Справа № 523/21253/23
Провадження №2/523/3747/25
"30" вересня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси, в складі:
головуючого - судді Аліної С.С.
за участю секретаря судового засідання - Томілко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, про розірвання угоди, про зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, про розірвання угоди, про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
-Зобов'язати АТ КБ «Приватбанк» відновити залишок коштів станом на 00:00 годин 05 лютого 2022 року на картковому рахунку № НОМЕР_1 .
-Визнати неправомірними дії АТ КБ «Приватбанк» щодо нарахування процентів, пені, комісії за використаним кредитним лімітом з карткового рахунку № НОМЕР_1 внаслідок проведення несанкціонованих операцій (зняття готівки) 05 лютого 2022 року;
-Зобов'язати АТ КБ «Приватбанк» списати в повному обсязі нараховані за картковим рахунком № НОМЕР_1 проценти, пеню, комісію за використаним кредитним лімітом, пю утворилися внаслідок проведення 05 лютого 2022 року несанкціонованих операцій (зняття готівки і на суму 30 900,00 гривень;
-Розірвати договір від 23.11.2021 року (угода № SAMDNWFC00072213388 від 23.11.2021року) між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Комерційним банком -«ПРИВАТБАНК».
-Стягнути з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 10 000,00 грн. витрати, що пов'язані з правничою допомогою адвоката.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що 23 листопада 2021 року у відділенні АТ КБ «Приватбанк» оформив картку, а також підписав надану заяву для приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг для відкриття і обслуговування карткового рахунку, отримав пластикову картку за № НОМЕР_1 «Універсальна» з відповідними реквізитами.
Від самого початку користування банківською карткою, відмовився від будь-яких можливостей в отриманні кредитних коштів у вигляді «овердрафту». З цією метою початковий кредитний ліміт, який на 23.11.2021 р. складав 3000,00 грн, попросив банк зробити нульовим. Але як пояснив працівник банку, ця можливість з'явиться через декілька днів, і зменшив його для початку до 200,00 грн. З 25 листопада 2021 року розмір кредитного ліміту складав 0,00 грн.
05.02.2022 року, перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Одеса, Пересипський район, вулиця Генерала Бочарова, 62, ринок «Початок», приблизно о 15.00, побачив як йому надходять повідомлення в застосунку Приват 24. смс - сповіщення про зміну кредитного ліміту та зняття коштів з картки «Універсальна» № НОМЕР_1 , Розуміючи, що ці дії виконуються без відома ОСОБА_1 він негайно зателефонував до оператора Приватбанку за номером 3700 та повідомив про несанкціоноване зняття грошових коштів невідомими особами. Оператор, у відповідь на звернення, повідомила що карту заблоковано, через підозру в шахрайстві, порекомендувала звернутись до поліції.
06.02.2022 року ОСОБА_1 подано заяву до відділу поліції №3 Одеського районного управління №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області. За заявою ОСОБА_1 зареєстровано кримінальне провадження Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022164490000208 від 06.02.2022р за ст.185 ч.1 КК України. Про що в подальшому повідомлено АТ КБ «ПриватБанк».
Наразі, Приватбанк обліковує за Позивачем кредитну заборгованність в розмірі списаної 05.02.2025 року суму - 30 900,00 грн., та донарахував проценти за користування кредитом в розмірі 7270,16 грн.
