Справа № 513/1404/25
Провадження № 3/513/786/25
Саратський районний суд Одеської області
27 жовтня 2025 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Фараонівка Саратського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 16 червня 2025 року, органом 5144, РНОКПП НОМЕР_3 ,-
за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №374929 від 16 жовтня 2025 року, вбачається, що 16 жовтня 2025 року о 15 годині 30 хвилин прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку Забари (Україна) - Волонтирь (РМ) в районі прикордонного знаку №0645/03, на відстані 5-ти кілометрів від лінії Державного кордону України, в межах прикордонної смуги на території Білгород-Дністровського району було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який спільно із громадянином України ОСОБА_2 (у складі групи осіб), здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця зі складу прикордонного наряду щодо представлення документів, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування в межах прикордонної смуги та проведення робіт із вирубування дерев та чагарників, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.185-10 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднуються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення.
Відповідальність за ч.2 ст.185-10 КУпАП передбачає, що правопорушенням є злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.»
Тобто, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, в діях особи має місце за умови вчинення вказаною особою будь-яких активних дій, які б свідчили про злісну непокору, а саме активні дії з боку особи до якої застосовано законну вимогу.
Відповідно до ст. 278 КУпАП - орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст. 251 КУпАП).
Виходячи зі змісту положень ст. ст. 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Але, всупереч вимогам законодавства, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні характеризуючі данні щодо особи правопорушника, які враховуються судом при розгляді справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
За положеннями КУпАП формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення КУпАП, які передбачають відповідальність за дане правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не додано протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за вчинення ним правопорушення за ч. 2 ст.185-10 КУпАП, з поясненнями, що він 16 жовтня 2025 року проявив злісну непокору на вимогу військовослужбовця, провину визнає.
До протоколу у якості доказу додано:
- копію паспорта громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Фараонівка Саратського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 16 червня 2025 року;
- рапортом начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) капітана ОСОБА_3 від 16 жовтня 2025 року про перевірку матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ;
- рапорт інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби (тип С) майстер-сержанта ОСОБА_4 від 16 жовтня 2025 року, згідно якого вбачається, що відносно ОСОБА_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення, який останньому вручено під підпис.
- копією письмових пояснень ОСОБА_5 від 16 жовтня 2025 року, яким останній пояснив, що того дня о 15 годні 30 хвилин, виконував обов'язки у складі прикордонного наряду «Прикордонний патруль» та перебуваючи біля прикордонного знаку №0645/03 на відстані 5 км від державного кордону, бачив як громадянин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , погрожували сокирою та бензопилою військовослужбовцям з прикордонного наряду та при цьому не показали на вимогу наряду документи, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування в межах прикордонної смуги та контрольно-пропускного району.
Також, до матеріалів додано фото, інших доказів суду на підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.185-10 КУпАП, на дослідження не надано.
Інструкцією з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 вересня 2013 року № 898, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 жовтня 2023 року за № 1729/24261 (далі - Інструкція), визначено порядок оформлення, розгляду та обліку матеріалів справ про адміністративні правопорушення.
У відповідності до пунктів 20-23 розділу «III. Оформлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення» Інструкції уповноважені посадові особи, визначені пунктом 2 розділу II цієї Інструкції, можуть здійснити особистий огляд, огляд речей та вилучення речей і документів особи, яка притягається до відповідальності (у тому числі знарядь і засобів учинення правопорушення), на підставах та в порядку, передбачених статтями 260, 264, 265 КУпАП, про що складається протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів (додаток 4 Інструкції) або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.
Особистий огляд, огляд речей та вилучення речей і документів здійснюються особою однієї статі з особою, що підлягає огляду, і в присутності не менше ніж двох понятих тієї самої статі. Огляд речей, ручної поклажі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється в присутності особи, у власності (володінні) якої вони знаходяться. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети оглядаються за участю двох понятих у разі відсутності власника (володільця).
Паспортні документи, що відповідно до законодавства підлягають вилученню, виявлені в пунктах пропуску (пунктах контролю), контрольних пунктах в'їзду-виїзду та контрольованих прикордонних районах, можуть вилучатися із складанням протоколу про вилучення документів (додаток 5 Інструкції).
У протоколі особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів (протоколі про вилучення речей і документів) зазначається, які саме речі, предмети, документи вилучено, зазначаються їх індивідуальні ознаки, а за потреби - місця й обставини їх виявлення, якщо це має суттєве значення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Протокол особистого огляду, огляду речей засвідчується підписами уповноваженої особи, яка здійснила огляд, затриманої особи і понятих.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №374929 від 16 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , вчинили адміністративне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 185 КУпАП, яке полягало у злісній непокорі законній вимозі військовослужбовця зі складу прикордонного наряду щодо представлення документів, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування в межах прикордонної смуги та проведення робіт із вирубування дерев та чагарників.
Проте, в адміністративних матеріалах, складених відносно громадянина ОСОБА_1 , наявна копія паспорта останнього та відсутній протокол про огляду/вилучення зазначеного документа.
Визнання провини повинно підтверджуватися іншими належними та допустимими доказами.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 44, ст. 44-1, ст. 106-1, ст.106-2, ст. 162, ст. ст. 173, 173-1, 173-2, 178, 185 та ч.1 ст. 185-3, ст. ст. 185-7, 185-10, 188-22, 203-206-1 розглядаються суддею протягом доби.
Враховуючи те, що дана категорія справ про адміністративні правопорушення розглядаються протягом доби, а особа правопорушник не був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ст. 277-2 КУпАП, повістка особі яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи, та інших засобів повідомлення про розгляд справи не передбачено, суд не має іншої реальної можливості викликати його до суду протягом доби.
В матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, відсутні відомості про засоби зв'язку, щоб дало можливість суду повідомити особу про дату, місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення та розглянути справу.
Велика Палата Верховного Суду у своїй правовій позиції сформульованій у постанові від 11.02.2021 у справі №11-1219сап19 зазначила, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
Сформовані на підставі аналізу сталої судової практики рекомендації відповідної вищої судової інституції в окресленому сегменті адміністративно-деліктних правовідносин орієнтував суддів на можливість повернення протоколу уповноваженому органу, який його склав, для дооформлення шляхом винесення відповідних постанов.
При цьому суд, приймаючи рішення про повернення справи для доопрацювання, враховує позицію Верховного Суду України, згідно якої визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14), а також позицію ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену у п. 12 Постанови Пленуму від 17.10.2014 р. "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення", згідно якої, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
За таких обставин, вважаю, що матеріали справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185-10 КУпАП, необхідно направити до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України для належного дооформлення.
При цьому суд звертає увагу на те, що будь-які виправлення, які вносяться до протоколу про адміністративне правопорушення повинні бути засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства та здійснюватися в присутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Дооформлену справу про адміністративне правопорушення необхідно повернути до суду з урахуванням вимог ч. 6 ст. 38 КУпАП,.
Керуючись ст. ст. 7, 256, 283, 284 КУпАП, суддя
Матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП - повернути до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України на дооформлення.
При повторному направлені адміністративного матеріалу до суду після дооформлення слід враховувати строки, передбачені ст. ст. 38, 277 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає .
Суддя В. С. Миргород