуючись вимогами ст.ст. 247, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, с у д -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вишківської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Хустського
районного суду: Сідей Я.Я.