Справа № 243/9894/25
Провадження № 2/243/2248/2025
про залишення позовної заяви без руху
28 жовтня 2025 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Фалін І.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Щербини Яніни Олександрівни, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Щербини Яніни Олександрівни, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви вважаю, що заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України і підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмету спору та наводить їх обґрунтування з зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як свідчать долучені до позовної заяви додатки, квитанції про сплату судового збору позивачем не додано. Разом з тим, позивачем подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання позову відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з його скрутним матеріальним становищем, оскільки він ніде не працює, перебивається випадковими заробітками та є внутрішньо переміщеною особою з м. Донецьк, на підтвердження чого надав копію довідки про доходи за період 2022- 2025 р., копію довідки переселенця.
Розглянувши це клопотання, вважаю, що воно задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Умови вирішення зазначеного питання регулюються статтею 8 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, в разі, якщо:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, згідно з положеннями ч. 5 статті 136 ЦПК України, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд зазначає, що відсутність офіційного джерела доходу не свідчить про те, що особа не отримує доходи з інших джерел, оскільки як зазначає сам позивач він перебивається випадковими заробітками. Доказів того, що позивач є непрацездатним або особою з інвалідністю суду також не надано.
Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі позивачем в достатній мірі не надано, а тому суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду даного позову.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено вимоги майнового та немайнового характеру.
Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році з 01 січня встановлений у розмірі 3028,00 гривень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1211,20 грн та не більше 15140 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, у разі звернення особи з позовною заявою до суду, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, та позивач повинен був при зверненні до суду з відповідною заявою сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 968,96 грн. (1211,20 грн. х 0,8) та за вимогою майнового характеру у розмірі 2400 грн. ( 1 відсоток ціни позову становить 3000,00 грн. х 0,8).
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
За таких обставин позивачу необхідно на виконання вимог ст.175 ЦПК України надати платіжний документ про сплату судового збору за подання до суду позову немайнового характеру в розмірі 968,96 грн. та майнового характеру у розмірі 2400 грн., який підлягає сплаті на розрахунковий рахунок UA598999980313111206000005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з зазначенням в ній недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає встановленим до неї законом процесуальним вимогам, вона підлягає залишенню без руху .
Керуючись ст.ст.177,185,260,353 ЦПК України, суддя
В задоволені клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Щербини Яніни Олександрівни, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, залишити без руху для усунення недоліків.
Надати позивачу строк, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута, якщо він у зазначений строк не усуне недоліки відповідно до цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя І.Ю. Фалін