Будучи не згодним з позицією Відповідача, Позивач звернувся до суду для захисту свого права.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 23.01.2024 року відкрито загальне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 21.02.2024 року.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 01.05.2024 витребувано від відповідача АТ КБ «ПриватБанк»: Докази, що підтверджують ознайомлення та отримання ОСОБА_1 інформаційного повідомлення, передбаченої Постановою НБУ № 168 від 10 травня 2007 року та ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» в оригіналі з його підписом; Цифровий аудіо запис або роздрукований протокол телефонного повідомлення ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» на загальну «гарячу лінію» банку 3700 від 05.02.2022 року, орієнтовно здійснений о між 15.00 та 16.00 годинами дня про шахрайські дії з його карткою № НОМЕР_1 ; Доказ проведення службового розслідування щодо повідомлення від ОСОБА_1 про несанкціоноване збільшення кредитного ліміту по картці, незаконне зняття власних та кредитних коштів з картки № НОМЕР_1 , та його результати; Копію Кредитної справи відповідно до умов кредитної угоди №SAMDNWFC00072213388 від 23.11.2021 року.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 09.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 13.11.2024 року.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 10.06.2025 витребувано від Приватного акціонерного товариства "Київстар": інформацію за номером телефону НОМЕР_2 за якою процедурою було ідентифіковано особу, що здійснювала користування даним номером телефону за період з 04.02.22 р. по 06.02.22 р.; інформацію IMEI, назву, модель пристрою з якого використовувався номер НОМЕР_2 , в якому знаходилася SIM-картка чи профіль eSIM за вказаним номером НОМЕР_2 за період з 04.02.22 р. по 06.02.22 р.; інформацію про кінцеві базові станції зв'язку номеру НОМЕР_2 за період з 04.02.22 р. по 06.02.22 р. із вказанням геолокацій місцезнаходження; інформацію про вхідні та вихідні дзвінки, та смс-повідомлення за номером НОМЕР_2 за період, з 04.02.22 р. по 06.02.22 р.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Щербина Ю.І. підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк»- адвокат Яковлєва-Ангеловська О.А. не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена судом належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Під час розгляду справи судом в судових засіданнях представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк»- адвокат Яковлєва-Ангеловська О.А. позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення. Надала до суду письмові пояснення, вважає позовні вимоги де доказаними та не обґрунтованими, просить відмовити в задоволені позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача та представника позивача, суд вважає, що позов є не обгрунтованим, є не доказаним, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Приватбанк» було укладено Угоду про надання банківських послуг (Анкета-заява надання банківських послуг) на отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на карту з подальшою можливістю збільшення кредитного ліміту (а.с.65).
Також в подальшому між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Приватбанк» було підписано оновлені редакції умов і правил надання банківських послуг. (а.с.68-102)
Із матеріалів справи вбачається, що 05.02.2022 року об 15:03:49 позивач ОСОБА_1 звернувся до клієнтської підтримки за номером 3700 з повідомленням про шахрайскі операції по його карті УНІВЕРСАЛЬНА № НОМЕР_1 в загальній сумі 30900.00 грн. за 05.02.2022р. Свою причетність до проведення операцій клієнт ОСОБА_1 категорично заперечує.
06.02.2022 року ОСОБА_1 подано заяву до відділу поліції №3 Одеського районного управління №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області. За заявою ОСОБА_1 зареєстровано кримінальне провадження Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022164490000208 від 06.02.2022р за ст.185 ч.1 КК України. Про що в подальшому повідомлено АТ КБ «ПриватБанк».
28.02.2022 року Відділом поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області постановлено постанову про закриття кримінального провадження ( арк.сп.14).
Із матеріалів справи вбачається, що письмовим аналізом виписки по карті НОМЕР_1 позивача ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_3 ) встановлено, що операції проведено в терміналі: - E01D0364, який належить іншому банку (Власник терміналу: АЗС:AVIAS_999 - Мобільний додаток JET). Також встановлено, що операції проведено безконтактним шляхом, через сервіс Gugle Pay.
Сервіс Gugle Pay - бесконтактный сервіс, що дозволяє здійснювати оплати чи зняття грошових коштів на пристроях, які підтримують дану функцію. Для користування послугою необхідно встановити на телефон додаток, додати до нього банківські картки із введенням даних картки. Після успішної авторизації карток у додатку, можливо користуватися картками без ії фізичної присутності, в тому числі можливе безконтактне зняття готівки на банкомат. Відповідно до п 2.3.1.1.2., п.2.3.1.1.3. Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та Банку, подає до Банку розрахункові документи у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Сторони узгодили можливість використання Клієнтом наступних систем дистанційного обслуговування: Система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, системи «LiqPay» та «Sendmoney», АТМ, ТСО, SMS, месенджери та будь-які інші системи «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», «телефонний банкінг», «миттєва безконтактна оплата», якщо Банком надається така технічна можливість. Згідно п 2.1.4.7.1, п.2.1.4.7.2. Умов, Клієнт має право здійснювати операції за допомогою Безконтактного платіжного інтерфейсу (платіжні операції, в тому числі зняття готівки, отримання інформації про наявність грошових коштів на його рахунках без присутності Картки в банкоматі тощо).
