Справа № 509/4495/25
22 жовтня 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.,
при секретарі Сірман Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Овідіополь цивільну справу за заявою
ОСОБА_1 ,
зацікавлена особа: ОСОБА_2 ,
про
встановлення факту, що має юридичне значення (родинних відносин),-
22 серпня 2025 року заявниця звернулася до суду із зазначеною вище заявою, в якій зазначила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином заявниці.
Заявниця зазначила, що виявила бажання подарувати своєму синові нерухоме майно. Однак, під час звернення до нотаріальної контори з метою оформлення договору дарування нерухомого майна заявниці стало відомо, що прізвища заявниці та її сина відрізняються у написанні та мають розбіжність в одну літеру у закінченнях. А саме, в паспорті заявниці прізвище вказано « ОСОБА_3 », а у паспорті зацікавленої особи зазначено « ОСОБА_3 ». При цьому російської мовою як у паспорті заявниці так і у паспорті зацікавленої особи однаково зазначено прізвище « ОСОБА_3 ». Вищевказане унеможливлює застосування до правочину щодо переходу прав на нерухоме майно пільгової ставки оподаткування, передбаченої ПК України для близьких родичів першого ступеня споріднення, а також, суттєво ускладнює в майбутньому, передачу заявницею своєму рідному сину в порядку спадкування належного їй майна.
В судове засідання заявниця та її представник не з'явився. Представник заявниці подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, заявлені вимоги підтримав.
Зацікавлена особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, в якої просив суд розгляд справи проводити за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та зазначив, що заява є обґрунтованою.
Дослідивши матеріали справи суд вважає заявою такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Судом встановлено, що 24 грудня 1971 року було укладено шлюб між гр. ОСОБА_4 (на російській мові « ОСОБА_5 » та гр. ОСОБА_6 (ПІБ після реєстрації шлюбу на російській мові « ОСОБА_7 »), що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 24.12.1971 року. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_2 . У свідоцтві про народження зацікавленої особи НОМЕР_2 російською мовою зазначено « ОСОБА_2 ».
30 вересня 1996 року Приморським РВ УМВС України в Одеській області було видано паспорт серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2 (сторінка 2 вказаного паспорту заповнена російською мовою містить ПІБ « ОСОБА_2 »).
11 жовтня 2001 року заявницею ОСОБА_1 отримано паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , що видано Овідіопольським РВ УМВС України в Одеській області (сторінка 2 вказаного паспорту заповнена російською мовою містить ПІБ « ОСОБА_7 »).
Тобто, в результаті невірного перекладу з російської мови на українську мову під час видачі паспорта громадянина України в 1996 році (на ім'я зацікавленої особи ОСОБА_2 ) допущена помилка в перекладі його прізвища та виникла розбіжність в одну літеру «и»/»і» у написанні закінчення прізвищ Заявниці « ОСОБА_3 » та її сина зацікавленої особи « ОСОБА_3 ».
У п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).
Отже, у силу вимог ст. ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги, що встановлення факту необхідне заявнику для реалізації цивільних прав, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про встановлення факту родинних відносин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258,259,263-265,294,315-316,318-319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення (родинних відносин) - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя А.І. Бочаров