Справа № 523/19777/25
Номер провадження 3/523/4657/25
"20" жовтня 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Далеко К.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 3 ОРУП №1 ГУ НП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,
12.09.2025р поліцейським Гончарук Ю.Р. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 757082 про те, що ОСОБА_1 не належним чином виконує батьківськи обов'язки по догляду та вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, 12.09.2025 року подзвонила на лінію «102» та повідомила оператору про те, що хоче відмовитися від дитини, оскілки не любить його. При перевірці працівниками поліції було встановлено те, що за місцем проживання матері та дитини антісанітарія, мати вживає алкогольні напої.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася. Матеріали справи містять докази (довідку) про те, що суд повідомив останню про місце, дату та час розгляду справи, шляхом направлення смс повідомлення на її номер телефону, вказаний в протоколі.
Слід зазначити, що у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008р. «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Справа перебуває у провадженні суду з 22.09.2025р., ОСОБА_1 добре відомо про складання на неї протоколу про адміністративне правопорушення та про направлення його на розгляд до Пересипського районного суду м. Одеси. При цьому, суд ураховує те, що остання до суду не з'явилася, ходом руху справи не цікавилася, будь-яких клопотань до суду не подавала.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Відповідно до вимог статей 251,252,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Згідно положеннями ч.1 ст.184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема: - протоколом серії ВАД № 757082 від 12.09.2025 про вчинення адміністративного правопорушення; - письмовими поясненнями наданими під час складання протоколу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що вину ОСОБА_1 доведено матеріалами справи, остання підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган(посадова особа) що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, дані про особу, ступінь її вини, майновий стан, суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, визначеному цією статтею, а саме п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такий вид адміністративного стягнення, у відповідності до ст.23 КУпАП, буде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60грн.
Керуючись ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», ст.33,40-1,184,283,284,287 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60грн в дохід держави.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: К.О. Далеко