Процедура ідентифікації Клієнта, який бажає скористатися Безконтактним платіжним інтерфейсом, здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені між Банком та Клієнтом (Фінансовий номер телефону Клієнта, ПІН (у випадку, якщо встановлений на рахунку Клієнта), одноразові (динамічні) паролі, QR код, в тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC кодів, тощо). Пунктами 2.1.4.5.1., 2.1.4.5.2. Умов передбачено, Клієнт зобов'язаний не передавати Картки, Піни, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству. Клієнт зобов'язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Картки, доступу третіх осіб до Картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням Піна або нанесених на Картці даних (п. 2.1.4.12.3. Умов) .
Клієнт несе повну відповідальність за усі операції, які здійснюються за допомогою Карток, які є Електронним платіжним засобом, емітованим для обслуговування його рахунку. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в Стоп-лист Платіжною системою. (п.2.1.4.12.4. , п.2.1.4.12.5.,п.2.1.4.12.9. Умов).
Відповідно до п. 1.6, 1.7 постанови НБУ № 22 від 21.01.2004р. Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції. Згідно п. 1.15. постанови НБУ № 22 від 21.01.2004р. доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін,установлений законодавством України. Відповідно до п. 1.19. постанови НБУ № 22 від 21.01.2004р. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України.
Перевіркою логів входу до Приват24 під акаунтом +380673162023 позивача ОСОБА_1 , ( ІПН НОМЕР_3 ) встановлено, що під час проведення операцій з переказів грошових коштів з карти НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_3 ), які відбулися 05/02/2022 у період часу з 14:42:29 до 14:43:12, вхід в акаунт П24 клієнта був здійснений з нетипового пристрою ZTE BLADE A3 2020|ZTE (з ідентифікатором банку - F4E76BCB0C2E4AEB), який не належить клієнту ОСОБА_1 , та з нетиповою ip-адресою НОМЕР_4 ( ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 ), яку не використовує клієнт.
Зміну паролю входу до Приват 24 під акаунтом +380673162023 клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 - не виявлено.
Додатковою перевіркою в ПК банку встановлено що 05.02.2022 карта 5457082273288618 клієнта ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_3 ) була додана до сервісу Gugle Pay на сторонньому пристрої за допомогою мобільного номеру НОМЕР_5 (фін. мобільний номер клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на який Банком було спрямовано СМС-повідомлення з ОТП-паролем для підключення до сервісу Gugle Pay.
Враховуючи що входи в обліковий запис ПС Приват 24 +380673162023 клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 відбувалися з нетипового пристрою клієнта та без зміни паролю входу - оспорювані операції по карті 5457082273288618 клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 за 05.02.2022р. було проведено не встановленою особою внаслідок компроментації логіну і паролю входу в ПС Приват 24, компроментації реквізитів картки та вмісту ОТП-паролів надісланих СМС-повідомленнями на фін.мобільний номер НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 , з вини позивача.
Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку. Відповідно до п. 2.35 постанови НБУ №22 від 21.01.2004р. кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку. Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.
Відповідно до ст. 5.1 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" Суб'єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Відповідно п. 5.1. постанови НБУ № 22 від 21.01.2004р та статті 1071 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом.
Порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, передбачений Положенням Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів затвердженим Постановою НБУ від 05.11.2014 року № 705 (далі - Положення) якою викладені загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками. Користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції які не виконувалися користувачем (розділ 6 Постанову НБУ від 05.11.2014 року № 705 ).
Емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції (розділ 6. п.8). Пунктами 7 та 8 постанови НБУ від 05.11.2014 р. № 705. Визначено, що Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/ або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент уразі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції.
Позивач звернувся до банку після певного періоду часу після настання події. Відповідно до статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Відповідно до чинного законодавства України Банк здійснює надання банківських послуг необмеженому колу осіб на підставі їх заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщуються на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет і є невід'ємною частиною договору банківського обслуговування.
Відповідно до пункту 1.1.5.14. Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації. Згідно пункту 1.1.5.13. Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.
