Ширяївський районний суд Одеської області
27.10.2025 Справа №: 518/1832/25 Провадження № 1-кп/518/99/2025
27.10.2025 р. сел. Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2025 року за №12025168260000052 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Цебрикове Великомихайлівського району Одеської області, громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, паспорт НОМЕР_1 , виданий Ширяївським РВ УМВС України в Одеській області 15.07.2004 р., РНОКПП НОМЕР_2 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
18.09.2025 р. близько 19:00 години ОСОБА_4 знаходилась за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем мешкання гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де також разом з нею знаходилися гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які всі разом вживали алкогольні напої. В ході застілля між гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникла сварка, яка переросла в штовханину, внаслідок чого в ході штовханини ОСОБА_7 ненароком своїм правим ліктем завдав один удар в область тулубу ОСОБА_3 , що останню обурило.
В ході вказаної сварки у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . При цьому, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання можливих суспільно небезпечних наслідків та свідомо бажаючи цього, в порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ОСОБА_3 , взявши до своїх обох рук дерев'яний стілець, що знаходився в кімнаті неподалік, підійшла впритул до ОСОБА_7 , який на той час сварився з ОСОБА_8 , замахнулась стільцем та завдала один удар в область голови ОСОБА_7 .
Вказаними умисними діями ОСОБА_3 спричинила потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді однієї забитої рани правої тім'яно-потиличної ділянки, які відповідно п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_3 надала письмову заяву, складену в присутності захисника ОСОБА_9 , в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві зазначила, що їй роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказала, що її згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без її участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.
Потерпілий ОСОБА_7 надав письмову заяву, в якій зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву, в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням заяви, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до частини 1 статті 1 КК України Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винної, яка на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, відсутні.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України -вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує відношення обвинуваченої ОСОБА_3 до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; її поведінку під час та після вчинення протиправних дій, позитивну характеристику, наявність неповнолітніх дітей, заяву обвинуваченої з проханням застосувати до неї стягнення у вигляді штрафу, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини 2 статті 125 КК України у виді штрафу, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних проступків (злочинів, кримінальних правопорушень).
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Речовий доказ - дерев'яний стілець, який знаходиться в паперовому коробі, - відповідно до положень п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України підлягає поверненню власнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Речовий доказ - дерев'яний стілець, який знаходиться в паперовому коробі, - відповідно до положень п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України повернути власнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Ширяївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1