Єд. унік. № 243/9867/25
Провадження № 1-кп/243/584/1219/2025
про призначення до судового розгляду
28 жовтня 2025 року м. Слов'янськ
Судова колегія Слов?янського міськрайонного суду Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22025050000000548 від 10 квітня 2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дзержинськ Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України,
24 жовтня 2025 до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 строком на 2 місяці, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі, що стосуються обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м.Дніпра від 01.08.2025 до ОСОБА_7 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави на підставі встановлених ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, без визначення розміру застави.
Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Норми КПК України не містять визначення поняття “обґрунтованість підозри».
Втім, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини термін “обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах “Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, “Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема, протоколами слідчих дій.
Відповідно до положення ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов?язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У відповідності до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року по справі “Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, за який чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі.
Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_7 , який стійких соціальних зв'язків не має, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.
Також прокурором доведено перед судом наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки з огляду на зміст обвинувачення та специфіку інкримінованого кримінального правопорушення наявні підстави для висновку про ймовірність вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, пов'язаних з військовою агресією проти України.
Судом відхиляються доводи прокурора про наявність ризику знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування наразі завершене, а прокурором було визнано наявні докази достатніми для доведення винуватості обвинуваченого, затверджено обвинувальний акт та направлено його до суду.
Окрім того, суд на даний час не вбачає наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, хоча й матиме змогу здійснювати незаконний вплив на свідків, однак, мета такого впливу відсутня, з огляду на визнання ним своєї причетності до інкримінованого злочину та його щире каяття і активне сприяння у розкриття злочину, про що зазначено за змістом обвинувального акту.
Також суд вважає, що прокурором не доведено ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки попри посилання на наявність цього ризику прокурором не зазначено будь-яких підстав або обставин для висновку про його існування.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
Під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу слідчим суддею у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначався. Продовжуючи дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд не вбачає підстав для зміни ухваленого рішення, оскільки застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру інкримінованого злочину.
В порядку підготовки справи до розгляду прокурором заявлено про необхідність розглядати справу у закритому судовому засіданні, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявні відомості про місцеперебування підрозділів ЗСУ. Захисник та обвинувачений не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Положенням ст.27 КПК України визначено, що кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні лише у разі якщо, зокрема, здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом. З метою запобігання зовнішній та внутрішній загрозі безпеки України, з метою не розголошення відомостей щодо місця розташування підрозділів ЗСУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також інформації, поширення якої може завдати шкоди інтересам держави, суд вважає необхідним розгляд даного кримінального провадження здійснювати у закритому судовому засіданні впродовж усього провадження.
Заслухавши думку учасників процесу, які вважали за можливе призначити справу до судового розгляду, суд приходить до висновку, що:
1)дана справа підсудна Слов'янському міськрайонному суду Донецької області;
2) справа підлягає розгляду у закритому судовому засіданні;
3) до судового розгляду необхідно викликати учасників судового провадження;
4) підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.
Згідно ч.3 ст.31 КПК України Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Водночас, згідно ч.10 ст.615 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України, до судового розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 315, 334 КПК України, судова колегія
Призначити справу до судового розгляду у закритому судовому засіданні на 04 листопада 2025 року об 11-00 год.
Кримінальне провадження здійснювати колегіально у складі трьох суддів.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 26 грудня 2025 включно.
Копію ухвали направити для виконання начальнику ДУ «Дніпровська УВП № 4».
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення, підлягає негайному виконанню, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 28.10.2025 о 10-55 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3