Також, пунктом 1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS - повідомленні Пін-коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв'язку під час використання цих каналів.
За змістом пункту 1.1.5.12. Умов та правил надання банківських послуг, відповідальність Банку перед Клієнтом обмежується документально підтвердженим реальним збитком, що виник у Клієнта внаслідок неправомірних дій або бездіяльності Банку, який діє навмисно або з грубою необережністю. За жодних умов Банк не несе відповідальності перед Клієнтом за будь-які непрямі, побічні або випадкові збитки або збиток (у тому числі упущену вигоду), навіть у випадку, якщо він був сповіщений про можливість виникнення таких збитків або збитку.
Із письмових пояснень представника відповідача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», вбачається, щоб зняти грошові кошти з платіжної карти був правильно введений ПІН-код карти. Визначення поняття «помилковий переказ» та «неналежний переказ» міститься у п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» , а саме: - помилковий переказ це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. - неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі, тобто у випадках наявності вини банку або ініціатора переказу у здійсненні платежу.
В даному випадку зняття в банкоматі коштів (списання коштів) відбувалось з рахунку платника за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його Документ сформований в системі користувача, що в розумінні п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» , не є неналежним переказом, а тому й п. 6.7 Положення, як підстава для негайного відновлення Банком залишку коштів на рахунку користувача, в даному випадку застосовано бути не може.
Водночас розділ 6 ст. 5 постанови передбачено обов'язок користувача контролювати рух коштів за свої рахунком, а розділ. 6 ст. 8 розмежовує ризики та відповідальність користувача за збитки від здійснення операцій моментом повідомлення користувача банку про втрату електронного платіжного засобу або втрату чи розповсюдження стороннім особам інформації про ідентифікацію. Без розголошення з боку позивача або недбалого поводження позивачем з Пін - кодом своєї картки, інша особа не змогла би зняти чи переказати кошти.
Пунктом 9 розділу VІ Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року №705, встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання Піну або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. Верховний Суд у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 564/678/15-ц (касаційне провадження № 61-13643св18), від 14 серпня 2019 року у справі № 317/2745/16-ц (касаційне провадження № 61-16611св18), від 18 вересня 2019 року у справі № 564/2153/16-ц (касаційне провадження № 61-30804св18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 545/3918/16-ц (касаційне провадження № 61-28615св18) зазначений правовий висновок підтримав.
Відповідно до п. 1.1.5.28 Умов та правил надання банківських послуг, у разі якщо Держатель картки дає згоду на проведення операцій з Картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі.
Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням Піну.
Згідно п. 1.1.5.29 Умов та правил надання банківських послуг, держатель Картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту звернення власника карти в банк та блокування карти, і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в СТОП-ЛИСТ Платіжною системою, в разі якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати електронного платіжного засобу, розголошенню Піна або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. У відповідності до вимог п. 1.1.5.33 Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться клієнтом та/або третіми особами з відома або без відома клієнта при використанні мобільних додатків для здійснення фінансових операцій.
Згідно з п.14.3. ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок проведення емісії електронних платіжних засобів та здійснення операцій із їх використанням, у тому числі обмеження щодо порядку емісії та здійснення операцій із їх використанням, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків електронних платіжних засобів і порядок здійснення операцій з їх використанням визначені Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення №705).
Згідно з пунктом 14.12. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та пунктом 1 розділу VI Положення №705 користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Пунктами 2, 5 розділу VI Положення № 705 встановлено, що користувач зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
З огляду на викладене, підстави для звільнення Позивача від обов'язку належного виконання зобов'язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг, відсутні. Відповідно укладеного договору Позивач отримав кредит.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно ст. ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У порушення зазначених норм закону та умов договору Позивач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та не повернув в межах строку, встановленого Договором, суму кредиту та не сплатив проценти, комісію та інш. за користування кредитом.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не надав суду письмових доказів в обгрунтування позовних вимог.
Також, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не довів суду ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При таких обставинах позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, про розірвання угоди, про зобов'язання вчинити певні дії - задоволеню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,76,259,263-265,268, 279, 280-282 ЦПК України, ст. 42 Конституції України, ст.ст. 614, 1166 ЦК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, про розірвання угоди, про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2025 року.
Суддя: Аліна С.С.