Справа № 523/10959/25
Провадження №2-а/523/117/25
"07" жовтня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Аліної С.С.,
за участю секретаря судового засідання Томілко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про поновлення строку на оскарження постанови, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 було складено Протокол №916 від 24.02.2025р., відповідно до якого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Однак, ОСОБА_1 не погоджується із вказаною постановою з огляду на те, що на момент винесення оскаржуваної постанови позивачем було подано заяву про відстрочку від мобілізації, у зв'язку із інвалідністю його матері.
На підставі вищенаведеного, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № 916 від 24.02.2025р., якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив поновити строк оскарження постанови, постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності скасувати та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 - Якименко І.В. у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином Надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у відзиві вказує, що Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 24.02.2025 о 11 год. 28 хв. під час відпрацювання мобілізаційних заходів, виявлені порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Позивач порушив вимоги ч. З ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 року, п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», особисто не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних в строк - 16.01.2025 року, зазначений у повістці №1714861 від 06.01.2025 року, та належним чином не повідомив про причини неявки. Про виклик був сповіщений належним чином листом №0610220284100. Чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 19.06.2025 р. відкрито провадження по справі та призначене підготовче судове засідання на 22.09.2025р.
Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 29.09.2025р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 07.10.2025р.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд доходить наступного висновку.
Згідно ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Судом встановлено, що 24.02.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 складено протакол № 916 від 24.02.2025 року, відповідно до якого 16 січня 2025 року об 11 год. 28 хв. в м. Одесі, громадянин ОСОБА_1 , в порушення правил військового обліку в особливий період, зазначених в п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ, особисто не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем обліку для уточнення даних за повісткою №1714861 від 06.01.2025р. у строк до 16.01.2025р, та про причини неявки не повідомив. Про виклик був сповіщений належним чином листом №0610220284100, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КпАП України. (а.с.15)
В подальшому т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч.3, ст.210-1 КУпАП №916 від 26.02.2025 року якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. (а.с.39).
Частиною першою статті 210-1 КпАП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною третьою статті 210-1 КпАП України передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст. 1 ЗУ «Про оборону України», особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізацією є комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, 1) організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; 2) здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; 3) виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; 4) організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Підпунктом другим пункту першого Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що об'єктивна сторона правопорушення виражається в здійсненні дій, що порушують правила військового обліку, а саме, як зазначено в оскаржуваній постанові, відмові від проходження військово лікарської комісії та підготовки до військової служби.
Згідно ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Пунктом 24 Порядку передбачено у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Позивач до 19.01.2025 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до 23.01.2025 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
24.02.2025 року о 11 год. 28 хв. уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 в присутності позивача, був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення позивачу роз'яснені його права і обов'язки відповідно до статей 57, 59, 63 Конституції України, статей 256, 268, 287-289 КУпАП (має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право надавати правову допомогу особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі; порядок оскарження; строк оскарження по справі про адміністративні правопорушення), про що позивач особисто засвідчив своїм підписом. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, при складенні протоколу позивачу була дана можливість ознайомитися з матеріалами справи.
Позивач пояснення не надав. Зауваження щодо змісту протоколу позивачем не надавалися.
24.02.2025 року під час складання протоколу позивача було проінформовано, що протокол про адміністративне правопорушення буде передано начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, та що розгляд справи відбудеться о 11 год. 00 хв. 26 лютого 2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , про що у протоколі є особиста підпис позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення від 24.02.2025, стосовно позивача, зазначено дата та місце складання протоколу та посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол. Згідно до ч. 2 ст. 256 КУпАП протокол підписано позивачем та уповноваженою посадовою особою, яка його склала. Другий примірник протоколу позивач отримав про що у протоколі є особиста підпис позивача.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення 26.02.2025 року позивач не з'явився.
Справа була розглянута начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 за відсутністю позивача, хоч позивач був 24.02.2025 попереджений про час та місце розгляду справи, про що у протоколі є особиста підпис позивача.
Відповідно до ст. 289 КУпАП постанова від 26.02.2025 № 916 містить порядок та строки її оскарження.
Постанову № 916 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 КУпАП, направлено позивачу поштою 12.03.2025 року рекомендованим письмом за місцем реєстрації.
Позивач в обгрунтування позовних вимог, надав до суду копію Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 28.01.2025 року ( арк.сп.12), копію довідки від 14.02.2025 року за № 7/470 про надання відсрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 09.05.2025 року ( арк.сп.13). Суд, не приймає до уваги, вищевказані копії документів, як доказ в обгрунтування позовних вимог.
Підставою для ухвалення постанови, що оскаржується позивачем, є відомості, що позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 в строк до 16.01.2025 року, які зазначені у повістці №1714861 від 06.01.2025 року, та належним чином не повідомив про причини неявки.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. З вищенаведеного вбачається, що при провадженні справи не були дотримані такі завдання як всебічність, повнота і об'єктивність з'ясування обставин справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана встановити склад правопорушення, яким згідно із ст. 9 КпАП України є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а також дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України).
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 8 КУпАП).
Оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тому немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, доказів, які мали спростувати факт відсутності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст.ст. 9, 72-74, 77, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №916 від 24.02.2025р. ІНФОРМАЦІЯ_1 , про адміністративне правопорушення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 16.10.2025 року.
Суддя Аліна С.С.